Громадянська люстрація – як передмова до державної. Чи потрібна охорона суддям?

Станіслав Овчаренко
Різниця між нами та Центральною Європою – принципова: там повалили режим, у нас він згнив сам.
Там – очистилися від номенклатури, тут – номенклатура очолила декомунізацію та все привласнила.
Вся різниця.
Але свободу від рабства НЕ МОЖНА отримати випадково як подарунок. Так само, як не можна зло «відсунути», його можна лише подолати.
Зло принципово не щезає «як роса на сонці». Його треба перемогти. Гарантована заможність та безпека – лише ПІСЛЯ перемоги над диктатурою – ніякі проекти «самоврядування» не замінять рішучої боротьби з диктатурою. Тут я принципово заперечую шановній Риммі Білоцерківській – яка вбачає визволення у мирному поширенні інститутів самоврядування.
Нічого не вийде, «проти лому немає прийому», не треба ілюзій. Правового шляху від режиму безправ’я просто не існує.
Тут – або поступовий саморозпад у декілька десятків років – або вибух революції. Диктатура нині – нестійка конструкція влади.
Але тримається на засміченні як інформаційного простору – так і складу самої «опозиції», яка опозицією не є взагалі.
Ми розуміємо, що оздоровлення України як держави почнеться від очищення держапарату від нащадків тоталітарної влади. Але це стане можливим лише ПІСЛЯ очищення власних лав опозиції перед майбутніми революційними подіями – щоб не повторилися 90-і роки гнилого компромісу.
Тобто, коротше – очищення України потрібно почати з очищення власного середовища – перестати їм довіряти та взагалі дискутувати.
Редакція “SiT” нагадуватиме про тушок в парламентському середовищі та в громадському середовищі – які вкидають інформаційне сміття та відволікають і дезорієнтують нас.
Зараз активно будують опозиційний "тушкостворюючий відстійник" Яценюка

Весь час треба нагадувати про тушок у парламенті, які захочуть презентувати себе «незалежними» та «об’єктивними». Це
– ті, хто зараз у фракції партії регіонів – які перейшли з лав опозиційних партій раніше або у цього скликання. Це, у різні часи –
Максим Луцький, Олександр Лавринович.
Барвіненко В.Д.
Баграєв М.Г.
Васадзе Т.Ш.
Березкін С.С.
Борисов В.Д.
Бут Ю.А.
Веревський А.М.
Головатий С.П.
Єдін О.Й.
Зубик В.В.
Зубов В.С.
Кінах А.К.
Надоша О.В
Полунєєв Ю.В.
Савченко І.В.
Сігал Є.Я.
Стоян. О.М.
Толстенко В.Л.
Фельдман О.В.
Хмельницький В.І.
Яценко А.В.

Які ще знаходяться в складі фракції НУНС але є тушками:
Білозір О.В.
Василенко С.В.
Жванія Д.В.
Каськів В.В.
Кріль І.І.
Лук’янова К.Є.
Оробець Л.Ю.
Палиця І.П.
Петьовка В.В.
Полянчич М.М.
Поляченко В.А.
Стретович В.М.
Тополов В.С.
Харовський С.Ю.

Позафракційні:

Богдан Р.Д.
Буряк О.В.
Ветвицький В.О.
Воротнюк І.Б.
Губський Б.В.
Зейналов Е. Д.
Зозуля Р.П.
Куровський І,І.
Лабунська А.В.
Ляшко О.В.
Маліч О.В.
Олійник С.В.
Омельченко Г.О.
Омельченко О.О.
Осика С.Г.
Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
Семинога А.І.
Черпіцький О.З.
Шаманов В.В.
Шепелев О.О.

Цілком «Група заради майбутнього»

Бобильов О.Ф.
Буджерак О.О.
Гасюк П.П.
Гацько В.П.
Гейман О.А.
Денькович І.В.
Задирко Г.О.
Камчатний В.Г.
Каплієнко В.В.
Константинов Є.С.
Крук Ю.Б.
Курило В.С.
Мовчан П. М.
Плющ І.С.
Радовець А.А.
Рибаков І.О.
Сідельник І. І.
Сорочинська-Кириленко Р.М.
Трайдук М.Ф.
Чорновіл Т.В.

Поза Верховною Радою на службі Януковича працюють у ролі «об’єктивних аналітиків та політологів соціологів
Тарас Березовець, Володимир Фесенко, Погребинський, Бала.
Більш відверті прибічники Януковича – Євген Копатько, Андрій Єрмолаєв.
Не забути руйнівну роль юристів Андрія Портнова, Валерія Писаренка, Святослава Олійника.
Серед «митців» - Сергій Пантюх, Оксана Забужко.
Не треба забувати про стару тушку Володимира Олійника, колишнього члена фракції БЮТ, який весь час доводить, що гноїти політичних супротивників за сфальшованим правосуддям – це добре…

Після ув’язнення політв’язнів не треба вести «академічні» дискусії з прибічниками влади, легітимізуючи їх сміттєзвалишну роботу.
Особливо потрібно звертати увагу на так званих «об’єктивних» авторів, які неодмінно скажуть та казатимуть, що нашим людям сидіти у в’язниці «самим подобається» або «самі винуваті». Або «усі однакові» - і таке інше.
Нагадаємо ще раз: роль пропаганди Януковича – не так вихваляння Януковича та його режиму, як приниження опозиції та взагалі усіх, хто хоче вирвати поступки у влади…
Очищення України починається з власного самоочищення.
Як кожна організація починається з самоорганізації самих себе.

Але чи потрібна державна охорона Родіону Кіреєву, «парашному» Андрію Трубнікову, Судді Вовку та Олені Ситайло?
Звичайно – скоро вони будуть сприйматися як агенти окупаційної влади, які просто стверджують вироки репресивної машини. Бо тушки парламентські та позапарламентські, «об’єктивні» відволікаючі суспільної уваги після московських подій вже не впораються зі своєю роботою.
Їм вже варто подумати про власну долю…