С.О.
23 вересня відбулася четверта Народна Колегія акції «Вперед» в Будинку Вчителя в м. Києві.
Керували роботою Народної Колегії Андрій Панаєтов та сама Наталія Королевська.

За межами порядку денного був виступ представника афганців, що штурмували Верховну Раду.
Але, замість того, щоб закликати до рішучих радикальних дій чи намірів поділитися своїми планами – почав з того, що запевнив про спонтанність, тобто випадковість самої навали афганців на двері ВРУ. Він почав не з політичної, а з «філософської» промови – тобто ми повинні самі стати моральними та вільними, а революція передусім мусить відбутися не на площі, а в душах людей…
І таке інше.

Доводиться припустити, що це була не консолідована, а «альтернативна» думка тих афганців, що були на площі біля Верховної Ради. Адже на самій площі теж лунали такі різні думки з трибуни, що можна зробити висновок, що міцність м’язів та військова виучка не може замінити чіткості мислення людей, які ступили на незнайому для них територію політичної діяльності.

Хочу нагадати приклад сторічної давності: цивільні політики більшовики перемогли військових керівників старого режиму саме під час громадянської війни 1917 – 1921р.р.

Але все одно – йому аплодували – бо «афганці» були єдиними, з ким влада почала хоч трохи рахуватися.
Звісно – при цьому та сама Верховна Рада відсунула паркан ще на кілька метрів – підвищивши його до 2-метрової висоти. Вважаю, що висота паркану суттєвіша, ніж ті обіцянки, які надавала ВР та уряд афганцям. Тобто – якщо нарощувати металеві паркани та чисельність ментів у бронежилетах – з народом можна розмовляти не так перелякано.

Четверта Народна Колегія акції «Вперед» стикнулася з тим, що діалог, взагалі осмислена дискусія з владою втрачає сенс. «Влада розуміє лише силу!» - до такого одностайного висновку дійшли майже усі виступаючі. Влада втратила розум та совість і навіть не бажає якось камуфлювати власну безсоромну нахабність. (Про совість та нахабність говорив також представник «афганців»)
Зрозуміло, що Народна Колегія «Вперед» засудила усі реформи нинішнього уряду як суто олігархічні.
Отже справа не в тому, щоб зробити якійсь поправки до законопроектів цих реформ – а щоб взагалі їх не приймати у цілому. Як несправедливі та репресивні. На відміну від Асамблеї малого та середнього бізнесу учасники зібрання чітко розуміли, що без політичної реформи та усунення нинішньої влади взагалі нічого не буде, розмовляти з цією владою марно.
Проте ми мусимо мати альтернативні законопроекти, які б враховували саме інтереси малого та середнього бізнесу разом з рештою суспільства.

Дуже важливо:

Народна Колегія дійшла дуже чіткого висновку про те, що без решти громадянського суспільства сам по собі малий та середній бізнес нічого не зможе зробити. Інакше ми ввтрачаємо не лише приватну власність підприємців - але й взагалі незалежність України, основні права особистості...

Саме з цієї точки зору – взятий курс на перетворення Акції «Вперед» як організації малого та середнього бізнесу на загальногромадянський рух з наступною реєстрацією її як саме громадянського руху з фіксованим членством та відділеннями на місцях.
Із зали, особливо від делегатів Кривого Рогу, лунав заклик перетворення «Вперед» на політичну партію переважно малого та середнього бізнесу з метою взяти участь у парламентських виборах як самостійна політична партія.

Проте юристи та сама Наталія Королевська нагадали, що створити таку партію можна, але при цьому треба взяти до уваги, що за українським законодавством політична партія може приймати участь у виборах лише через календарний рік після офіційної реєстрації.

До того ж треба дочекатися змін у виборчому законодавстві, яке відбудеться у жовтні місяці цього року, після чого можна обговорювати тактику і стратегію політичної діяльності під час парламентських виборів.
Виступали керівники громадських та профспілкових організацій Ірина Касьян, В’ячеслав Рой, Юрій Єрьоменко та інші. Майже усі виступи торкалися саме роз’яснювальної роботи серед населення щодо його необхідної громадської активності та самоорганізації.
Особливо – щодо акцій, які мусять відбутися 13 жовтня у місті Києві та інших обласних та районних центрах. Координацію таких акцій покладено на Штаб «Вперед» на чолі з Наталією Королевською та Андрієм Панаєтовим.

Під час обговорення проблем, зокрема політичних репресій нинішньої влади визначилися (очікувані) розбіжності між позицією деяких учасників зібрання.
Одні вважали, що потрібно підтримати гасло «Свободу Юлії Тимошенко та Юрію Луценку та іншим політв’язням!». Інші (зокрема, Андрій Панаєтов) – що не треба акцентувати на окремих фігурах на політичній арені – у той час як сидять сотні і тисячі невинних…
Зрозуміло, що остання позиція – проста відмова у підтримці окремо узятих політв’язнів…

Нагальною проблемою стала участь у наступних парламентських виборах. Зрозуміло, що малий та середній бізнес, рух «Вперед» не мають власної «підприємницької» партії – тому обов’язково виникне питання про підтримку опозиційних партій на наступних виборах.
Яких саме – Штаб Акції «Вперед» визначатиметься пізніше, особливо з точки зору закону про вибори, який збираються прийняти у жовтні цього року. Та враховуючи політичну "різнобарвність" учасників Акції "Вперед"...

Для нас цілком зрозуміла позиція самої Наталії Королевської, враховуючи її членство в партії «Батьківщина» та у фракції БЮТ нинішньої Верховної Ради. Її палка підтримка Юлії Тимошенко як єдиного лідера опозиції також зрозуміла та поділяється редакцією «SiT».
Як би там не було – але сьогодні два десятки сімей контролюють 80% валового національного продукту України – і не збираються ділитися з рештою українського суспільства. Це дуже стримує розвиток національного капіталу, що працює переважно на внутрішній ринок.
Квоти на експорт сільгосппродукції – намагання залишити важелі зовнішньої торгівлі лише в руках олігархів.

У підсумку зазначимо, що навіть серед учасників ще не всі усвідомлюють, що єдиному консолідованому супротивнику мусить протидіяти так само консолідована опозиція. І що треба УСІМА засобами захищати своїх членів, особливо керівників.
Зрозуміло, що режим Януковича намагатиметься всіляко обезголовлювати протестний рух
- арештами
- розоренням власного бізнесу
- тотальною морально-психологічною війною у засобах масової інформації.
Тому нагальні питання щодо
- інформаційного забезпечення наступної передвиборчої кампанії
- створення груп підтримки (у тому числі фізичної) наступних виборів
- захист приватної власності, особливо серед учасників нашого руху
- допомога тим, хто зазнав репресій від діючої влади, їхнім сім’ям.

Деякі питання, зрозуміло, розглядатимуться у робочому конфіденційному порядку…