У математиці якщо виходить збій у розрахунках – усе рішення виходить неправильним. Треба пам’ятати, що у соціології – теж. Якщо Фельдман та Гриценко підіграли – і добре підіграли – Януковичу, то вони не повинні щось казати про Україну та її благо. Все – поїзд пішов. Після цього – можливе тільки каяття за хибні вчинки.
Інакше лицемірство морально розкладає суспільство.
Ця стаття – НЕ полеміка з Фельдманом чи Гриценком. Ні, це звернення до читачів, українців – зі зрадниками полемізувати нічого, нічого, крім демагогії, не вийде. Як не полемізують з солдатами ворожої армії.
Звісно, що з ними роблять, щоб вони не зробили.
Фельдман – тушка, Гриценко – „противсіх”, тобто тушка сором’язлива, потайна. У здоровому суспільстві – спочатку віддають борги, у тому числі моральні – потім ведуть людську розмову. Саме за таких умов наше суспільство зможе стати здоровим і ніяк не схожим на російське. З цими людьми не треба взагалі розмовляти – так саме ми зможемо очистися від накипу зради та морального гниття.
Андрухович? Фантазія пересічного за талантом письменника завела надто далеко. Але він не вгаває – і вважає, услід Затуліну та Лужкову, що Донбас та Крим – не українські. Він – Іван Драч пострадянського часу. Забужко – брутальний варіант того самого. Нехай вправляється з темою політичного мінету – у неї це краще виходить.
Брутальні дії Януковича та його компашки – лакмусовий папірець стану нашого громадянського суспільства. Нас у цей час полишив Захід, який підтримав Януковича проти Тимошенко, а також Росію проти України. Сама вмираюча Росія зсередини, наостанок, провела спецоперацію по входженню Януковича до влади „президента”.
Як політична, так і культурна еліта не виявилася як такою. За „красивим” терміном постмодернізм надійно сховали свою елементарну непрофесійність та моральну порочність. Але їм вдалося зібрати чималенько грошенят – тому вважаються розумними людьми.
Якийсь Фельдман захотів у Євросоюз… з Януковичем! Що це, як не блюзнірство? Де, в якій європейській країні існують політичні тушки? Чи прибічники Сеголен Руаяль перебігли до Саркозі? Чи лейбористи в Англії вже дременули до консерваторів? Скільки німецьких соціал-демократів взяли приклад з Фельдмана? Чи Каськіва?
А може майстри слова, пензля чи телекамери закликають віддати частину Франції – до Німеччини (Ельзасу, наприклад) у Парижі? Чи є польські письменники, які закликають віддати частину своєї території Німеччині чи тій же Україні?
Олександр Фельдман мав би спочатку звернути увагу своїх нових партайгеноссен на занехаяний вигляд Харкова, де головна вулиця Сумська – у вибоїнах. Де метро – схоже на забігайлівку, а Центральний ринок за брудом та невлаштованістю – гірше сільського базару! А що скажуть діячі культури щодо пам’яті великого вченого світового рівня Льва Ландау? Адже саме в Харкові він жив до свого арешту, до речі – на Сумській вулиці.
І так – в усьому. Він, як інші тушки – хоче добробуту та затишку ДЛЯ СЕБЕ особисто. Але нехтування потребами суспільства призводить до того, що добробут тушок та узурпаторів скидається на обложену фортецю. Не подобається? Нехай йдуть до своїх хазяїв – але підскажуть спочатку термінологію, якою можна розмовляти про національні проблеми.
У тому ж дусі можна говорити про Тигіпка чи Яценюка.
Тигіпко очолив „Сильну Україну”. Цікаво – наскільки він був „сильним”, коли полишив свого хазяїна Януковича у 2004 році? Або постійно коливався між Януковичем та Тимошенко? Адже він, як і Фельдман, вважає – що з таким грошовим мішком він не може не бути при владі!
Отже поміркуємо: Фельдман одного разу сказав, що у політику та у депутати можуть йти лише бізнесмени, що мають досвід організаційної роботи. Іншим краще не потикатися.
Потрапляючи до влади – починають співати інший куплет: „Бізнесмен не може бути в опозиції до влади, тільки при владі”.
Отже кожний бізнесмен – тушка за визначенням? А не-тушка – гідна презирства? Є ще один маленький куплетик:
- „Гроші люблять тишу”. Тобто – їх носії. Чим більше грошей – тим більше тиші, так?
Отже – перманентна зрада – це солідно, а відданість національним інтересам – наївність та дурість?
Звідкіля мають бути хороші дороги та даїшники – якщо вони теж – „тушки” – штрафують чесних водіїв та захищають порушників – власників „майбахів” та „мерседесів”?
Такі ж тушки – у всій інфраструктурі національної економіки – є з кого брати приклад. Не Анатолія ж Макаренка наслідувати. Краще – Хорошковського та Фірташа – духовних братів самого Фельдмана та „сильного” Тигіпка.
Отже – спонтанна люстрація політичного істеблішменту таки йде – за рахунок тих самих Фельдмана, Яценюка, Тигіпка, Гриценка…
Янукович у цьому сенсі непоганий стенд на вошивість політичної та творчої еліти України. Андрухович з Забужко теж полюбляють тишу. Західного ресторану.