Як досягти успіху, в умовах неможливості його досягти. Передвиборчі тези

Станіслав Овчаренко

 1.  Ми повинні виграти війну з диктатурою Януковича, навіть програвши вибори як такі.

 

2. У наступних виборах рейтинг популярності будь-кого не буде мати ніякого значення.

 

3. Значення має те, що ми б визначили точно, хто, кажучи російською

- есть оппозиция его величествУ, а хто

- есть оппозиция его величествА

 

4. Далі, ми повинні чітко визначити – хто йде всередині списку КОДу, а хто поза списком КОДу опозиційних партій. Хто йде поза межами загального списку – обов’язково є співробітником існуючої неототалітарної влади Януковича.

Хто б щось не проголошував.

 

5. Для мільйонів людей НЕ МАЄ значення прізвище кандидата від опозиції.

Головне хто

-  хоче змести диктатуру

Або

-  «контролювати владу».

 

6. Але усе, що потрібно диктатурі, це

а) спаплюжити рух опору

б) висунути на арену якомога більше «опозиціонерів» - щоб ті постійно заважали один одному

 

7. Перша ознака провладних «протестантів» - вони дуже «чесні» та «думають про долю простої людини». Цим бавляться унсовці Ігоря Мазура та Юрія Шухевича. Тобто під фальшивими гаслами вони підтримують ув’язнення Юлії Тимошенко та Юрія Луценка.

Крайнощі зійшлись.

 

8. До цих пір усі мнимі опозиціонери визначалися відношенням до факту незаконного та вибіркового політичного засудження лідерів опозиції. Але з появою на самостійні «опозиційній» арені Наталії Королевської – навіть ця ознака не є визначальною. Вона є уявною опозиціонеркою, але проголошує свободу Юлії Тимошенко та Юрію Луценку.

Це вже щось новеньке.

 

9. Смисл та зміст боротьби проти диктатури визначається НЕ складом табору опозиції, А змістом, прийомами боротьби з владою, яка не дотримується НІЯКИХ правил. Саме ТОМУ з наближенням виборів коло керівників та політичних партій, які борються з диктаторською владою неодмінно звузиться.

Бо боротьба з кримінальною владою вимагає мужності, навіть моральної аскетичності. На це, як правило здатні 5 – 7% населення в будь-якій країні. За цією ознакою Юлія Тимошенко та Юрій Луценко відповідають цьому критерію, Тигіпко та Порошенко – ні. Королевська – майже ні. Тягнибок - можливо.

 

10. Вибори як такі для зміни влади не мають ЖОДНОГО значення. Влада та пацани з партії регіонів ЗАВЖДИ переграють будь-які запобіжні заходи проти фальсифікацій. З підтримкою державних силовиків та приватних бандитів. Ті Олександр Таран та Демішкан на гачку влади Януковича – і виконають будь-який наказ.

 

11. Як і в історії військового мистецтва змагання «щита та меча», тобто оборони та нападу – завжди виграє саме «меч», тобто наступ. На сьогодення «меч» у руках кримінальної влади – ми ж інстинктивно видумуємо все нові і нові «щити».  До речі, «багатощитовість» дуже затратна, дорога.

12. Не даремно нагадати, що діячі нинішньої влади мають тяжку передісторію – і їм ДУЖЕ небезпечно програти на виборах. Тому вони відчайдушно (скоріше, нахабно, спокійно та цинічно) будуть усе підганяти під НАМАЛЬОВАНИЙ результат.

 

13. Ми вже писали, що нам потрібні люди не тільки як спостерігачі, але й такі, які б могли дати по пиці якомусь «мельнику» чи «саламатіну».

Не можемо?

Все інше не має жодного значення.  

 

14. Влада на місцевих виборах тренується фальсифікувати так, щоб потім взагалі вибори не проводити. Але ми теж повинні застосувати політику «меча» – тобто політику неспровокованого наступу.

15. Проте – рух опору повинен не прощати злочинів режиму. Добре, виклали фото покидька з Кривого Рогу. Що, йому стало погано жити?

До речі – а які прізвища суддів, які випустили покидька Тарана. Де Таран та його суддя мешкають? (№ телефону та адреси?Прізвища та ім’я їх близьких родичів?).

 

16. Режим у цілому НЕ може охороняти кожного свого служителя – запариться.

Але почне слабнути, коли будуть один за одним відвалюватися «кінцівки» цього режиму на місцях.

Щоб режим щез, він мусить бути «ампутований» крок за кроком – потрібен постійний психологічний та не дуже тиск на служителів диктатури.

 

17. Усілякі "плани подальшого розвитку" треба призупинити. Досить того, щоб це була люстрація силовиків, покарання кримінальників, повернення до демократії та захист прав особистості та приватної власності. На сьогодні досить.

 

18. Зараз важливо – не те, що ти хочеш ПІСЛЯ влади Януковича, а на що ти зважуєшся задля його усунення від влади. З цієї точки зору КОД не виживе як центр справжнього спротиву режимові. Це – тільки на час формальних виборів до Верховної Ради, не більше. Як буде виглядати центр спротиву після виборів – час покаже.

 

19. Останнє; ми переможемо не тоді, коли волаємо до Заходу: «Допоможіть!». А коли зробимо як мусульманські революціонери казали європейцям: «Не заважайте нам!».

Я згодний, що ми переможемо, коли заможні люди припинять зневажати бідних людей. Як перші християни.

 

20. Втрата надії – це не кінцевий результат невдалої боротьби, а початкова ступінь дійсно сильної особистості. Ті, що мають непогане «вим’я», мусять поважати тих, у кого виросли великі «роги». 

(Пдивіться на Тарана: він буде щось думати про законність?)