Станіслав Овчаренко. Результати виборів треба не виграти, а відвоювати. Перехопити ініціативу у диктатури

Політв'язнів не випустили навіть під тиском Заходу. Це - принципово. Отже:
Якщо у гри в лабіринт є лише один вхід та один вихід – уся плутанина всередині самого лабіринту великого значення не має. Ззовні треба просто спокійно чекати – доки гравці чи гравець вийде з останнього виходу – і бери його тепленьким.
На шибеницю або на трон.

Отже – ми повинні знати, що «на всякого мудреца довольно простоты». Тобто – у кожній заплутаній ситуації є прості складові.
Тому, що будь-яка життєздатна система складна за змістом та проста за функцією. Тобто – складність системи працює на простоту виконання функції.
Інакше не виживе.

Отже – учора проголосували за виборчий закон, який негативно б оцінила навіть Венеціанська комісія.
Інший фактор: у СІЗО сидять Юлія Тимошенко та Юрій Луценко. Які повинні мати право брати участь у передвиборчому процесі.
Зараз ми не розглядаємо – чи матимуть вони право брати участь чи ні – звісно, що не матимуть. Опозиція не змогла настояти на їх визволенні – вони залишаються у тюрмі.

Звісно – що влада зробить УСЕ, щоб сфальсифікувати вибори та залишити політв’язнів у в’язниці. Бо політв’язні на волі, або – страшно сказати – переможці на виборах, це довічні нари для нинішньої влади або ще щось гірше…
Ще раз: чесно регіонали виграти вибори НЕ МОЖУТЬ, і вони це розуміють. Тобто – у цьому виборчому лабіринті саме фальсифікації – умова їх фізичного виживання. Тому наївно було б чекати, що виборчі процедури будуть проходити як слід.
Цього не буде.

Бо чесність на виборах – кінець регіоналам та їх лідерам. Адже уся влада Януковича – суцільні ландики – і більшість це розуміє. Ніякі вдосконалення виборчого закону на папері регіоналів не зупинять. На практиці вони як були так і залишаться «беспрєдєльщиками».
Це треба чітко розуміти і не забувати ні на мить.
Саме тому результати виборів треба не виграти, а ВІДВОЮВАТИ.
Тобто – усю міць держапарату буде кинуто на фальсифікацію, на побиття, на арешти, зняття з виборчих перегонів та все таке інше. Це треба знати заздалегідь. Саме тому перед опозицією стоїть ціла низка важких невідкладних завдань:

1. Передусім – відхреститися від фальшивих друзів опозиції та української незалежності та демократії. Особливо шкідливі та небезпечні так звані «об’єктивні» агенти впливу в опозиційному середовищі. Це – всілякі «об’єктивні журналісти, політологи, соціологи та експерти». (наприклад – Кость Бондаренко, Мустафа Найєм, В’ячеслав Піховшек, Копатько і т.п.)

2.Зрадник гірше ворога. Вже зараз взяти «на облік» всіляких «тушок», непогано б всіляко оприлюднювати їх імена та прізвища. Ми в редакції “SiT” будемо регулярно нагадувати про списки тушок – щоб вони ніде не могли балотуватися там, де опозиція має перевагу. Адже поганий кінець чекає не лише нині діючого президента – але і «тушок» (як Володимир Олійник чи Максим Луцький, наприклад). Вони це добре знають. Геращенко та Гриценку з Парубієм треба нагадати про їх поведінку перед другим туром президентських виборів.

3. Опозиція, передусім «БЮТ- Батьківщина», знають, що влада НІ ПЕРЕД ЧИМ не зупиниться, щоб «намалювати» результати виборів. Тобто – центр ваги не там, де голосують, а там, де підраховують. Тобто у виборчих комісіях усіх рівнів. Влада не випадково зробила зачистку в силових структурах, в судах, прокуратурі, виборчих комісіях. Тобто, опозиція повинна знати, що ДАРЕМНО звертатися до судів, прокуратури, рішень ЦВК. Поступки у виборчому законі фальсифікаторів не зупинять.

4. Буде зроблено усе, щоб на усіх стадіях не допустити спостерігачів, журналістів, охорону журналістів та спостерігачів. Крім екзот-полу опозиції потрібна силова охорона від найманих силовиків регіоналів. Отже, ми приймаємо участь не у виборах, а у політичній війні, яка мало відрізняється від війни громадянської. Інакше потрапляємо до держави-«малини», та ще підпорядкованій Кремлю, де влада теж у руках бандитів.

5. Не секрет, що регіонали намагатимуться взагалі усунути «Батьківщину» від виборів – як це було останнім часом у Броварському районі Київської області та у Криму. Всіляко скасовувати результати виборів і таке інше.
Опозиція не повинна лише відповідати та жалітися на фальсифікації влади регіоналів. Потрібно переходити у наступ – і йти до останнього. Тобто перехопити ініціативу у диктатури.
Тобто – сагу про «справедливість» напишуть вже переможці…

6. Ситуація в Україні загострюється: влада Януковича опинилася у глухому куті: економічна криза, брак фінансових ресурсів, ізоляція всередині та ззовні країни. Саме Захід примусив піти на деякі поступки опозиції. І регіонали вирішили зробити «фінт» - щоб обманити і Захід, і власну опозицію і взагалі країну. Не забуваймо – для них немає меж, але вдатися до кривавих масових репресій НЕ МОЖУТЬ – недостатня підтримка в країні.

7. Саме тому вирішальною зараз є підтримка силовиків з боку опозиції – відставних та не відставних силовиків, які ставлять своїм завданням повалення цього насильницького режиму.
Ми не відмовляємося від тези: вибори будуть успішними ЛИШЕ У РАЗІ повалення диктатури регіоналів як бандитів при владі. Для усвідомлення цього не треба мати коротку пам'ять. Якщо регіонали не можуть допустити перемоги на виборах опозиції – ми теж не можемо допустити перемоги на виборах регіоналів як люмпенської гангстерської партії.

8. Простіше кажучи, вибори, чесні та прозорі можливі лише через втрату впливу регіоналів на виборчі комісії. Ми не повинні у перспективі зупинятися перед забороною партії регіонів, розуміючи, що вони скоріше схожі на фашистів та нацистів, ніж соціалістів Заходу, до яких «примазуються». Але, що смішно та жахливо – вони нацисти, тобто шовіністи НЕ СВОЄЇ держави, а сусідньої.

9. Як висновок: ця Верховна Рада та Президент мусять піти – незалежно від того, який виборчий закон прийнято – бо його прийнято під примусом, так би мовити «під пістолетом». Ми не повинні себе нічим морально зв’язувати – бо регіонали давно вже себе не зв’язують ніякими моральними чи політичними принципами.
A la guerre comme a la guerre.
Це треба завжди пам’ятати.