Взагалі, я ніколи не вважав правильними висновки великого німецького філософа Гегеля, який говорив, що «історія вчить тому, що нічому не вчить». Неправда – особливо в часи, коли біг історичного часу прискорюється – і зміни відбуваються не за строк декілька індивідуальних життів, а навпаки – історичні епохи докорінно змінюються за життя однієї особистості.
Отже – історія вчить нас саме тому, що вона нас вчить.
Демократичний режим Саакашвілі в Грузії такий міцний саме тому, що зробив висновки із загибелі Звіада Гамсахурдіа. Михайло Саакашвілі добре вивчив прийоми ворогів грузинської незалежності та демократії – тому успішно впорається з контрреволюцією Ніно Бурджанадзе чи Ногаіделі.
Країни Балтії добре пам’ятають – як їх поглинав Радянський Союз – тому при нагоді поспішили до НАТО та ЄС.
Якщо взяти за приклад Німеччину Аденауера та Ерхарда після Другої Світової війни – то повоєнне керівництво Західної Німеччини вивчило урок провальної Версальської республіки перед приходом нацистів до влади.
Можна за приклад взяти більш стародавній приклад: Польща після 1920 року врахувала руйнівну сутність дворянської безвідповідальної вольниці ХУ111 століття, яка призвела до втрати державності після трьох переділів між трьома хижаками – Росією, Прусією та Австро-Угорщиною. Саме тому після відновлення незалежності Польща отримала жорстку диктатуру Юзефа Пілсудського (до речі – не етнічного поляка!).
А що ж Україна?
Якщо Помаранчева революція 2004 року була таки революцією, то прихід до влади олігархії за час Ющенка призвів до повернення неорадянської диктатури Віктора Януковича. Саме тому ми, за прикладом Грузії та інших країн Європи, повинні повернутися до засад демократії та вільного ринку – але з урахуванням уроків від злочинів покидька Ющенка та «двічі несудимого» Януковича.
Які ж саме уроки ми мусимо засвоїти?
1. Це – не етнічний націоналізм Януковича чи Тягнибока, а державний патріотизм Юлії Тимошенко, де патріотами вважаються не за графою про національність, а за реальною підтримкою національних інтересів.
2. Відмова від олігархічної побудови держави, справжня підтримка малого та середнього бізнесу
3. Безумовне звільнення політв’язнів – без чого НІЯКІ перемовини з владою неможливі.
4. Заборона діяльності партій регіонів та комуністів – як тоталітарних, люстрація кадрів, яка вже полегшується регіональним принципом їх добору. Недопущення «тушок» до держслужби та конфіскація їх майна, якщо воно накопичене шляхом зради національних інтересів.
Але перелічене – це кінцева мета.
Наразі – мати засоби та організаційні форми опору проти влади, яка намагається конфіскувати власність малого та середнього бізнесу за сталінськими зразками 1929 року. Тобто – загони самооборони – вже за зразками єврейської общини, яка боронила себе від арабських нападів перед проголошенням національної незалежності Ізраїлю.
Крім силової складової – ще треба додати юридичне та піар-супроводження.
Антисемітам треба довести, що нам ще треба повчитися захищати державу та власність за ізраїльським зразком. Не забуваймо – що США підтримували Ізраїль лише з 1967 року. Отже – з 1948 по 1967 рік Ізраїль боровся самотужки.
Потрібно визначитися при формуванні нової національної армії – хто наш потенційний супротивник та потенційні союзники.
Потрібна повна люстрація міліції – яка звикла катувати простих громадян ще до вироку суду.
Треба засвоїти – що при цій владі вільні вибори НЕМОЖЛИВІ через сфальшованість
- самого складу партій (забули місцеві вибори?)
- складу виборчих комісій
- підрахунку голосів
- самої легітимності президентської влади.
Тобто – вільні вибори можливі після, а не до виборів.
Не треба забувати: уряду регіоналів потрібні не наші гроші, а наше зубожіння та тотальне безсилля. Без існування приватної власності вільна політична діяльність неможлива взагалі.
Але влада Януковича теж не безкінечна:
- Янукович втрачає тил з боку путінської Росії
- олігархи Януковича можуть стати нев’їздними в Західний Світ
- придушення малого та середнього бізнесу – позбавляє уряд Януковича взагалі ресурсу – у нас нема розроблених природних багатств
- з розробкою покладів сланцевого газу втрачається вигода диктаторів усякого ґатунку.
В цих умовах диктатура вдається до демонтажу держави – поступового знищення національної освіти, закладів здоров’я та навіть армії.
Цей режим є національно зрадницьким – чим відрізняється навіть від сталінського та гітлерівського.
Янукович дечому навчився – Майдан йому не страшний: карнавал ще нікого не скинув з влади. Отже повалення режиму тоталітарної диктатури може і напевне буде не шляхом Майдану. Майдан в арабських країнах запозичили У НАС!
Прийшов час дещо запозичити у арабів.
Вчимося!