Зустріч керівників підприємницьких організацій: „Ми не протистоїмо нікому – але боротися за себе та своїх близьких будемо до останнього”

  Станіслав Овчаренко

Зустрічі передував брифінг Наталії Королевської разом з керівниками Комітету підприємців при Верховній Раді України. (Шаповаленко, Рой, Панаєтов та ін.)

   Комітет підприємців звернувся до голови Верховної Ради з проханням зареєструвати такий Комітет при Верховній Раді офіційно.

Але справа з реєстрацією затягується, вочевидь, надовго.

Отже, цей Комітет підприємців, не чекаючи санкції від керівництва ВРУ, почав діяти сам при Комітеті регуляторної політики Наталії Королевської.

Бо є з самого початку породженням не керівництва ВРУ чи взагалі влади – а Майдану-2.

Зібрання було багаточисельним, спільна боротьба під час, до та після Майдану перезнайомила цих людей з усіх кутків України. Наша зустріч була теплою, товариською.

Що важливо та цікаво: під час звичайних офіційних зустрічей та з’їздів люди в залі та в кулуарах говорять про зовсім різне – ще з радянських часів.

Але саме в середовищі підприємницьких організацій тема спілкування в залі та в кулуарах була та сама – та і тональність розмов майже не відрізнялася.

Видно, що предмет розмови їх дійсно цікавить – тут важко прикидатися щирим.

Очі, тональність розмови важко „підробити”.

Між тим організаційного хаосу теж не було – усі чітко дотримувалися регламенту і все виходило досить природно та впорядковано.

Справді – на відміну від політичних партій лідерського зразка – люди витрачали свої власні кошти та своїх найближчих соратників – а це дуже сильно впливає на сам стиль спілкування. Це ще довго буде предметом політичної психології, яка існує на Заході як наука.  

 Ці люди могли створити свої власні підприємства, захистити їх – та ввійти у продуктивні стосунки з колегами, підлеглими та владою. Самою підприємницькою діяльністю вони вже підготовлені до горизонтальних мережених зв’язків, так необхідних українському громадянському суспільству.    

Отже – перед Комітетом підприємців стояло завдання визначитися відносно діючої влади – фактично ворожої. І не просто ворожої – а такої, яка взагалі ставить своєю метою ЗНИЩЕННЯ малого та середнього бізнесу як природної основи для опозиційного політичного руху.

У свій час більшовики „згорнули” (фактично – розгромили) НЕП – щоб уникнути ризику для однопартійної тоталітарної системи закритого суспільства. Янукович та його режим – спадкоємці такої ленінсько-сталінської політики знищення матеріальної основи для опозиції.

Але підприємництво не може працювати в умовах постійного протистояння з владою – це шкодить господарській діяльності. Проте підприємці свідомі того, що їх чекає – якщо вони втратять пильність та зостануться у статусі соціальних ізольованих атомів.

Отже – протистояти будь-кому ніяк не хочеться – але доводиться, бо на меті влади –  знищити їх як вільних господарів.

Якщо будуть опиратися – знищать не тільки як господарів, а просто як живі фізичні тіла. За російським зразком.

Адже ми маємо не просто „лавочників” (Андрій ОКара) – а інтелігенцію, яка була ВИМУШЕНА йти в бізнес, щоб вижити.

Лінію обрали обережну та розумну: „Ми не протистоїмо нікому – але боротися за себе та своїх близьких будемо до останнього”. Але діючій владі перешкоджає навіть не свідомий опір – а САМ ФАКТ їх вільного існування.

Ніхто не згадав – які кінцеві цілі діючої влади: не розквіт України, економічний та культурний – а повна зачистка політичного простору перед парламентськими та президентськими виборами 2012 та 2015 р.р..

Тобто – перетворити вибори взагалі на зайву формальність.

