Про справедливі чи несправедливі рішення вже багато говорилося. Мені ж хочеться більш широко глянути на обставини, які склалися під час процесу над Юлією Тимошенко.
Ми розуміємо: цей процес - у центрі уваги у всьому світі, тому нахабність диктаторської влади дещо помірна.
Але загальна могутня інерція обвинувального нахилу дуже яскраво проглядається саме тут. Досить збоку подивитися на сам процес.
Зал для судового засідання перегороджений бар’єром навпіл – учасники процесу – по один бік, публіка – по другий. Впродовж бар’єру стоїть ряд міліціонерів і пильно дивлять-ся в зал. Один міліціонер – стоїть біля стіни, вже за спиною самої публіки – щоб було ле-гше виводити неслухняних із зали.
Це ще зрозуміло.
Цікаво інше: за спинами захисників та підсудної стоять ще два міліціонери – можливо, із звукозаписуючою апаратурою – та дуже пильно дивляться через плечі захисників та під-судної – на папери, що лежать перед захистом. Таке враження, що це не просто охорона – а конвой, який готовий у будь-яку хвилину схопити одну з сторін судового процесу.
Щоправда – за спинами 4 (чотирьох!) прокурорів – теж два міліціонери. Проте таке вра-ження, що прокурори – продовження цієї варти, а конвой разом з прокурорами органічно доповнюється одним-єдиним суддею, молодим та недосвідченим Родіоном Кіреєвим.
Тобто – конвой, прокурори та суддя – єдина команда.
Але це ще не все. Мало, хто звернув увагу, що до чотирьох прокурорів долучився ще п’ятий – він так впевнено давав зауваження захисту та підсудним, що до чотирьох можна сміливо зарахувати ще і п’ятого. Звичайно – захисту вже байдуже: де чотири прокурори, там і чотирнадцять, це принципового значення вже не має.
Влада щосили хотіла з початку процесу скласти уявлення, що Юлія Тимошенко – екс-прем’єр-міністр України – вже ніщо, така собі жіночка Юля, яка заважає вести судове за-сідання таким поважним людям, як прокурор та суддя. Ми не знаємо, чому влада не хотіла взяти більш досвідченого суддю, який таки знає закони та вміє ними користуватися – хоч Карним, хоч Карно-процесуальним кодексами.
У суді розглядаються справи, де фігурують не мільйони, а мільярди доларів, розглядають-ся рішення уряду та прем’єр-міністра – а сторона обвинувачення, до якої також належить і сам суддя, щосили роблять вигляд, що розглядається проста жіночка Юля з якимись дріб-ними побутовими справами – хто у кого вкрав сковорідку чи чию траву на чужому городі з’їла коза.
Це було б смішно – якби цій жіночці не намагалися впаяти аж 10 років ув’язнення.
Так що удавана «дріб’язковість» справи спростовується присутністю чотирьох (вже п’яти) прокурорів, та душе довгої ланки міліціонерів між двома половинами зали засідань.
До речі – зала засідання обрана навмисно мала – і навіть туди не пускають публіку, хоча по закону у нас судові процеси відкриті.
Щоправда – сидів якийсь дипломат, народні депутати та ми – журналісти. Дивно, але до-пустили навіть відстороненого від справи адвоката Сергія Власенка. Це – непорядок, судді Кіреєву буде винесена догана від адміністрації президента та особисто Льовочкіна. Або просто позбавлять частини «бочки варенья та корзини печенья». За недбалість за суддівство в умовах тоталітарної диктатури.
Залишком демократії залишається дозвіл журналістам бути на процесі – але без відео- та телекамер. Країна не повинна знати – хто є хто в нашій країні. Піховшек та Чаленко з Ку-шніруком роз’яснять це докладніше. Дарка Чепак допоможе розповсюдити інформацію чаленків. Залишилася лише аудіоапаратура – диктофони.
Можна багато говорити про судові суперечки – але досить того, що захист наполягав на
- усуненні Родіона Киреєва від процесу як некомпетентного та заангажованого
- наданні достатнього часу на вивчення матеріалів справи на більш, ніж 5 тис. сторінок. Тобто – надати місяць та 25 днів
- закритті судової справи взагалі, тому, що звинувачення та суддя, що працює у єдиній команді з обвинуваченням, не визначили не тільки провину підсудної, але й взагалі події злочину. Тобто невідомо – чи був взагалі злочин, чи ні – про що тоді говорити?
Нема предмету розмови!
Адвокат Сірий додатково зробив позов, що біля його будинку йде стеження за його приватним життям та опитують мешканців будинку, в якому він живе. Він також висловив протест на присутність конвою за його спиною – що заважає судовому процесові – тому, що перешкоджає захищати підсудну. Прокурори заявили (у них регулярно висловлюють «спільну думку» в устах одного, до якої автоматично долучається і голос Родіона Киреєва.
Надто великий перекіс як на процес з простою жіночкою Юлею!
Ми мусимо також згадати, що рамку поставили не тільки на вході до суду – але й перед підйомом на другий поверх та перед самою залою засідань. Саме по цих рамках можна було легко знайти дорогу до юліної зали засідання – не переплутаєш!
Ми згадали про претензії захисту та підсудної.
Тепер – про претензії сторони обвинувачення:
- сторона захисту своїми позовами затягує процес
- сторона захисту повторюється та не ставить «конкретних» запитань та не дає відповідей
- сторона захисту своїми запитаннями та позовами зриває процес та не співпрацює із зви-нуваченням у цьому засіданні – як це робить сам суддя Киреєв
- прокурори заявили, що міліціонери за їх спинами їм не заважають
- підсудна займається піаром та впливає на громадську думку, замість того, щоб співпра-цювати з судом (тобто – із звинуваченням).
За весь час засідання суддя безперервно робив зауваження захистові, і жодного - прокуро-рам. Прокурори могли говорити скільки завгодно, особливо прокурор Микитенко. Адво-кат Сірий щораз переривався суддею через те, що той розлогими судженнями «затягує процес».
У 14.18 до адвоката Сірого приєднався адвокат Плахотнюк. Йому суддя теж робив заува-ження, що той говорить не по справі та затягує процес. Захисники виконували приписи поводження в суді (вставали, навіть говорили «Ваша честь» - але правили своє і досить твердо. Саме останнє і не подобалося судді Родіону – але вивести з зали захисників не було за що.
Стало зрозуміло мені – що в цьому судовому засіданні сторона захисту – зайва, публіка – зайва. Вони лише заважать працювати дуже зайнятим людям.
Ще що стало зрозуміло: якщо цей показовий процес Юля програє – то КОЖНОГО з нас можна буде саджати без сторони захисту, публіки, взагалі захисників легко будуть пере-водити у ранг свідків – і одразу – у ранг обвинувачених. Плямою буде вже саме притяг-нення до суду – як це було при радянській владі.
Короткозорість кушніруків та ющенок дорого обійдеться навіть регіоналам – бо Янукови-чу непотрібна навіть партія регіонів.
Якщо дехто наклав на прапор партії регіонів – нехай не вважає себе героєм – сам Лідер це зробив раніше.
Закінчуючи статтю – відзначу: в повітрі суду стояло роздратування судді та обвинувачен-ня – їм вже кортить не ламати комедію правосуддя – а саджати одразу по негласному рі-шенню їх Лідера.
Адже при тоталітарній владі виконавча гілка влади поглинає законодавчу та судову – та керується не конституцією чи законами, а усними рішеннями диктатора.
Попереду – важка боротьба без правил з обох сторін.
Оффлайн
Комментариев: 0