Чому ми виступаємо за денонсацію
Харківського Пакту:
1. Президент Янукович обирався на п”ять років за підтримки трохи
більше ніж 34 відсотків від усіх виборців країни під час виборів,
тому він не мав права одноосібно приймати рішення про оренду
військової бази іншої держави на території України з 2017 по 2042
роки. Це було поза межами його повноважень.
2. У Харківському Пакті застосована непрозора схема, поєднуюча
несумісні речі - договір між хозяйнуючими суб”єктами та договір
між двома державами. Якщо вже так кортіло отримати кошти від
оренди, то це треба було робити у легальний спосіб, залучаючи їх
до бюджету, а вже з бюджету дотувати ціну на газ для окремих
виробництв під конкретні зобов”язання. Цього не було зроблено.
3. Харківський Пакт протирічить статті 17 Конституції України (”На
території України не допускається розташування іноземних
військових баз.”) Ратифікація цього договору була зроблена з
порушенням вимог чинного законодавства, зокрема Конституції
статті 104 (”Верховна Рада України правомочна приймати рішення,
якщо на засіданні присутні не менш як дві третини від фактичної
кількості народних депутатів України, повноваження яких визнані і
не припинені у встановленому законом порядку, але більше
половини її конституційного складу… Народний депутат України
голосує особисто.”)
4. Харківський Пакт втягує Україну на довгий строк у сферу
військового впливу Російської Федерації, що підвищує ризики у
сфері безпеки країни і підвищує суспільну напругу у такому
непростому регіоні України як Крим.
5. Харьківський Пакт також поглиблює економічну залежність
України від Росії. Замість того, щоб розвивати галузі
промисловості, які працюють на вітчизняний ринок, ми
поглиблюємо свою залежність від експортуючих галузей
промисловості, що підвищує ризики вітчизняної економіки
незважаючи на те, що саме обвал зовнішнього ринку спричинив
таке стрімке падіння ВВП країни у минулі два роки. Тому це
рішення не відповідає стратегічним інтересам розвитку вітчизняної
економіки.
6. Харьківський Пакт є першим кроком до втрати незалежності
держави і ставить під загрозу повного контролю вітчизняної
економіки з боку Російської Федерації.
Чому ми виступаємо за денонсацію
Харківського Пакту:
1. Президент Янукович обирався на п”ять років за підтримки трохи
більше ніж 34 відсотків від усіх виборців країни під час виборів,
тому він не мав права одноосібно приймати рішення про оренду
військової бази іншої держави на території України з 2017 по 2042
роки. Це було поза межами його повноважень.
2. У Харківському Пакті застосована непрозора схема, поєднуюча
несумісні речі - договір між хозяйнуючими суб”єктами та договір
між двома державами. Якщо вже так кортіло отримати кошти від
оренди, то це треба було робити у легальний спосіб, залучаючи їх
до бюджету, а вже з бюджету дотувати ціну на газ для окремих
виробництв під конкретні зобов”язання. Цього не було зроблено.
3. Харківський Пакт протирічить статті 17 Конституції України (”На
території України не допускається розташування іноземних
військових баз.”) Ратифікація цього договору була зроблена з
порушенням вимог чинного законодавства, зокрема Конституції
статті 104 (”Верховна Рада України правомочна приймати рішення,
якщо на засіданні присутні не менш як дві третини від фактичної
кількості народних депутатів України, повноваження яких визнані і
не припинені у встановленому законом порядку, але більше
половини її конституційного складу… Народний депутат України
голосує особисто.”)
4. Харківський Пакт втягує Україну на довгий строк у сферу
військового впливу Російської Федерації, що підвищує ризики у
сфері безпеки країни і підвищує суспільну напругу у такому
непростому регіоні України як Крим.
5. Харьківський Пакт також поглиблює економічну залежність
України від Росії. Замість того, щоб розвивати галузі
промисловості, які працюють на вітчизняний ринок, ми
поглиблюємо свою залежність від експортуючих галузей
промисловості, що підвищує ризики вітчизняної економіки
незважаючи на те, що саме обвал зовнішнього ринку спричинив
таке стрімке падіння ВВП країни у минулі два роки. Тому це
рішення не відповідає стратегічним інтересам розвитку вітчизняної
економіки.
6. Харьківський Пакт є першим кроком до втрати незалежності
держави і ставить під загрозу повного контролю вітчизняної
економіки з боку Російської Федерації.