С. Овчаренко.
Вчора, 2 вересня цього року в готелі «Київ» відбувся Форум ділових людей України. Дуже поважних…
1. Весь час, знаходячись на процесі Юлії Тимошенко, я якось пропустив те, що саме повинен відбутися такий Форум ділових людей – поки про це не нагадала Наталія Королевська, коли була сама в тому ж залі Печерського суду.
Ці дві події – дуже знакові та взаємопроникаючі. На Форумі жодного слова не пролунало за чи проти ув’язнення Юлії Тимошенко. Проте взаємозв’язок я відчував дуже виразно. В своїй уяві я намалював таку картину: до таких шанованих та солідних підприємців раптом вдираються люди у масках та зривають їх добру одежу та б’ють по головах кийками…
Неймовірно?
Хто ще міг уявити – щоб з колишнього прем’єр-міністра великої європейської країни знущався якийсь молодик – суддя-початківець?
Отже – цілком ймовірно, що проти підприємців будуть навіть не судді – а рядові та сержанти від «Грифона» та «Беркуту».
Навіщо?
Для того, щоб усі розуміли: підприємці, приватна власність прямо не породжують ні вільну політику, ні вільну культурну діяльність – але без приватної власності неможлива ні політична свобода, ні розвиток економіки, ні культури взагалі.
Політична свобода в СРСР зникла в ту мить, як згорнули НЕП в 1929 році. З того часу серед в’язнів НЕ БУЛО поділу за політичними уподобаннями. Були лише фізичні особи, які сповідували «не вір, не бійся, не проси»… «умри ти сьогодні, а я – завтра!» - і таке інше.
2. Саме тому на другому поверсі готелю «Київ» лунали незвично, як для такого солідного зібрання вислови, на яких ми зупинимося нижче.

Але спочатку – дещо офіційна суха інформація:

В Тріумфальній залі готелю «Київ» проходив Форум ділових людей. Організатором був Комітет Верховної Ради України з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва за підтримки голови Комітету Королевської Н.Ю.
Форум був присвячений професійному обговоренню актуальних питань розвитку бізнес-середовища, та мав на меті взагалі започаткувати такі зустрічі в форматі активної дискусії спікерів і аудиторії.

Тема заходу була: «20 років українському бізнесу: минуле, сьогодення, майбутнє».

Теми для обговорення:
1. Ключові проблеми, бар’єри та ризики ведення бізнесу в Україні;
2. Покращення бізнес-клімату: шляхи використання потенціалу України;
3. Шляхи встановлення ефективного діалогу між бізнесом та владою. Що очікують підприємці від влади?
В роботі Форуму планували участь більш, ніж 200 делегатів (було більше 250 чоловік) – лідери бізнесу з усіх регіонів України, лідери підприємницьких об’єднань, представники місцевих органів влади, народні депутати України, представники Уряду, провідні експерти.