Але навіть це не було предметом обговорення: важливо було відстояти самі умови своєї господарської діяльності від сваволі влади та її представників. Отже, в умовах бульдозерного наступу влади на умови підприємництва – головною проблемою є самозахист підприємців як соціального стану, як класу.

Юрій Єрьоменко, який відповідає за проблему безпеки підприємницької діяльності, просить повідомляти йому про усі факти переслідування підприємців – яких потрібно захищати силами підприємницької спільноти.

Редакція „Свет и Тени” регулярно повідомляє про факти переслідувань з боку влади – особливо суспільно активних – та про факти успішної відсічі зухвалим діям силовиків та податківців, які теж більше схожі не на державних бухгалтерів, а на різновид силовиків (якщо не сказати гірше).

Чернігів, Львів, Хмельницький, Луганськ, Запоріжжя показують приклади успішного протистояння сваволі міліції та податківців. Для цього використовується принцип екстериторіальності – коли на поміч приходять активісти, які не мають ніякого зв’язку з місцевою владою.

Але й влада теж вчиться: міліція у Славуті почала „пресувати” підприємців та фахівців, які тільки (!) збиралися їхати на допомогу колегам в Хмельницький.

Отже – головною проблемою зібрання в парламентському комітеті були заходи посилення опору у відповідь на посилення репресій з боку влади.

В’ячеслав Рой наголошував на неполітичному характері підприємницького самозахисту як у парламенті (формулювання законопроектів) – так і у регіонах в роботі з місцевою владою.

У тому числі „на вулиці”.

Підприємці свідомі також того – що вони чи не єдина активна та свідома частина українського суспільства взагалі. Це не торкалося ні належності до „титульної” чи не зовсім нації – чи вживання будь-якої мови. Мова лунала то російська то українська – і цього ніхто не помічав чи ніхто на це не зважав.

Усі всіх добре розуміли.

      У виступах підприємців – керівників підприємницьких організацій звучала тривога про те, що протистояння з владою не вщухає – не з вини підприємців. Так представник із Запоріжжя Лідія Кривенко розповіла, як одного разу підприємці закрили найбільший ринок Запоріжжя (Анголенко?) на знак протесту.

     Зараз підприємці намагаються максимально використати можливості співпраці з владою, яка б вона не була. Тим більше, що багато хто голосував за різні політичні партії. У тому числі за партію регіонів. Наталія Королевська теж не акцентувала увагу на тому, що є одним з керівників партії „Батьківщина”. Це – суто європейська практика: профспілкові працівники можуть належати до різних політичних партій – але працюють передусім на членів своєї профспілки.

      Отже - головний акцент робився на профспілковому русі та його інтересах. Проте – якщо тиск влади буде посилюватися – рух підприємців буде приймати яскраве політичне забарвлення. Не випадково згадувався Туніс, де рівень життя в 1,8 разів вище, ніж в Україні. Не забули також Єгипет, Ємен, Туреччину...

Автор цього матеріалу, до речі, виявив – що там вплив фундаменталістів куди менший, ніж цього чекали в Європі чи Ізраїлі. Вочевидь, їх кольорові революції запозичені У НАС.

Якщо влада захоплюватиметься політикою репресій – ми можемо згадати риси досвіду на Близькому Сході...

До речі – щодо репресій „української” влади: нашим „Ходорковським” вже став Запрудський, щодо якого „СиТ ” виклав відео.

Отже – на сьогодні ми маємо засвоєння досвіду успішного опору на місцях, розробка альтернативних законопроектів та посилене інформування про діяльність підприємницьких організацій – з метою залучення до боротьби зі злочинним режимом всього українського суспільства. Керівники торкалися того питання, що решту суспільства чекають проблеми з Житловим, Трудовим та Пенсійним кодексами – з метою перетворення народу на юрбу безпорадних, деморалізованих  людей.

Саме тому буде провадитися підготовка до масованих акцій через місяць – на захист наших професійних та загальнолюдських прав.

Про політв’язнів на цій нараді мова не йшла.

Думаємо – що тимчасово.