Це – не іронія: режим Януковича, брутально змінивши конституцію за допомогою «Консти-туційного суду», позбавив нас всіляких моральних зобов’язань перед цією діючою владою. Тим самим полегшивши завдання реформування України на засадах європейського цивіліза-ційного вибору між евроазійською східнодеспотичною диктатурою – та демократичним захі-дним типом цивілізації.
Почавши переслідувати опозицію, зокрема головного лідера опозиції Юлію Тимошенко, ця влада Януковича відкрила «ящик Пандори» - отже і до них будуть застосовуватися ті самі заходи, від яких раніше утримувалися за соціальним договором між владою та суспільством.
Даремно думають, що ця влада вкрай ускладнила шлях розвитку України на шляху до неза-лежності та демократії.
Навпаки – вона вкрай СПРОСТИЛА цей шлях – тому, що перейняла на себе та сконцентру-вала в собі усі негативні риси пострадянського розвитку в єдиній точці – на Банковій.
Але замало цього – вона робить це настільки брутально, дратівливо та взагалі по дурному, що вкрай спрощує два завдання
- експропріацію олігархічного капіталу, який співпрацює зі зрадниками національних інте-ресів (Харківські угоди!), та
- тотальної люстрації держапарату на новітніх засадах – за партійною та регіональною озна-кою – тобто регіоналів, комуністів та вихідців з певного регіону України. Якщо взяти «доне-цького» при владі - не помилишся!
Влада Януковича неодноразово порушувала Конституцію. Наприклад – відтермінувавши та сфальсифікувавши президентські та місцеві вибори. Тому ми нею теж не пов’язані – ми ж не знаємо, де правильно – по варіанту 1996 чи 2004 років?
Ця влада свідомо нищить малий та середній бізнес – тому опір цій владі є одночасно захис-том власності - і навпаки. Саме тому сам інстинкт самозбереження малого та середнього біз-несу штовхатиме підприємців на боротьбу проти режиму, створюючи постійний фон безпе-рервної боротьби з владою.
Напередодні 20-ї річниці української незалежності в Україні з’явилися перші політв’язні. Тортури влади, несправедливі суди самі забезпечать нам відбір справжніх мужніх та свідо-мих людей та відокремить потенційних тушок таких як Святослав чи Володимир Олійники, Писаренко чи якийсь Зубов. Відокремить слабодухих та «надто розумних» колаборантів як Яценюк чи Гриценко. Чи уявних патріотів як В'ячеслав Кириленко.
Сама влада клопочеться, щоб у народу пройшла апатія та швидше прийшла енергія до перет-ворень суспільного життя.
Тобто наш кращий союзник – сам Віктор Янукович, який дуже справно виконує роль «сані-тара лісу» - бо споживає покидьків у людській подобі. Як дехто зі звірів у лісі чи в степу. Читачі самі можуть пригадати представників подібної фауни…
Звернімо увагу: яким же треба бути недолугим, щоб на «процес століття» призначити нікче-му Родіона Киреєва. Та ще дати цей недолугий процес у відкритому ефірі!
Кращої школи революційного виховання важко придумати.
На заваді лише одне: політичний опозиційний рух відірваний від економічного руху підпри-ємців. Отже – основне завдання – об'єднати ці два рухи у один. Все одно малому та серед-ньому бізнесові нема чого втрачати. Або малий та середній бізнес виживе після повалення режиму Януковича – або режим Януковича знищить малий та середній бізнес та впровадить режим ГУЛАГу. У свій час Леніну вдалося поєднати робітничий рух та соціал-демократію.
Чим це закінчилося – всі знають. І чим закінчив недолугий Микола 11.
Адже є лише два шляхи модернізації країни – шлях ГУЛАГу (Китай) – або розвиток малого та середнього бізнесу (Європа).
Третього варіанту немає.
А як щодо свята Конституції? Її немає. Тобто – на папері є, а безпосередньо – ні. Якщо виконавча гілка влади поглинула законодавчу та судову – по факту впровадили тоталітарний лад.
Це означає – що пріоритетні – не положення конституції, а усні таємні розпорядження дик-татора. Тобто, писати можна будь-що на папері, як конституцію Бухаріна 1936 року. Це не завадило рокові 1937-му.
Але на відміну від 1937 року – у населення немає ніяких ілюзій – і при першій нагоді цей лад буде захищати НІКОМУ.
Вертолітні майданчики знадобляться не лише Януковичу. Тільки б льотчики були надійні.
Людський фактор, який не врятував декого…