Вчора, 26 липня прийшов до зали Печерського суду та став чекати на перебіг чергових подій. Запланували – опитування свідків. З боку обвинувачення та самого судді, який тісно співпрацює з обвинувальною стороною. Ні сам початок, ні список свідків, ні теми обговорення із захистом не узгоджували.
Але цього замало: суддя Киреєв не надав можливості прочитати більше 5 тис. сторінок спра-ви за певний час, потрібний для ознайомлення з цими непростими 5 тис. сторінками.
Отже – суддя та прокурори збиралися опитувати по тим сторінкам справи, які захист ще не встиг опанувати. Дійсно – за три дні (навіть за два тижні) 5 тис. сторінок складної справи не прочитати.
Отже, захисники мусили відігравати роль йолопів-профанів, які лупають очима, не знаючи – про що йде мова у «дрібницях» справи, яку треба знати досконало.
Що у цих умовах мусила робити Юлія Тимошенко та її захист? Захисникам не можна було просто відмовлятися від процесу – їм би закинули «порушення адвокатської етики» - а ківа-лови опісля «роз’яснять» - які нефахові юристи у Тимошенко…
Юлія Тимошенко, як це часто бувало – прийняла удар на себе: вона відмовляється від захис-ту у цьому суді – та залишається наодинці з чотирма прокурорами та співпрацюючим з ними у одній команді суддею Р. Киреєвим.
Це – виклик. Юлія Тимошенко також відмовляється ставити запитання свідкам, голосно зая-вляючи, що увесь цей процес не має законної сили.
«Проти лому немає прийому». Якщо суддя Киреєв вирішив зневажати інтереси, запити захи-сту та обвинуваченої – захист та сама Юлія Тимошенко морально НІЧИМ не пов’язана з ці-єю процедурою судового процесу.
Адже сторона обвинувачення переступила через неготовність захисту працювати зі свідками – навіть знайомитися зі списком цих свідків.
Отже, усім зрозуміло, що за відсутністю події злочину взагалі – судовий процес може продо-вжуватися лише при підтримці захистом вигляду, що насправді йде якийсь справжній судо-вий, юридичний процес, а не політична розправа.
Захисники, як фахівці своєї справи, не є учасниками політичного процесу. В той самий час, як обвинувачення та суддя є саме учасниками політичного процесу – що очевидно для усіх.
Саме в цих умовах – Юлія Тимошенко усуває своїх захисників від розгляду справи – щоб вони не були учасниками політичного процесу навіть формально.
Саме тому, що ЮВТ – політичний діяч, але не юрист за фахом – вона не може вести лінію захисту по визначенню – і вона не збирається це робити.
Але загнати судовий процес у глухий кут вона може – адже очевидно, що чотири прокурори та суддя на боці прокурорів за відсутністю захисту – це юридичне безглуздя як для демокра-тичної країни. Дійсно – ЮВТ вдається довести світовій громадськості, що її, колишнього прем’єр-міністра крупної європейської держави судять без сторони захисту, якій раніше створили нестерпні умови.
Це – матеріал для майбутнього засідання Європейського суду по правам людини, який нині-шня влада України НЕ МОЖЕ ігнорувати, бо усім своїм побутом укорінена саме на Заході.
Янукович та його оточення – не Бацька, який не має іноземних рахунків, та не Путін, який своєю газонафтовою «зброєю» може не зважати на світову громадську думку. Путін може собі дозволити нехтувати висновками Європейського суду (особливо за підтримки колиш-ньої НДРівської комсомолки Ангели Меркель).
Ні, саме за інтересами свого оточення Янукович обмежений у своїх бажаннях ні з ким не рахуватися. Адже коліно треба лікувати не в Астані…
Саме тому Янукович у своїй розправі з лідером опозиції обмежений у своїх можливостях. Отже і суд не може йти як завгодно далеко та ламати усіх та уся. Треба робити вигляд злаго-дженого процесу.
Але це – на поверхні. Насправді – суд та прокурори (як і Янукович) – прагнуть занурити судовий процес у правовий хаос, де незрозуміло – де правда, де кривда, хто винний, а хто ні…
Суд та Януковича навіть влаштував би стан – «усі винуваті».
