Україна: Правила виборів у виборах без правил

Станіслав Овчаренко

Передусім – подивіться у обличчя наших фінансових достойників.

Нічого не нагадують?

 

 

Отже – влада не захотіла зупинити власний бульдозер свавілля, не керуючись вже не тільки законом чи конституцією, а навіть звичаєвим правом елементарної побутової пристойності.

Адже такі «дрібниці» як підвищення плати за воду та податок на бездітність ПЕРЕД виборами яскраво говорить про те, що у загальнолюдському розумінні виборів не буде.

 

Але формальностей (поки що) дотримуватися будуть. Саме тому треба розуміти ДУЖЕ чітко, що будуть не вибори, а суцільний фарс, як ми до цього писали неодноразово.

Але муляжі «розвинутого демократичного суспільства» працювати не будуть.

 

У війні з народом використовуються і військові методи. Тобто на місці справжніх «танків» та «літаків» для відволікання уваги будуть використані лише муляжі, макети та підставні особи.

Суди – лише продовження СІЗО, не навпаки. Слідчі повинні керуватися не логікою слідства, не законом, а вказівками прокурорів, які призначаються президентом, обраного на сфальшованих президентських виборах. Після яких він додатково захопив повноваження, якими народ його не уповноважував.

 

Але цілком свавільним диктатор бути ще не може – не вистачає ні підтримки населення, ні тотального впливу при розправі з народом. Саме тому він маневрує та махлює, вичікуючи – доки його опоненти виснажаться.

 

Якщо ти граєш по правилах, а твій партнер по грі ні – ти обов’язково програєш. Та ще зазнаєш знущань як лох, який дозволив з собою так поводитися. Тому правил з боку влади – НІЯКИХ на будь-якому етапі виборчої кампанії.

 

Потрібно буде весь час хапати диктатора за руку – і не юридичним шляхом, а позаправовим. Бо правовий лічильник відключений цілком. Тому ми ТЕЖ будемо вимушені діяти позаправовим шляхом – іншого виходу просто немає.

 

Треба чітко визначитися: Юлія Тимошенко та Юрій Луценко сидять НЕ тому, що саджали Колєснікова та Ахметова – а саме тому що НЕ САДЖАЛИ. Недосадили – тому сидять самі. Треба уважніше читати Макіавеллі.

 

Зрозуміло, що ні Путін, ні Лукашенко, ні Янукович НЕ МОЖУТЬ поступитися владою ні на один день. За ними – КЛАДОВИЩА власних ворогів. Відступати нікуди. Саме тому ці вибори для них – що ніж гострий, їх би взагалі відмінити…

 

Янукович – у найгіршому становищі. Немає ні ресурсів, ні народної підтримки, ні розуму.

Саме тому він змушений просто по-бандитському ПРОДАВЛЮВАТИ результати виборів. І дуже брутально – бо малювати та домальовувати треба дуже круто. Нам потрібна хоча б частина території України поза їх безпосереднім контролем

 

Ще раз – подивіться у обличчя наших національних «фінансистів»…

 

Який проффесор, такі у нього і фінансисти.

 

Саме тому опозиція повинна навіть припинити називати себе «опозицією» - ця назва десь з минулого, кволого, але все ж демократичного життя.

 

«Опозиція» нині – і є Рух Опору Диктатурі. Тобто цей Рух мусить використати УСІ засоби для спротиву та нав’язувати свої методи боротьби. Досі супротивник нав’язував нам вид зброї, методи та таке інше.

 

Те, що лідери Руху Опору сидять як військовополонені – їх недогляд. Грати по правилам з ними неможливо. Саме тому потрібно мати не лише спостерігачів, журналістів, членів комісій – але й їх ДУБЛЕРІВ. Загони самооборони. Тих, кого ми не афішуємо.

 

Список кандидатів у народні депутати повинен бути ПРОДУБЛЬОВАНИЙ. Тобто робити так, як при підготовці до космічного польоту. Коли поруч з призначеним екіпажем готується також дублюючий склад. Адже прокурорам буде команда – завести справи на кандидатів у народні депутати слідчим за вказівкою прокурорів (які матимуть право за непокору притягувати слідчих до кримінальної відповідальності).

 

Тобто, якщо слідчий не буде переслідувати кандидата в народні депутати (журналіста, спостерігача) – сам сяде! І так на кожному кроці. Ми повинні будемо ПЕРЕХОВУВАТИ тих, кого переслідують, допомагати їх сім’ям і таке інше.

