Коли більшовики захопили Зимовий палац у Петрограді – усюди працювали рестора-ни, театри, нічні клуби…
І земля не здригнулася, і грім не вдарив.
Це я до того, що деякі суспільні процеси часто за значенням не усвідомлюються одра-зу – доходить пізніше.
Коли вже пізно.
1. Для перемоги над Януковичем та проросійських сил не вистачило якихось 800 тис. голосів. Вирішальну роль „золотої акції” зіграли „противсіхи” та „тушки”. (кримськота-тарський варіант – „шакали”).
До цього долучилися як митці (Забужко, Андрухович), так і політики – Тигіпко, Яценюк, Гриценко, Ющенко зі своїм гнилим оточенням зі „смітника,” Тягнибок.
Того разу головним гаслом було „вони усі однакові!”
До цього, зокрема, долучилися Гриценко та Тягнибок. Не забудемо: у 2004 році єдність демократичних сил була забезпечена підтримкою Ющенка Юлією Тимошенко. Маючи президентські амбіції вже тоді – вона відступила та забезпечила підтримку саме Ющенко. До неї так НІХТО з впливових політиків не поставився у 2010 році.
Ющенко мстиво підписував закони про вибори, щоб їй зашкодити.
2. Тепер вже ясно найтупішому, що „не всі однакові”.
Тому „противсіхи” обрали нову тактику – „геть із політики, розбудовуємо громадянське суспільство знизу, бо згори не вийшло”. Яскравим прикладом такого підходу є
- Анатолій Гриценко (блог на „УП”)
- якийсь bloker з „Дурдому”.
Такі приклади будуть вчащати – бо не залишилося інших аргументів проти участі го-ловного супротивника Віктора Януковича та його команди – Юлії Тимошенко. Тому треба одразу роз’яснити таку зрадницьку позицію.
Безумовно – розбудова громадянського суспільства – основа для політичної демократії та добробуту окремого громадянина та гарантія його свобод та можливостей.
Але вперше гасло розбудови громадянського суспільства використано для роздмухування політичної зради, після якої вже НІЯКЕ громадянське суспільство буде НЕМОЖЛИВЕ.
Адже гасло „геть з політики, будуємо громадянське суспільство” звернене НЕ до виборців Януковича – а до виборців Центру та Заходу України.
Простіше кажучи – під гаслом „громадянського суспільства” закликають… залишатися вдома. Блокер закликає „бути аполітичними”.
Тобто диктатура Януковича – надовго, якщо не назавжди – навчимося жити при Янукови-чі, миритися з Януковичем.
Тобто громадянське суспільство мусить змиритися зі зрадою України, з поверненням у Російську імперію, де доля Ходорковського та Магнітського яскраво свідчить, ЩО відбу-вається з громадянським суспільством, якщо воно добровільно усувається з політики.
До речі, така демагогія спирається на елементарне нерозуміння та незрілість того самого українського громадянського суспільства.
Сам по собі процес формування громадянського суспільства – частково несвідомий, стихійний – тут свідомість окремої людини відіграє дуже обмежену роль. І відбувається надто повільно.
Це ціль – середньострокова та довгострокова.
Але ЗРУЙНУВАТИ таке громадянське суспільство можна досить швидко, навіть миттєво – як кажуть росіяни „ломать – не строить!”.
Щоб нас не зламали, не зламали паростки громадянського суспільства – кожне досягнення громадянського суспільства треба закріплювати ПОЛІТИЧНО.
В установах демократичної держави.
Отже політична боротьба – невід’ємна частина становлення того самого громадянсько-го суспільства – йому потрібні політичні гарантії. Проте такі блазні політикуму як Яце-нюк, Гриценко чи Тигіпко намагаються (не безоплатно, звісно), РОЗЗБРОЇТИ громадянсь-ке суспільство, яке вони „відстоюють”.
3. Один з прийомів – ВІДВОЛІКАННЯ УВАГИ від наступних місцевих виборів виборців саме демократичних сил.
Анатолій Гриценко взяв приклад свого будинку як організації самоврядування його мешканців.
Тобто – і політика тут ні до чого!
Це – для темної недалекої людини. Адже той самий будинок можуть відсудити рейдери – що тоді будуть робити мешканці будинку, де живе Гриценко?
Якщо на підприємство одного з таких мешканців прийдуть захоплювачі чужого майна – що він порадить тоді?
Адже судова система, міліція, СБУ – на службі диктатури Януковича! А вже не буде НАШИХ телеканалів, наших судів та суддів, не буде жодного механізму противаги дикта-турі – що робитиме таке фантастичне „громадянське суспільство” Гриценка чи Блокера?
Адже будь-яка диктатура починає саме з того, що НИЩИТЬ інститути громадянського суспільства. Це що, невідомо нашим блазням та демагогам?
Отже політична боротьба повинна закріплювати результати роботи суспільства – щоб себе убезпечити.
Нинішнє українське громадянське суспільство – у небезпеці, а блазні та демагоги спо-нукають сховати голови у пісок під виглядом „розбудови громадянського суспільства”.
4. Тепер про саму політичну складову розбудови громадянського суспільства.
В путінській Росії воно вже давно ЗНИЩЕНЕ – тепер черга за Україною.
Я не раз писав, що нам потрібно взяти приклад з кримських татар та утворити щось на кшталт Українського Меджлісу –як органу української протодержави. Якщо ЦЯ влада – нелегітимна – ми мусимо самі утворювати установи не тільки „громадянського суспільст-ва”, але й української держави – як це робили євреї напередодні утворення Держави Ізра-їль. У них перед 1948 роком було керівництво „Ішува”, тобто єврейської общини з заго-нами самооборони проти арабських терористів.
5. Але якщо українське суспільство не спроможеться на політичну самоорганізацію – потрібно підтримати того або ту, хто є головним супротивником диктатури – Юлію Ти-мошенко та її партію, незважаючи на численні недоліки їх діяльності.
В такому разі, якщо ми визнаємо її Лідером – ми ПРИПИНЯЄМО виступати проти неї – як регіонами НЕ виступали і не виступають проти Януковича.
Вона – наш командир, керівник – і послаблювати її – це значить послаблювати усіх нас.
Та посилювати небезпеку для НАШОГО українського громадянського суспільства.
У відповідь на адмінресурс – повинне бути гасло: „Жодного голосу зрадникам Батьківв-щини та зекам!”.
У відповідь на численні образи українців та українства – повинна відбутися консолідація українського суспільства – а не тільки „громадянського”.
За спиню Януковича – занепадаючий режим Путіна- Медвєдєва в Росії.
Але за нами – жодної підтримки НЕМА.
Якщо ми зраджуємо самі себе – яка може бути підтримка ззовні?