Віктор Янукович

„Итак, звалась она Татьяной”…
На цей раз – не Ларіною, навіть не навіженою Монтян, а – начебто пристойною Тетяною Чорновіл.
Але якщо починаєш брехати – Бог позбавляє людину таланту.
Коли людина говорить правду – вона почуває себе вільно та ПРОСТО.
Коли змішуєш правду з брехнею – треба дуже пильнувати за логікою, щоб правда неконтрольовано не вислизнула з клітки брехні.
Тому текст – невідворотно ускладнюється – і авторові доводиться робити численні ПРИПУЩЕННЯ, видаючи їх за незаперечні докази.
1. Але давайте згадаємо педофільську епопею партії регіонів, коли зчинився страшенний гармидер щодо зґвалтування малих дітей якоїсь маловідомої журналістки Полюхович.
Долучився навіть Анатолій Гриценко, що пропагував стерилізацію педофілів та сам президент Віктор Ющенко, якому не терпілося нав’язати цю тему Юлії Тимошенко.
Яка начебто підбирає партійні кадри за ознакою здатності до педофілії…
Пропагувати таку маячню вибрали Тетяну Монтян, у якої нема ніяких гальм ні у поведінці, ні у висловах.
Але потім з’ясувалося:
- що журналістка Полюхович (що писала популярні статті щодо сексу) на протязі 3 (трьох) років НЕ ЗНАЛА, що відбувається з її дітьми
- що гвалтування та розбещення відбувалося одночасно або у невизначений час в Артеку, або в київській квартирі
- що неясно – чи взагалі мало місце те саме розбещення взагалі
- що Тетяна Монтян взагалі не була офіційно долучена до справи як адвокат
- що оприлюднили те, що не мали права взагалі оприлюднювати, якщо навіть щось і було
Але через наступну грипозну кампанію регіонами з полегшенням полишили слизьку тему – де нема зрозумілих початку та кінця…
2. Регіоналам було недостатньо ні педофільської теми для підтримання інтересу до себе, ні грипозної епідемії – де до уряду висунули дві взаємовиключні гіпотези:
- що уряд Тимошенко недостатньо зреагував на початок епідемії, та
- що уряд Тимошенко навмисно ПЕРЕБІЛЬШИВ значимість такої епідемії, щоб викачати гроші з народу
як казав колись Олександр Солженіцин своїм паплюжникам – „ви вже визначтесь: я
- або єврей
- або антисеміт”.
Тобто – хай буде щось одне!
Але чомусь ні грипозна епідемія, ні навіть світова криза не збігаються зі строками передвиборчої кампанії партії регіонів.
Тому треба було гарячково щось таке вигадати – щоб занурити уряд у якийсь скандал, який НЕ ПОВИНЕН ПРИПИНЯТИСЯ
3. За справу взявся технічний кандидат Віктор Ющенко та його вірний союзник – сайт „Українська правда” – який начебто підтримує не Януковича, а Віктора Ющенка. Конкретно за справу взялася кореспондент „Лівого берегу” Тетяна Черновіл.
„Лівий Берег” – видання Костя Бондаренка та Соні Кошкіної, які зараз підтримують, як і „Українська правда”, Віктора Януковича проти Юлії Тимошенко.

Тетяна Черновіл

Але, мабуть, художній та взагалі смак Соні Кошкіної не дозволив друкувати гидотний матеріал їхньої Тані у себе. Тому цей матеріал був розміщений у виданні Олени Притули, яка відкрито стала на бік переслідувачів Георгія Гонгадзе і втратила почуття бридливості.
4.Отже - потрібно довести корумпованість фракції БЮТ у Верховній Раді та уряду Юлії Тимошенко.
Для цього береться тема „перехід на електронну схему податкової звітності”. Треба довести, що Антон Яценко та Людмила Денисова добряче нажилися га цьому переході на електронну форму податкової звітності. Та залучити до цієї справи якомога більше членів команди Юлії Тимошенко.
Ось тут Тетяна Черновіл і проколюється НА ДРІБНИЦЯХ, як у випадку с педофілією.
Почнемо з того, що уряд РЕКОМЕНДУЄ користуватися електронно системою податкової звітності, а не зобов’язує. Отже, якщо слідувати логіці Тетяни Черновіл – існує ТРИ форми звітності:
- безкоштовна електронна звітність
- „багато коштовна” податкова звітність, та
- паперова.
Авторові цієї статті теж в рамках юридичної особи доводиться мати справу з подачею податкової звітності – тому легко можна вказати Тетяні на грубу помилку:
- податкова звітність подається НЕ щомісячно, а поквартально – тобто раз у три місяці – та у кінці року – річний.
Пік здачі звітності да 20 числа наступного місяця ПІСЛЯ трьох місяців – кварталу, згідно ЗАКОНУ.
Тобто пік здачі звітності припадає на
- липень (до 20-го), та
- жовтень (теж до 20-го числа)
Отже ні у вересні, ні у листопаді підприємцям НЕ ПОТРІБНО було „прориватися” на безкоштовний шлюз електронної звітності – часу вистачає… Я вже не кажу, що у своїх двох статтях Тетяна Черновіл ПЛУТАЄ вересень з листопадом.
Ну, добре – це майже одне і теж, так – дрібниці…
5. Але це далеко не все: така плутанина була потрібна, щоб ПІДІГНАТИ під розпорядження податкової про електронну звітність з 1 листопада з „обуренням підприємців” проти визиску, що дав „сотні мільйонів гривень” приватній структурі Спецоператора.
Але виникає законне питання – ЗА ЯКИЙ ЧАС встигли накопичити ці електронна звітність