 

Більше того, не є соромом взагалі визволення Юлії Тимошенко та Юрія Луценка з тюрми СИЛОЮ чи потай – їм там у в’язниці нічого робити. Адже ми знаємо, що їх кінець-кінцем хочуть убити.

«Випадково», звичайно. Або інсценують «самогубство». Як колись чекісти інсценували «самогубство» Бориса Савінкова.

 

Не треба комплексувати, що наш Диктатор хоче не тільки жити, але й працювати у Межигір’ї. Він розглядає Межигір’я як дачу. Але свідомо чи несвідомо йде БУНКЕРИЗАЦІЯ режиму Януковича.

Нагадаємо ще раз: його прихильниця Оксана Забужко хотіла, щоб бажаний нею диктатор був диктатором не тільки Донбасу, але й усієї України. Але хід подій заганяє його у самоізоляцію.

 

Це і є бункеризація режиму.

 

Треба ще добудувати підземні сховища від всіляких несподіванок. Під Межигір’ям. За середньовічним звичаєм треба ще вбити будівельників таких підземних сховищ – від цього вони стануть таємничими, страхітливими, навіть романтичними…

 

У такому підземеллі ховали заручників та полонених, особистих ворогів ще з давніх давен.

Якщо Янукович хоче повернутися до феодальних часів – він МУСИТЬ провернути також усі атрибути середньовічних катівень для ворогів. Раз запущена збочена логіка процесу діє вже самостійно.

 

Тут питають у блогосфері – де Людмила Путіна? Можливо – десь у підземеллі зарита або сидить на цепу. А що – ці хлопці чи хлопи дуже прості.

 

Ну, ми трохи відволіклися – та повернемося до наших баранів (venons a nos moutons– як кажуть французи).

 

Якщо навіть ми виграємо вибори (на що сподівається Турчинов) – ЩО будемо робити з результатами виборів? Адже хлопці не підуть: у Межигір’ї затишніше, ніж у в’язниці чи під стіною – чи не так?

Ну от, тупо не підуть – і все!

 

Що робити сотням тисяч тих, хто заплямував себе злочинами? Захищатися, відчайдушно захищатися!

І вони будуть це робити УСІМА засобами. Вони – не ми.

 

Далі: у них НЕМАЄ переваги – надії на зовнішню підтримку. Ми себе ПОСЛАБЛЮЄМО тим, що плекаємо надію на зовнішню підтримку – як гості-непмани Остапа Бендера.

Нам потрібно працювати та боротися так, наче ніякої зовнішньої підтримки немає взагалі.

Не чекати та не викликати санкцій на голови наших диктаторів. Бо потім ці самі західники будуть перешкоджати нам вичистити їх з політичної арени по правилам не Саркозі чи Меркель, а Робесп’єра чи Сен-Жюста.

 

Адже ми зараз насправді у історичному минулому наших європейських сусідів. Нам зараз Кібальчич та Софія Перовська ближча, ніж Швейцер чи Мати Тереза. До речі, з люттю борючись з Юлією Тимошенко, вони отримають саме Софію Перовську чи Ульріку Майнхоф.                        

      

Бо режим Януковича у вислові «ящик Пандори» зрозуміли лише слово «ящик».

Це може бути ящик пива, ящик кон’яку. Ще пам’ятають вираз «зіграти у ящик»…

Це вже ближче до істини – але теж доходить погано.

 

Нам потрібно працювати з силовиками, йти до озброєних людей. І повинні йти до них саме  військовики з Руху Опору. Вони знайдуть більш підходящі слова для бідних та затурканих силовиків.

У свій час революційні інтелігенти (переважно дворяни) йшли до селян – і не знайшли порозуміння з ними. Але коли революційні інтелігенти прихопили з собою розпропагованих робітників – останні з селянами швидше знайшли спільну мову…

 

Тому з силовиками переважно повинні говорити НАШІ силовики. І залишок чесних суддів - відповідно з рештою суддів – бо у останніх будуть такі ж проблеми – як у Грузії Саакашвілі.

Вже повстали азербайджанці – снаряди падають все ближче…

Ми про це вже повідомляли. Росія теж для нас готує дещо невідоме…

Якщо зніжений гламур Москви та Петербургу ХИЗУЄТЬСЯ своєю опозиційністю.

Так що у диктаторів два виходи:

-  Глибше заритися у землю

- втекти у безпечне  місце. Де воно7 у Мінську? Пхеньяні? Гавані?, Пекіні? Венесуелі? Чи в Дамаску?

А може – знайти екзотичні острови? Або в Антарктиді...

Ось головне питання для диктаторів пострадянського простору. Хто цього не зрозумів – тим гірше для нього.