Станіслав Овчаренко.
1. Світ – тримірний, тобто об’ємний. Ми ж його бачимо – двомірним, тобто частковим. Світ – безкінечний. Але навіть уявити саму безкінечність неможливо – бо ми конечні. Весь час доводиться про це пам’ятати – щоб одного разу не здалося: «Ось тепер я все зрозумів остаточно». Я, як автор інтернет-видання та його ведучий, повинен весь час пам’ятати про відносність нашого світосприйняття – тобто про власну розумову обмеженість.
2. Саме тому ми примушені весь час неодноразово перевіряти на знання, а головне, розуміння фактів суспільного чи особистого буття.
Вивчення історії як суспільної, так і особистої переконали мене, що схожість ситуацій та їх сценаріїв виявити легше за все. Набагато складніше знайти саме специфічність, унікальність саме певної історичної епохи чи даної особистості. Олексій Лосєв, геніальний російсько-радянський філософ, якого я інколи ненавиджу, казав, що він зрозумів той чи інший історичний час – якщо може виразити його сутність одним реченням.
Це – підхід справжнього філософа та вченого.
Мені весь час доводиться нагадувати собі та іншим, що складний світ має граничну кількість простих складових.
Якщо їх намацати – можна сказати, що філософія отримала доказову та експериментальну базу – отже припиняє бути філософією та стає точною наукою.
Будь-яка точна наука завжди розпочинала свій шлях як абстрактна філософія.
Політика – так само, як будь-який природний об’єкт, теж видається надто складним та заплутаним.
Але весь час доводиться нагадувати собі, що в природі плутанини немає – а є лише як наша уява від інтелектуальної слабкості. Математика довела, що навіть стихійну множинність можна виразити у чіткій формулі…
Тим більше я намагаюся розглядати події до тих пір, доки вони перестануть видаватися стихійними та позбавленими сенсу.
Сенс є завжди – треба лише загострити наш зір.
3. Ось, наприклад, проблема так званих «тушок» в українській політиці. Це набуло такого масованого характеру, що не можна просто відбутися звинуваченням у зраді. Ця тема настільки неприємна та болюча – що потрібно весь час приборкувати свій настрій та приборкувати психологічне самоотруєння.
Хіміки ж працюють з вибуховими та отруйними речовинами. Історія дослідів фтору знає багато загиблих від вибухів…
Так що об’єктивне розслідування вимагає терплячості та мужності. Як виходить – судити іншим.
Отже – перехід у табір супротивника – специфіка української історії. Можна згадати і козацькі часи, і історію громадянської війни, і Другої Світової.
І перехід від тоталітарного суспільства до дикого капіталізму до та після 1991 року.