День перемоги та день голодування. Солідарність та бумеранг байдужості (фото)

С. Овчаренко.

1.  Були в наметовому містечку біля Печерського суду. А майже поруч йшло бутафорське видовище – «святкування» Дня перемоги. Не було ні здорового глузду, ні почуття тактовності. Хоча – яка може бути тактовність у видовища, яким диригує сам Віктор Федорович? Він і слова такого не знає - «тактовність».

Це слово їх не годує…

Ось і з’являється «регіоналка» Ірина Бережна, яка у героїчному вигляді (військова форма з пілоткою та червоною зіркою) кидається роздавати набори дешевих харчів.

 

2. Проте ми не звертаємо на це надмірної уваги – блюзніри невмирущі…

Пощастило наочно спостерігати солідарність справжніх людей зі справжніми людьми.

Ми зустрілися з тими, хто в знак солідарності з Юлією Тимошенко продовжив багатоденне голодування (7- 10- 13 та 14-денне голодування – яку Олександра Бригинця).

Це було дуже зворушливо – хоча я особисто і не схвалюю такий акт солідарності шляхом виснаження власного організму. 

 

3. Специфіка тоталітарної диктатури у тому, що поріг життя та смерті НЕ зупиняє диктаторів - голодування як засіб боротьби та мобілізації суспільства втрачає сенс.

Чим нас більше здохне – тим диктатурі краще.

Попереду – жорстока боротьба з диктатурою, яка не знає легітимних стосунків з суспільством.

З нами воюють поза цивілізованими правилами – отже, наше дотримання правил лише прирікає нас на поразку. А історію ж пишуть переможці.

Кому цікаво знати, що на Другий з’їзд Рад у 1917 році більшовики сфальсифікували представництво партій?

Ніхто і не згадує…

 

4. Попереду

– тотальне «малювання» протоколів виборчих комісій

-  тотальне місиво об асфальт на другий день після фарсового підрахунку голосів.

Останнє враження: хорошим людям не хочеться думати про погане. Але функція ЗМІ та науки політичного управління у тому, щоб бачити істину заздалегідь.

Голодоморові передували багато загрозливих явищ. Але так не хотілося думати про погане…

Адже надія – зброя не сильних, а саме слабких людей!

Отже головне сьогодні для опозиції:

-  медійно-аналітичне та

- силове забезпечення чесних виборів.

 

5. Ще один урок історії:

Відсидітися НІКОМУ не вдасться.

-  Учасники подій убезпечать себе краще – бо ясніше бачать ситуацію та знайдуть вихід зі скрутного становища

- пасивні люди будуть гинути та зубожіти  – бо за ними прийдуть обов’язково. А ті навіть не знатимуть, що робити – бо не матимуть досвіду спротиву.

І співчуття від інших людей – теж.

Бо байдужість до інших людей ЗАВЖДИ обертається бумерангом…