„Аутисти” – це ті, хто чує та відчуває лише себе.
Але ця стаття в „Українській правді” Оксани Забужко „Цьому закритому клубу аутис-тів, що називає себе „політичною елітою” пора зі сцени” – ЖАХЛИВА неправда.
Пам’ятаємо при цьому, що Оксана Стефанівна – не лише письменниця та поетеса – а ще й професійний філософ та соціолог кандидат філософських наук, співробітник Інсти-туту філософії України.
Отже, політична та соціологічна наївність їй НЕ притаманна. Поетична необ-ов’язковість тут не пройде.
Отже, у своїх виступах на ТБ та в „Українській правді” – це не письменницька спон-танність – а тверезий ПОЛІТИЧНИЙ крок – задля свідомої підтримки саме Віктора Яну-ковича проти Юлії Тимошенко – але вирішила це ПРИХОВАТИ за ширмою гасла „проти-всіх”.
Отже – перша НЕЧЕСНІСТЬ.
Є й інші види нечесності.
Нема більш небезпечної брехні ніж з приплутаною до неї правдою. Але неправди над-то багато.
Забужко, як фахівець з філософії та соціології, ЗНАЄ, що засіб керування диктується об’єктом керування, а не навпаки. Якщо нема „партій, організованих знизу” – значить це НЕ із злої волі лідерів, а, навпаки, партійні маси культурно неготові САМІ фінансувати власну політичну діяльність.
Зважимо – саме культурно та політично, а не суто фінансово!
Отже – до партій „знизу” треба ДОРОСТИ суспільству. Саме участю в тих партіях які ВЖЕ Є. Зокрема – в „Батьківщині” Юлії Тимошенко чи… в партії регіонів, будь-де. Юлія Тимошенко НЕ ЗМОГЛА Б бути диктатором у власній партії – якщо б суспільство їй цьо-го не дозволяло.
„Наша Україна” спромоглася бути клубом вільнодумців – і що, ДЕ вона?
кажу не у своєму стилі: у дупі!
Отже – дорослий знавець філософії, соціології та історії прикидається маленькою пус-тотливою дівчинкою від поезії та прози – задля власної вигоди та суто матеріального ген-для.
Нехай Оксана Забужко скаже – ЯКИЙ сорт жіночок грає роль „невинних дівчаток”?
Ото ж бо й воно.
Підемо далі: альтернативою такої поганої демократії (хто сперечається? ) в наших умовах є НЕ справжня демократія та право власності особи – а ПОВЕРНЕННЯ до постра-дянської диктатури! Поетеса Оксаночка може цього не знати і не хотіти знати –але фахі-вець з суспільствознавства не може цього не знати на рівні спинного мозку – це ази соціо-логії!
Отже – нинішня політична еліта взагалі тут НІ ДО ЧОГО – напад зчинявся саме проти Тимошенко і саме ЗА Януковича – адже недаремно Ганна Герман так дружньо дивилася на Забужко у студії Шустера.
А може… саме Ганна Герман привела її?
Це – друга нечесність, але досить логічна.
У свій час Максим Горький свідомо не ставав членом партії більшовиків – щоб бути більш переконливім у пропаганді принад країни концтаборів. Це не нова практика.
Оксана Забужко побажала бути Януковичу „президентом не лише Донбасу, але й усієї України”. Боронь Боже – нехай Янукович залишається президентом саме тільки Донбасу – і не потикається не тільки до Львова, але й до Києва.
А ще краще – як кожний диктатор – кінчає відсиджуванням у Бункері, де не чути недобро-зичливі маси народу.
Адже путінська Росія вже вивчила урок 2004 року – і підтримувала Януковича дуже обережно – на людях, і дуже активно – за лаштунками! Тепер вдячний Янукович намага-тиметься догодити Кремлю – бо без нього він з УСІЄЮ Україною не впорається.
Але вже зараз у Януковича є почт з „корифеїв культури” – Драча,

С