Побачили «круглий стіл», присвячений рейдерству в Україні, який організував провладний журнал «Експерт».. Щоправда, туди запросили також Наталію Королевську – від опозиції.
Що можна винести з цього «круглого столу»?
Дійсно, нема в Кримінальному Кодексі України самого визначення «рейдерство». Проте були прийняті закони, що сильно обмежують можливості судів та суддів впливати на успішний хід рейдерського захоплення.
Тобто, у глядачів та слухачів намагалися скласти враження, що з приходом цього уряду Януковича-Азарова суди позбавлені можливості скріпляти своїми рішеннями рейдерські захвати та «виписувати квиток на війну». Тобто – як сказав колишній бютівець, «тушка» Святослав Олійник, «рейдерство скоротилося в рази». Представники уряду охоче підтримували та проводили таку тезу.
Проте Наталія Королевська звернула увагу на те, що рейдерство змінило об’єкт своєї діяльності: з крупних та середніх підприємств рейдери переключили свою увагу на малий та середній бізнес, з яким вправлятися куди простіше.
Достатньо налетіти з податкової інспекції за усним розпорядженням будь-якого представника навіть не судової, а виконавчої гілки влади. Ресурс міцності малого та середнього бізнесу – невеликий, тому сам процес продовженої перевірки розорює підприємця.
Тобто процес рейдерства перемістився на нижчий щабель, а «квиток на війну» різко здешевів. Достатньо дзвінка з мобільного, щоб міліція прибула, або пішла геть з вибраного об’єкту рейдерства. Вже не треба розробляти складних схем захоплення, виробляти якусь «стратегію» - досить дзвінка між рейдером-виконавцем та представником виконавчої гілки влади. Часто це люди з одного відомства. Так навала на Десятинну церкву в Києві просто неможлива без «добро» голови Київської адміністрації Попова.
Усюди, де йде розорення робочих місць в Києві, на авторинку, на Лісовій, На Володимирському ринку – відбувається з благословення Київської міської держадміністрації. Цю просту істину треба пам’ятати усім киянам та українцям – бо все відбувається аналогічно будь-де.
Треба знати, що по закону приватні охоронні служби НЕ мають права здійснювати рішення судів або виконавчих органів влади.
Тобто – будь-яке вторгнення «охоронців» на територію об’єкту є незаконним. Навпаки, відсіч таким приватним бандитам є законним правом підприємців на життя та достойне життя.
Справа – за здатністю мати перевагу сил на своєму боці, навіть маючи негативні рішення виконавчої влади. Звернули увагу, що міліція (як з випадком біля Десятинної церкви) часто буває «пасивним» спостерігачем – доки перевага на боці бандитів-рейдерів. Але не в протилежному випадку.
Висновок: якщо тиск на великий бізнес навіть і зменшився, то на середній та малий – різко посилився з благословення нинішньої влади.
Тому головна мета: недопущення експропріації, розорення малого та середнього бізнесу шляхом приватного та державного бандитизму. Склалася така ситуація, що ми вимушені створювати групи самооборони з юристів, журналістів та міцних хлопців, які захистять власність, свободу, робочі місця громадянському суспільству.
Як і сто років тому «в борьбе обретёшь ты право своё». За тисячоліття людство нічого не придумало іншого, як повсякчасно боротися за свої права.
Отже наша редакція Svetiteni вважає своїм обов’язком висвітлювати хід самозахисту українського народу будь-де по українській території. Та нагадувати, що «під лежачий камінь вода не тече».
Масове знищення українського селянства в 1933 році було зумовлене власною байдужістю того самого селянства до долі власної держави у 1918 – 1921 роках.
Дива не буває.
Ця влада аж ніяк не налаштована на захист власності та свободи рядових українців – скоріше навпаки. Вона лише здешевила сам процес такого розорення середнього класу – рушійної сили українського сьогодення.
Слухаючи висновки такого «круглого столу» - приходиш до висновку, що наша влада навіть не переймається видимістю законності своєї мети:
- знищити середній клас, та
- знищити саму національну незалежність України, де комунізм ніколи не був сильно вкоріненим ментально.
Останнє: під тиском громадськості влада дещо змінює щодо законодавчих обмежень рейдерства – але у повсякденності житті, на практиці – вона лише сприяє та заохочує те ж саме рейдерство.
Бо в наших специфічних умовах рейдерство – засіб політичної боротьби «власного» президента проти незалежної України.
Унікально, правда?