«Але треба ж з чогось починати боротьбу з корупцією!». От влада і розпочинає – з Юлії Ти-мошенко, яка «не свята»…
Доказова база при цьому не згадується, захисники з напівсліпими очима (адже сторінки справи можна додавати нескінченно).
Рішення Юлії Тимошенко про відмову від захисту одразу розрубає гордіїв вузол замовної справу, яку навмисно хочуть заплутати – та тишком і зненацька написати вже вирішений вирок суду.
Впоратися треба ще за часів літнього канікулярного часу – щоб потім усіх поставити перед фактом. Злодії роблять свої справи вночі – коли усі сплять, диктатори – під час відпусток. Коли народ відпочиває або працює на городах.
Тобто суд та Янукович ДУЖЕ поспішають – увесь час голосно говорять про «затягування процесу». В той час як усі ми знаємо, що диктатори, особливо тоталітарні – прагнуть працю-вати за вкрай спрощеною процедурою та у дуже стислий час. В ідеалі – три людини в комісії без захисту – та за термін в 15 хвилин.
Ми це вже пережили з жовтня 1917 року…
Повторюємо: складається враження, що ця влада на прикладі процесу над Юлією Тимошен-ко хоче взагалі усунути захист, або привчити його «правильно себе поводитися». Це теж було.
Вчора допитали свідків – які говорили, як і суддя, дуже тихо та нерозбірливо – щоб ті, хто в залі – нічого не зрозуміли.
Щодо демаршу народних депутатів від БЮТ та їх силового видалення: народні депутати є недоторканними, які не тільки приймають закони – але й наглядають, в тому числі у судах – як вони виконуються.
Свавілля щодо захисту викликало обурення – тому суддя Киреєв наказав видалити СИЛОЮ народних депутатів. Отже ще на одне око суд стає невидимим для громадськості.
Це – наслідки конституційного перевороту, який проведений за підтримки нинішнього скла-ду Конституційного Суду.
Це наводить на думку, що демократичного шляху повернення до засад демократії НЕМАЄ – отже на часі – масовий спротив цій владі – вже НЕ демократичними засобами.
Якщо влада хоче усунути з політичної арени Юлію Тимошенко – вона отримає більш ради-кальний варіант Софії Перовської та Андрія Желябова. За технічної підтримки Миколи Кіба-льчича.
А не жалюгідного Арсенія Яценюка.
Якщо Рінат Ахметов витратив гроші на проект «Фронт змін» - це даремно витрачені гроші…
Відношення до процесу Юлії Тимошенко – лакмусовий папірець для визначення обличчя політика.
Отже – Ющенко та Мороз вважають, що процес мусить бути закритим. З ними все ясно.
Є жалюгідні політичні маргінали – Тетяна Монтян та Борис Кушнірук з партії Юрія Костен-ка.
Визначилися.
Якщо суд над Юлією Тимошенко – політичний, він визначає не так юридичні, як політичні обставини. Так що партія Ющенка, яка не відмежувалася від нього щодо цього процесу – заявляє себе як партія, що підтримує режим Януковича.
Якщо Семенюк та Мороз – за засудження у не правовому процесі – ті також прибічники пра-влячого режиму та шукають місця у коридорах влади.
Соціалістична партія – це партія, що підтримує Януковича. Все.
Режим робить вигляд, що бореться з корупцією. Саме тому усуває з власної структури тих, хто не є регіоналами та не походять з Донецького регіону.
Безглуздого Василя Волгу, наприклад…
Якщо владі вдасться «проломити» процес над Юлією Тимошенко – то усіх інших будуть са-джати, не обтяжуючи себе «розтягнутими» судовими процесами. Це стосується також сього-днішніх регіоналів.
Усіх.
Люди, що байдуже проходять по Хрещатику повз Печерського суду, готують майбутні тор-тури над самими собою.
Так що уроки Голодомору ще не засвоєні. Байдужість до власної долі призводить до самот-ності соціального атому у час тотального лиха.