Новий Кримінально-Процесуальний Кодекс: Подих громадянського протистояння

С. Овчаренко.

Ніщо не нове під Місяцем…

1.  Акція вандала від влади Рината Ахметова по знищенню Андріївського узвозу – фактично стала відволікаючим маневром для другої, невидимою оком страшної події – прийняття Кримінально-Процесуального кодексу – кодексу тоталітарної країни, де самі кодекси судочинства – лише умовність, де вирішальними є усні таємні рішення диктатора. Як в Білорусії чи Північній Кореї.

 

2. Детальніше:

Зведена нанівець роль захисника: тепер захисником може бути лише адвокат, який належить до реєстру адвокатів України (з якого його можна виключити).

Далі:

Прокурор та слідчий одразу працюють з матеріалами слідства, захист мусить ПРОСИТИ надати матеріали для захисту.

Прокурори та слідчі ОЦІНЮЮТЬ докази, які йдуть на користь обвинуваченому. Тобто можуть відхилити докази, зібрані захистом.

Тепер дозволяється за законом проводити слідчі дії, судові засідання в камері. Але при цьому полегшене відсторонення адвоката від судового засідання.

Свідка у процесі допиту легко перекваліфікувати в обвинуваченого, не помічаючи при цьому, що ці дві ролі по суті взаємовиключні. У цьому кодексі ці дві ролі навмисно змішані.

У цьому Кодексі обвинувачений вимушений доводити власну невинуватість.

Не передбачено безоплатний судовий захист для людини, яка не має коштів для оплати дорогих послуг офіційного адвоката.

Обмежено право обвинуваченого на зміну захисника в процесі судового процесу.

Посилено відповідальність за «навмисне затягування судового процесу» з боку захисту та обвинуваченого.

 

Тобто – ліквідовано змагальний характер судового процесу. Підданий суду – автоматично винуватий та засуджений. Суд припиняє своє існування як незалежна ланка влади від виконавської та законодавчої.   

 

3. Такі інновації сталінського зразка фактично повертають нас до часів сталінського правосуддя (частково, звичайно) дуже природні саме для тоталітарних держав.

Читачі, громадяни повинні чітко розуміти:

В демократичних країнах існує така ієрархія владних рішень:

1)  Конституція    

 2) Закони, що приймаються парламентом

3) Укази президента

(спочатку – відкриті, потім – таємні)

4) Постанови Уряду (спочатку – відкриті, потім – таємні)

5) Відомчі постанови окремих державних установ (спочатку – відкриті, потім – таємні)

 

У тоталітарних країнах ієрархія рішень перевернута з ніг на голову:

1).  Усні таємні розпорядження правителя

2) Відкриті розпорядження правителя

3) Розпорядження Адміністрації (фактично – оточення) правителя

4) спочатку таємні, потім відкриті розпорядження Уряду та відомчих установ

5) Закони держави

6) Конституція.

 

Демократичні державі за складом більш складні, тоталітарні – спрощені.

Наступний крок – право скасовувати Вашу власність, Вашу свободу, Ваше фізичне існування.

 

4. Тепер поміркуємо:

Раніше можна було сперечатися в межах законів, державних інститутів – тим самим дезавуюючи рішення державних осіб без безпосередньої боротьби з самими державними особами як особами приватними.

 

Тепер відсіч сваволі тоталітарній владі можна створити – лише знешкоджуючи носіїв таких репресивних законів.

В державній системі припиняється зворотний зв’язок, інтереси громадянського суспільства не враховуються.

Отже – боротися законними засобами за власні інтереси стає неможливим. Ненасильницький шлях – це шлях благань, скарг, умовлянь, що апріорі дуже неефективний.

Державна система зараз вибудовується як цілком насильницька.

Але громадянське суспільство ВЖЕ народилося, наш народ знає часи Майдану – тому російський шлях виключений для нас.

Усіма засобами влада Януковича штовхає громадянське суспільство на шлях громадянської війни.

Це – не екстремістський заклик – а констатація того історичного факту, що демократія – це не подарунок, а засіб запобігти громадянській війні. З часів Стародавньої Греції та Стародавнього Риму…

 

Тобто – прийняття репресивного Кримінально-Процесуального Кодексу Януковича – крок до початку саме громадянської війни.

Не холодної.

Влада повинна зупинитися – не один диктатор вважав, що його панування – вічне.

Навіть Ленін та Сталін були вбиті через владні інтриги…             

 

Дещо про  Кодекс – від Сергія Власенка, який за новим Кодексом не має вже право буди захисником Юлії Тимошенко. Влада сама хоче призначати «перевірених» адвокатів для своїх політичних опонентів.          

 

Сергій Власенко:

Кримінально-процесуальний кодекс Януковича гірший, ніж КПК 1960 року

 

Концепція нового Кримінально-процесуального кодексу спрямована проти всіх громадян України, яких позбавляють можливості захищати себе від кримінального обвинувачення.

Про це заявив народний депутат, захисник Юлії Тимошенко Сергій Власенко.

«Цей Кодекс є останньою крапкою формування з України поліцейської держави», - переконаний він.

Власенко зазначив, що з 3-х тисяч поправок, які підготувала опозиція до проекту КПК, провладна більшість не враховує жодної.

За словами Сергія Власенка, у новому КПК функції захисту взагалі знівельовані.

«У влади у кримінальному процесі плуталась під ногами одна людина – захисник. Був державний суддя, який працював у спарці з прокурором, державний слідчий, які дуже швидко шили справи. Вони ж не юристи, вони кравці. Вони вміють шити», - сказав він.

«Цей кодекс презентується як благо для держави, але він є значно гіршим, ніж КПК зразка 1960 року. Цим кодексом Янукович ставить крапку у формуванні України як поліцейської держави», - наголосив Сергій Власенко.