С. Овчаренко
Цікаво, що його статтю передрукували усі, навіть поважні видання як щось таке, що заслуговує на повагу та увагу.
Але українці, згідно нашим класикам Сковороді чи Гоголю, не перевіряють правдивість даних, навіть якщо це легко зробити.
Спочатку що це за «відомий інтелектуальний центр»? Адже усі гучні есхатологічні висновки (тобто – передбачення кінця світу для України) взяті саме з цього анонімного «Інтелектуального центру».
Далі можна б було не читати – якби автор Данило Яневський не підморгував читачеві, що маячня схожа на правду – отже – і є правда!
Життя привчило мене бачити – що маячня ЗАВЖДИ схожа на правду, інакше б цю маячню ніхто не помічав.
Тому ми не можемо взяти на віру ті цифри про цілковиту тупість українців щодо громадянських цінностей навіть в селі.
Зараз модно передрікати наступне:
- Україна не має майбутнього
- політична опозиція нічого не варта, вона розколота. Найсильніші лідери – не варті довіри
Тобто влада регіоналів – як природна даність – вічна і з цим нічого не поробиш «життя таке, люди такі…».
Все, приїхали.
Є сильна підозра, що, якщо ці цифри достовірні – вони узяті з «Інституту Горшеніна» Костя Бондаренка та Соні Кошкіної –які співпрацюють з нинішнім «президентом» Віктором Януковичем. Ті імітують «боротьбу з корупцією», Данило Яневський – взагалі квокче: «Не тратьте, куме, сили та спускайтеся на дно!». Ми навіть не хочемо аналізувати цифри, наведені в матеріалі з «ОРД» та Дурдому» «Прощавай, Україно!».
Причина – проста:тут немає НІЯКОЇ наукової соціології – яка не зводиться до простої статистики та не йме віри навіть даним відповідям без «контрольних запитань». У нас – навіть статистика, не тільки економіка – тіньові. Я, наприклад, у багатьох показниках у офіційну статистику не входжу і інформацію про себе не надаю.
Навіть дані опитувань про готовність більшої половини суспільства вийти на вулиці не справджуються. Есхатологічні висновки – теж недостовірні! Тому той, хто займається соціологією – мусить позбуватися наївності та мати наукову совість, яка підкаже – чи володіє автор матеріалом!
Адже автор не навів того факту, що за роки радянщини вивели штучну породу «колгоспника» та «робітгника», «інтелігента» - які НЕ Є ні селянами, ні робітниками, ні інтелектуалами у світовому розумінні слова.
Що робить матінка-природа з штучними нежиттєздатними утвореннями? Вона їх ВИНИЩУЄ – але вже природним шляхом. Хто хоче вижити – мусить змінюватися, ускладнюватися, урізноманітнюватися. Якщо поїздити селами та малими містечками – ми побачимо, що наявні факти не лише занепаду – але й розквіту, не лише вмирання, але й народження нового – чого не було при радянській владі.
Тобто – зменшення кількості населення України – є історично тимчасовим.
Хто цікавиться ЛИШЕ фізичним виживанням – зараз фізично не виживає! Ось так!
Не цікавляться загальними питаннями? А робітники та селяни 1917 року щось чули про Карла Маркса? Чи Бакуніна? Навряд чи сам Батько Махно читав Кропоткіна.
Люди спочатку діють за лекалами – потім цікавляться історією питання…
Перед Помаранчевою революцією «Дзеркало тижня» друкувало дані, що українці не хочуть виходити на вулиці… Наслідки ми бачимо усі.
Авторові не спадає на думку, що українське суспільство трансформується НЕПОМІТНО та розвивається у правильному напрямку. Адже усі активні елементи українського суспільства намагаються мати ВЛАСНУ справу та активно об’єднуються у громадські організації підприємців.
Те, що Кость Бондаренко, як соратник Януковича прагне ЗНИЩИТИ середній клас, громадянське суспільство - нам зрозуміло. Для цього треба у потенційних союзників підприємців та опозиції посіяти відчай, розбрат, думку, що краще вже приєднатися до путінської Росії…
Але говорити та робити це обережненько – щоб краще повірили ті, хто ще шось читає та про щось думає – не тільки про харчі на сьогоднішній день.
Так що «прощавай» не Україні – а «Інтелектуальним центрам» та легковірним темним дописувачам…