Заява редакції „Свет и Тени”: До керівників підприємницьких організацій. Дитяча конспірологічна хвороба українського політикуму. Перед Майданом-3.

1. Нам, Інтернет-виданню  „Свет и Тени” , що регулярно виходить для багаточисельного читача, доводиться стикатися з думками опонентів всередині підприємницького руху – де, не вгаваючи, підозрюють один одного у ЗМОВІ.

Якій? А це вже неважливо – достатньо оголосити політичного чи організаційного конкурента ворогом підприємницького руху та агентом...

Кого?

А це також вже не так важливо.

Це може бути хто завгодно – влада, ЮВТ, Кужель, Продан, Янукович, навіть Кремль.

Важливо – щоб це було найпідозріліше, та найогидніше.   

У публічній діяльності взагалі змова відіграє досить відносну роль – а не таку демонічну, як це декому здається.

Чим вище політична та загальна культура – тим ясніше усвідомлюєш, що „змови” зовсім не відіграють тієї ролі, яку їм приписують. Загальний розвиток особистості, точне професійне знання розвіюють дитячі страхи перед змовами, всілякі міфи, демонічні страхи...

Почнемо з того, що у будь-якому публічному ВІДКРИТОМУ русі „усі усе знають” про один одного – і такі громадські організації принципово прозорі для проникнення та впливу для державних спецслужб – з цим треба примиритися, це було завжди та й усюди.

Небезпечно?

Якщо чесно займаєшся громадською діяльністю – небезпека є її робочим моментом. Хто боїться – нічого робити у політичному чи профспілковому русі.

2. Зовсім інша справа – якщо аналізуєш – кому насправді вигідно, щоб та чи інша дія чи сказане слово подіяли? Якщо після другого туру президентських виборів Забужко прийшла на ТБ, щоб сказати, що Тимошенко та Янукович – однакове зло – ясно, що Забужко фактично злісно, навіть зловтішно агітувала за Януковича. Так було – і мені нецікаво – чи змовлялася Забужко зі штабом Януковича, чи ні – вона працювала на них.

      Отже, якщо усі ми розуміємо, що без політичного закріплення результатів підприємницького руху ніяка „перемога” над „Податковим кодексом” нічого не варта – ми розуміємо, що в фактично тоталітарній державі боротьба за скасування репресивного закону – якщо не даремна, то принаймні нетривка. Ми розуміємо, що чисто профспілковими засобами права підприємців не захистити. Адже владі потрібні не так надходження до держбюджету, як загальне знищення середнього класу.

Це треба пам’ятати постійно - нас хочуть не просто розорити, а взагалі знищити. Україна – не Росія, але й Янукович – не Кучма.

3. Саме тому профспілковий рух без політичної складової на сьогодні не має сенсу.   

Якщо є функція – є й орган для її виконання. Не навпаки.

Приємно нам, чи ні – проте чисто підприємницькі потреби та вимоги нічого не варті без підтримку усього українського суспільства. Як на Сході, так і на Заході, як на Півдні, так і на Півночі.

Тому взаємні звинувачення у політичній заангажованості недоречні. Необхідність захиститися від влади вже робить усіх нас політично заангажованими – у тому числі членів Асамблеї підприємницьких організацій (Єременко, Панаєтов, Гурняк, Білоцерківська та ін.). На цю мить поки що ніхто не звинуватив членів Асамблеї у політичній змові чи заангажованості. Партійні уподобання у кожного з нас „написані на лобі”.

Це вже добре.

Але не є агентами влади також Оксана Продан, Наталія Королевська чи Олександр Данилюк. Проте ми маємо з публікацій самого Данилюка думку, що Оксана Продан – „запроданка” влади. Самого Олександра Данилюка деякі члени Асамблеї вважають запроданцем... Юлії Тимошенко.

Все, приїхали! Взаємні звинувачення у запроданстві дуже деструктивні, навіть небезпечні – поширюють взаємну підозру, острах, розколи у власних лавах.

І це – перед лицем єдиного згуртованого супротивника при владі, який взагалі ставить на меті знищити громадянське суспільство як таке. А також „Батьківщину” Юлії Тимошенко – у той час, коли уся владна команда спрямована саме проти БЮТ взагалі. У спілці З КИМ думає діяти Ігор Гурняк у такому разі? З регіоналами? Я, на відміну від нього, не думаю, що Гурняк у свідомій змові з регіоналами – тут скоріше особисті симпатії та антипатії, може навіть національні.

Від Данилюка хочу захистити Оксану Продан – її, можливо, помилкові погляди на політичну складову Майдану-2 не є виявом „запроданства”.

Ні, у підприємницькому русі йде процес „притирання” та визначення про подальший шлях боротьби проти злочинного режиму – навіть тих, хто свідомо боротися проти нього не хоче, обмежуючись лише корпоративними інтересами.

4. Звичайно – великий шмат роботи – у повсякденній протидії удушити кожного підприємця поодинці, класова солідарність проти „залізної п’яти” тоталітарної диктатури.

Проте життя усе саме розставить на своїх місцях: підприємці не зможуть захистити власні інтереси, не захищаючи загальнонаціональні інтереси. Нація не зможе захистити власну державну незалежність, не захищаючи рух підприємців.

Так що і Оксана Продан відійде від чисто профспілкових інтересів – і Олександр Данилюк посилить увагу до чисто „профспілкових” справ. І Асамблея, її керівники також будуть вимушені, як Гюльчатай, відкрити своє партійне личко. Я, наприклад, вважаю, що Ігор Гурняк симпатизує „свободівцям” – проте не вношу його у „чорний список” партій – як він сам вніс до чорного списку членів „Батьківщини”...

Тим більше, що у Майдані 2 приймали участь – і досить активну – ті, хто свідомо голосував за Януковича – на Сході та Півдні України.

Вже мовчки і Схід і Захід дійсно разом у єдиній України – і ми боремося проти відкрито зрадницької політики оточення Януковича. Севастопольці, повторимо, задля захисту своїх прав їхали не в Москву, а в Київ – підтримати Майдан-2.

Отже – головна мета – об'єднати рух підприємців за право на приватну власність та за свободу від тоталітарного режиму.

 Поодинці нічого не вийде.

А щодо „зради” чи ще чогось – тут більше простого особистого суперництва за вплив у русі середнього класу проти режиму. Це – ознака того, що бульдозер Януковича таки стикнувся з непоборним рухом українського народу.