С.О. Хочу звернути увагу на декілька речей до усіх, хто поділяє думку, що Голодомор був геноцидом з боку більшовицької диктатури.
Тут немає питань та суперечок.
Але не про це мова.
1. Під час Голодомору 1933 року не було ще колгоспної загальної комори, загальної власності.
Отже – потрібно було прийти до КОЖНОГО двору та витрусити приватні комори у КОЖНОЇ сім’ї.
Уявили?
Подивіться на карту України: безліч сіл та маленьких і великих міст та містечок. Україна – це досить велика країна та велика територія. Отже, без допомоги односельців радянська влада НЕ МОГЛА б так ґрунтовно «почистити» усі подвір’я без допомоги саме односельців-земляків.
Якщо говорити про геноцид українців – не потрібно кивати лише на представників інших національностей – свої постаралися якнайкраще. Тобто, цей Голодомор був
комуністичним САМОГЕНОЦИДОМ.
Як у Камбоджі чи Китаї.
Чому це так сталося?
Хто хоч трохи займався педагогікою чи соціологією – знає, що у кожному колективі, соціумі є свої активні та пасивні, талановиті та не дуже члени суспільства. Є й потенційно асоціальні особистості.
У приблизно однакових пропорціях.
Саме тому поліція, наприклад, безсмертна.
Отже – саме ДО Голодомору із української спільноти, особливо сільської, були вилучені найбільш активні та талановиті особистості, після чого решта суспільства перетворилася на безголовий натовп.
Коли це відбулося?
Письменник Василь Шкляр підказує нам, що це відбулося під час НЕПу, тобто нової економічної політики після Х1 з’їзду партії в 1921 році. Тобто у час, коли вирували селянські війни з радянською владою проти продрозверстки (тобто, насильницького вилучення зерна) – Ленін раптом дозволив і торгувати, платити зменшений податок та навіть наймати робітників.
Але, увага! –
в цей час керівників та актив селянських загонів в ЦЕЙ час відлиги – арештували та розстріляли.
Селяни, захопившись власним добробутом – на це не звернули уваги.
Як інтелігенція загалом не звернула уваги на масове знищення цвіту українського культурного Відродження. Та і взагалі те Відродження було передсмертним розквітом у стальних лещатах більшовицької тоталітарної диктатури.
Тобто – ДО 1933 року з українського суспільства шляхом «провокування бур’янів» були вилучені найбільш активні та свідомі люди.
Решта була здатна не опиратися, а їсти власних дітей та близьких. Канібалізм був яскравим виявом спотворення сутності української душі.
Хто там засуджує УПА?
Невже загинути у бою гірше, ніж бути з’їденим власними родичами?
Отже – підсумуємо: УПА НЕ ДОПУСТИЛА Голодомору в Західній Україні!
УПА врахувала невдалий досвід селянських повстанських загонів громадянської війни – і навіть шляхом розстрілів примушувала окремі загони Бульби-Боровця приєднуватися до загальної армії.
Третє, що врахувала УПА – вона продовжувала збройну боротьбу навіть тоді, коли вже надій на перемогу не залишалося.
Тобто – Україна не тільки припустилася жахливих помилок – але й врахувала їх.
Правда – в іншій частині України, де Голодомору не було…
2. Тобто, для того щоб зрозуміти уроки Голодомору, треба знову подивитися на карту України. Уявіть собі, що «частини Червоної армії оточили міста та містечки, щоб селяни не могли знайти там хліб». Це – неправда, або часткова неправда. СКІЛЬКИ треба військ та сил міліції – щоб оточити КОЖНЕ місто чи містечко?
Уявили? Зрозуміло, що це нереально?
Жахливо, але, вмираючи, люди не чинили опору творцям Голодомору.
Мрія кожного ката.
Саме тому
пам'ять Голодомору потребує НЕ жалоби, а почуття сорому, ганьби, що САМІ не тільки припустилися цього, але й творили його власними руками та мізками (точніше – їх відсутністю).
Якщо ми в черговий раз будемо згадувати Голодомор лише як трагедію, яку нам наслали марсіани – то ми і далі відчуватимемо себе як вічно нещасних та слабких людей.
Отже фіксуємо:
Червона Армія та ГПУ (попередник НКВС) НЕ змогли б успішно провести голодомор
без допомоги самих жертв. Олександр Солженіцин одного разу зауважив, що взагалі система концтаборів ГУЛАГу не могла б існувати та керуватися без добровільної допомоги з боку самих ув’язнених.
Тобто у нинішніх парламентських «тушок» були попередники – так звані «придурки».
Та комсомольці-активісти у селах. Та ще чонівці (частини особливого призначення) – карателі.
Якщо хтось не знає – скажемо: до чонівців-карателів належали всесвітньовідомі письменники Михайло Шолохов та Микола Островський.
3. Тому масованому знищенню українців передувало вкрай роздерте українське суспільство.
Точнісінько так, як зараз.
Янукович та його пацани зачистили власне електоральне поле, тримають єдність власного табору. І швидкими кроками йдуть до режиму відновленого ГУЛАГу. Тобто – створюють державу-малину – спрощений варіант тоталітарної держави. Яка, у свою чергу, є взагалі спрощений варіант нормальної цивілізованої країни.
Тобто – маємо спрощення самого спрощення державного устрою.
Зараз українське суспільство знову, на зловтіху регіоналам та путінцям, роздерте на шматки.
Юлія Тимошенко та Юрій Луценко сидять – а всілякі гриценки та тягнибоки засуджують «Батьківщину» - тому, що та проголосувала за компромісний закон про вибори.
Не забудемо: суть питання – в історії питання:
УСІ, хто звинувачує сьогодні Юлію Тимошенко та «Батьківщину» у зраді на користь партії регіонів – перед другим туром президентських виборів ВІДМОВИЛИСЬ підтримати Юлію Тимошенко під приводом «проти всіх». Це – Гриценко, Кличко, Ющенко (той прямо підтримав Януковича), Арсеній Яценюк, Олег Тягнибок.
Це стосується передусім Арсенія Яценюка. В останньому влада знайшла безпечний варіант опозиції-light перед загрозою повернення до влади жахливих Юлії Тимошенко та Юрія Луценка.
«Свобода» Тягнибока прямо скористалася забороною з боку влади приймати участь у виборах партії «Батьківщина» на місцевих виборах.
«Свобода і зараз хоче скористатися допомогою влади регіоналів у боротьбі з «Батьківщиною» при реєстрації кандидатів. Адже новий закон усуває можливість зняття з реєстрації «після другого попередження».
А так хотілося мати «свободівцям» закон Єфремова!
4. Помаранчева революція була відновленням українського суспільства після часів Голодомору.
Але розгардіяш серед опозиції знову нас наблизив до ганебних часів Голодомору. З тією ж ганьбою загального розбрату українського суспільства.
Та нового масового знищення українців руками самих українців.
Що – неможливо?
А хто думав, що можливо ув’язнити лідера опозиції під надуманим приводом?
А хто думав перед 1933 роком, що можливий такий голод та канібалізм, коли українці їли українців?
Спочатку – морально.
А потім – фізично.
Так «Слава Україні» - чи як?