Всі, хо хоче, вже про все знають.
1.Тому ми поговоримо про те, про що не говорять, але будуть говорити дуже скоро.
Ніхто не помітив – як усі критики в стані опозиції кинулися підтримувати Юлю?
Причина – проста: Юлія Тимошенко стараннями влади стала єдиним лідером опозиції.
Навіть більше: стала центром руху опору. Тепер «далекоглядні» лідери не з партії регіонів кинулися бути ближче до Юлії Тимошенко.
Як правильно сказав один політолог - ситуація вкрай спростилася: «ти за білих чи червоних?» .
І все.
Відсидітися неможливо не тільки політикам, але й керівникам інших громадських організацій та навіть рядовим громадянам.
Адже майже до всіх дійшло: «сьогодні Юлю – завтра тебе!».
Влада цим арештом зробила неможливим нейтралітет навіть для пересічного громадянина.
2. Тепер увага: найактивнішою частиною українського громадянського суспільства є малий та середній бізнес. Другою ланкою такого активного громадянського суспільства є інтелігенція – тобто фахівці з різних галузей знань та виробництва.
Але ми маємо унікальне становище:
- центром опозиції є Юлія Тимошенко та її політична сила, яку тепер визнають інші опозиціонери;
- найактивнішою частиною українського суспільства є малий та середній бізнес з його громадськими організаціями;
- проте єдності між головною ланкою опозиції та громадськими організаціями малого та середнього бізнесу зараз НЕМАЄ!
Єдиною ланкою між «Батьківщиною» та громадським рухом підприємців є Наталія Королевська – яка одночасно є провідною фігурою як в підприємницькому русі, так і в партії «Батьківщина».
Багато було інсинуацій, що Королевська намагатиметься зайняти керівне місце в «Батьківщині» замість самої Юлії Тимошенко.
3. Проте бути новою тушкою не приваблює саму Наталію Королевську – та рішуче заявила, що її політичний лідер була, є і буде Юлія Володимирівна Тимошенко. Ми вже писали, що діяльність однієї та другої видатної жінок є ОДНІЄЮ діяльністю.
Тобто одна другу не послаблює, а посилює.
Але це – на невеликому «клаптику» громадської діяльності. Скоро, дуже скоро підприємницький рух відчує, що йому не вдасться «відсидітися» за парканом «неполітичної діяльності».
Ми не раз писали – що вади та помилки руху опору буде виправляти сама влада своїми власними помилками.
Якби влада була трохи розумніше – вона б негайно випустила б на волю Юлію Тимошенко. Бо все одно прийдеться її відпускати. Чим пізніше це станеться – тим гучніше це відбуватиметься.
4. Влада Януковича прагне повторити Лукашенка та Путіна.
Але пригадаймо: Лукашенко та Путін розпочинали свою діяльність з ВБИВСТВ своїх супротивників. У того та іншого диктаторів – власне КЛАДОВИЩЕ із вбитих супротивників. Тобто ні Лукашенко, ні Путін НЕ МОЖУТЬ повернутися на демократичний шлях розвитку та втратити владу – надто багато крові на їх руках. Влада Януковича поки що не має достатньо крові на руках.
5. Адже тоталітарний устрій НЕ МОЖЕ утвердитися без фізичного знищення та конфіскації майна вбитих та заляканих. Тому за фактом тоталітарний стан українського суспільства не може реалізуватися у безконтрольних діях януковичів. Без фізичних вбивств – ніяк!
Саме тому, не маючи підтримки в суспільстві – уряд Януковича не може розпочати масові репресії. Саме тому влада почала діяти методом пробних шарів «вийде – не вийде»…
- А що як ввести податковий кодекс, пройде?
- А що як ввести Трудовий кодекс кріпаків?
- а що як ввести Житловий кодекс, за яким можна позбавити житла будь-кого?
- а що як ввести Пенсійну реформу, за яким пенсію можна отримати тільки на кладовищі?
- а що, як посадити Юлію Тимошенко – промовчать?
- якщо розпустити чи заблокувати Верховну раду та відстрочити вибори – що скажуть?
Все це начебто добре та правильно: але Юлія Тимошенко права: Янукович не пройшов курс навчання для диктаторів – та не знає, що сам руйнує власний режим.
6. Адже усі диктатори знають елементарне правило: разом з розправою над опозицією – треба одночасно робити полегшення для простого народу. Вже після розгрому опозиції можна притиснути самих простих людей – бо захищати їх буде нікому. Але буде вже пізно.
У нашому українському прикладі Янукович з компашкою почали бикувати ПЕРЕДЧАСНО: адже «покращення життя вже сьогодні» не відбулося.
Ми не про мораль: була схиблена сама технологія створення репресивного режиму. Хоча Янукович вже захопив владу – українське суспільство ще повнокровне і здатне на спротив. Навіть на вкрай радикальні методи.
7. Якщо «проти лому немає прийому» - наше громадянське суспільство зможе придбати власні
«ломики». Якщо влада не притримується якихось правил – до них теж будуть застосовані правила гри, яких влада раніше не очікувала.
Влада Януковича вважає зайвим вивчати історичний досвід інших диктаторів – тому мимоволі допомагає згуртуватися демократичним силам. Вони не мають фахових політологів та соціологів – тому самі потраплять у халепу – де і не чекають.
Вони плутають соціологію та статистику. Вичікування та роздуми вони сприймають за соціальну апатію. Насправді – ми напередодні страшних подій.
Страшних для усіх – як влади, так і для нас.
Тому «пасивність» народу не є справжньою пасивністю: люди не вірять не опозиції, а методам, які зводяться до скликання Майдану.
Не можна двічі зайти у одну й ту ж саму річку, як казав старогрецький філософ Геракліт. Якщо в 1905 році робітники будували барикади, та складали пісні про ці барикади – то в 1917 році барикад вже не було – були мобільні загони Червоної Гвардії.
Це до того, що якщо Майдан не вичерпав себе – то карнавальним, святковим йому вже не бути.
8. Не можна вдаватися до досвіду та романтики Холодного Яру.
Треба не так героїзувати холодноярців – як вивчити причини їх поразки. Холодноярство - продовження традицій козацтва. Яке теж історично програло. Селянські повстання майже завжди програвали в історії (за виключенням, мабуть, Стародавніх Китаю та Єгипту. Хіба ще Гаїті).
9. Боротьба проти Януковича – це боротьба за європейський цивілізаційний вибір, який не має НІЧОГО спільного з російським, спадкований з часів Золотої Орди.
Арешт Юлії Тимошенко – відправна точка нового етапу безкомпромісної боротьби проти російського східного варварства.
10. А що ж сама Юлія Тимошенко?
У неї фактично тільки два варіанта історичної долі:
- або вона отримає долю Жанни д’Арк – бо її вб’ють;
- або повторить шлях Нельсона Мандели – який з в’язниці потрапив у президентське крісло Південно-Африканської Республіки.
Ми не раз писали, що Юлія Тимошенко посідала центральне місце в українській політиці саме завдяки її ворогам. Вони завжди були її кращими помічниками…