Місією Форуму ділових людей України – створення платформи для діалогу між владою та бізнесом, розробка та впровадження рекомендацій з покращення ділового клімату в Україні.
Адже протягом 2011 року в Україні були проведені 25 регіональних Форумів ділових людей. В кожній області захід зібрав еліту регіону в сфері підприємництва. Регіональні Форуми ділових людей об’єднали понад 5000 осіб, які прагнуть ефективно використовувати всі можливості для розвитку бізнесу в Україні. Саме вони започаткували ідею створення Форуму, як постійно діючого майданчика для обговорення практичних кроків щодо модернізації України.
Спікерами Форуму ділових людей України були:
1). Королевська Наталія Юріївна – Голова Комітету Верховної Ради.
2). Плескачевський Віктор Семенович. Депутат Державної Думи Російської Федерації. Голова комітету з питань власності
3). Каськів Владислав Володимирович – Голова Державного агентства з інвестицій та управління Національними проектами
4). Райзер Мартін – Директор Світового банку у справах України, Білорусії та Молдови
5). Кардаков Олександр Юрійович – Голова наглядової ради комісії «Октава капітал»
6). Лавренчук Володимир Миколайович Голова правління «Раффайзен Банк Аваль»
7). Пасхавер Олександр Йосипович – Президент Центру економічного розвитку
8). Шимків Дмитро – Генеральний директор «Майкрософт України»
9). Лєнг Євген Анатолійович – Генеральний директор «Укрзернопром Агро».
3. Спочатку був брифінг, коли виступали Наталія Королевська та Олександр Пасхавер.
Головною метою цього заходу – як і усіх попередніх – створення сприятливих умов для ведення бізнесу в Україні, не боротися, а творити, не виживати, а жити.
Учасники зібрання по самому роду своєї діяльності НЕ хочуть жити в боротьбі зі владою, але великою перешкодою є саме небажання нинішньої влади вести діалог як з підприємцями, так і взагалі з суспільством.
Наталія Королевська висловила жагуче побажання учасників не так боротися, як давати раціональні пропозиції для співробітництва влади та бізнесу, особливо в умовах світової кризи. Проте треба бути реалістами – на сьогодні це неможливо саме через позицію влади. Адже навіть в умовах світової кризи апетити чиновників анітрохи не зменшилися.
Проте – як би там не було – з «карикатурним», хижацьким капіталізмом треба якось кінчати. На її думку, «потрібно навчитися примушувати владу рахуватися з собою». Для цього необхідно в середовищі підприємців не тільки вести внутрішньовидову боротьбу – але й виявляти солідарність,єдність в відстоюванні загальних, саме класових інтересів.
На порядку денному – треба усвідомити себе саме особливим класом, чиї інтереси співпадають з інтересами української нації. Підприємницький Майдан примусив таки рахуватися владу з собою. Проте мітингами та майданами не можна обмежуватися.
Далі пані Наталія підкреслила, що з цією владою не можна домовлятися у боротьбі з конкурентами. «Якщо людоїд з’їсть твого конкурента, не треба думати, що ви врятувалися. Завтра прийдуть за вами».
Апетит держави-людоїда – безмежний.
4. Олександр Пасхавер, чим мене здивував – той прямо сказав, що «ми знаходимося на першому етапі буржуазно-демократичної революції». Тобто – ми НЕ можемо домовитися з існуючою владою. Тому підприємці разом з суспільством повинні висунути зі свого середовища фалангу талановитих політичних діячів. Якщо трапляється революція – вона завжди їх висуває. Така вже об’єктивна енергетика революція взагалі.
5. Інші учасники могли бути не так радикально налаштовані. Олександр Кардаков, наприклад, усю провину на тяжке становище українського бізнесу поклав на сам принцип ведення паперової документації. А потрібно – перейти на електронну документацію. Тобто, виходить, що політична проблема вирішується технологічно?
(Пригадується з історії, у Х1Х сторіччі Олександр Герцен передрікав появу «Чингізхана з телеграфом». Тобто – проблема не в техніці, а в людях).
Віктор Плескачевський, депутат Держдуми Росії, всіляко нас запевняв, що стан підприємництва та взагалі ментальність України та Росії взагалі не відрізняється. Але від країн Центральної та Західної Європи – відрізняється дуже і дуже! Потім він навіть намагався запевнити нас, що Митний союз Для України – це добре…
На це Володимир Лавренчук з «Раффайзен Банк Аваль» заперечив тим, що відділення їх Банку та співробітники в них працюють за тими самими правилами та з тією ж самою ефективністю – як і, скажімо, в Австрії…
На розвиток агробізнесу в Україні, на думку Євгена Лєнга, впливає саме традиційна ментальність. Він нагадав, що приватизації землі чиниться шалений опір саме через традиційну ментальність українців та росіян…
А також через побоювання, що землю остаточно скуплять олігархи…
Владислав Каськів, колишній керівник «Пори», тепер прибічник Януковича стверджував, що «є ті, хто хоче працювати з Україною – і у Президента є стратегічне бачення подальшого розвитку України».
Райзер Мартін наголосив на тому, що реформи лише проголошуються. Вони за формою наче й відбуваються, але за справжнім змістом – зовсім ні.
5. Як висновок: усі проблеми підприємництва знаходяться не в економічній площині, і навіть не в реформі держуправління – а саме в політичній площині. Наталія Королевська та Олександр Пасхавер наголосили, що громадянське суспільство таки народилося і перемогло хоча б через те, що воно таки існує всупереч усім владам.
Саме тому довелося констатувати, що тіньова економіка – це не зла воля підприємців, а наслідок нестерпних умов, які створила влада для підприємців. Надто висока адміністративна рента – або корупційний податок, який вивертається з викручуванням рук.
Тобто підприємці, яких начебто витягують з тіні – насправді ії свідомо нищать.
«Третій стан» суспільства своєю пасивністю спровокував таке поводження влади з собою.
Саме тому стан підприємців на сьогодні вирішується в цілковито політичній площині. Нагадаємо слова Пасхавера – вирішення проблеми саме в буржуазно-демократичній революції.
Якщо Пасхавер наголошує, що бізнес створили саме підприємці – найбільш енергійна частина суспільства, то вона і породить талановитих керівників такої революції.
Але такі керівники революції та підприємці мусять бути готовими розділити долю політв’язнів Юлії Тимошенко та Юрія Луценка.
З Януковичем та партією регіонів в принципі домовитися неможливо. Вони вбачають в нас або рабів, або ворогів.
Наступні зустрічі – Форуми можуть виглядати не так урочисто…