„сотні мільйонів” на рахунку Спецоператора?
Якщо вчитатися у текст Тетяни Черновіл – виходить, що таку багатокоштовну електронну схему звітності ввели уранці 2 листопада – і „по обіді” того ж 2 листопада цю практику багатокоштовного Спецоператора припинили…
Отже – рахуємо: почали працювати о 9 годині та закінчили у 12 або 13 годин того ж дня!
Далі: маючи альтернативу паперової звітності та безкоштовної електронної українські підприємці поспішили викласти відповідно за послуги платної електронної звітності відповідно 960, 690 та 360 - грн.
І це у час, коли кампанія здачі звітності ЩЕ НЕ РОЗПОЧАЛАСЯ!
6. Ну добре – вдалося ввести у оману наївних підприємців, ті, як метелики на світло, збіглися платити хижакам з БЮТ.
Далі – дуже цікаво, КОМУ дісталися гроші обдурених чи пограбованих підприємців?
Продовжуємо вчитуватися.
Виявляється – тут свій „Артек”. Це на вулиці Січових Стрільців 50 (колишньої Артема). Отже – спочатку дізнаємося – що це помешкання „під охороною народного депутата”.
Отже – правоохоронним органам сюди – зась!
Мало цього – не вказано на вході ЯКОГО САМЕ народного депутата це помешкання, за якою дотримується „депутатська недоторканність”!
Але пильність нашої Тетяни не обдуриш – вона побачила тут „пачки „ВВ” – газети, що належать бютівцям.
Цей будинок має 6 тис. квадратних метрів корисної площі, де

Електронна звітність як ознака європейськості

розташувалися офіси приватних та державних установ. Де одній конторі нема ніякого діла до іншої – аби не заважали на побутовому рівні. Але нашого автора це не обходить.
Помешкання належить Антону Яценко, що має вирішальне значення. Тут також знаходиться той самий пожадливий Спецоператор, який накопичив ці кляті сотні мільонів гривень.
Те, що орендодавець не відповідає по операціях орендарів приміщень – для нашого автора не має ніякого значення. Тепер можна за допомогою слів „можливо” та інших слів, що виражають припущення НАНИЗУВАТИ обвинувачення, сполучаючи звичні словосполучення для суспільного жаху, де вдаються до аналізу тексту.
Якщо Яценко – обов’язково треба згадати вже неіснуючу Тендерну Палату (до чого вона?).
Якщо Денисову – то те, що її одного разу кинули до СІЗО – „було за що”
Якщо уряд – то у зв’язку з НАВМИСНИМ поширенням епідемії, створюючи черги в податковій (коли ще ніхто звіти не здавав!).
Тут Тетяна Черновіл та „Українська правда” вдалася до принципу „колективної відповідальності”, притаманної саме для тоталітарного суспільства. Якщо хтось у цьому зачарованому будинку ХТОСЬ вкрав гроші – можна сміло брати у буцегарню усіх інших орендарів та власників як потенційних причетників.
У підсумку
– нема чітких дат та визначеного місці тієї та іншої події,
- нема хронології подій та правди цих подій (прокол у „дрібницях”)
але багато, досить багато конкретних імен та прізвищ, які могли б поживитися неіснуючими грошима у невизначеному місці.
- Нема названих поіменно жертв визиску,
- нема мотивації для добровільної виплати немаленьких грошей з боку суспільства.
Так якого кольору стоп-кран у літаку?