Генеральному прокурору України
( в порядку нагляду за виконання законів органами
дізнання і досудового слідства відповідно до ст.227
КПК України )
01011, м.Київ,-11, вул. Різницька , буд 13/15
____________________________________________________
____________________________________________________
____________________________________________________
____________________________________________________
ЗАЯВА ПРО ЗЛОЧИН
( в порядку глави 8 КПК України))
скоєний проти мене громадянки України ,____________________________
_________________________________________________________ що носить ознаки складу злочину за ст. 366 КК України ( Службове підроблення ) та ст.358 КК України ( Підроблення документів та їх використання) депутатом Верховної ради України , Литвином Володимиром Михайловичем, який відповідно до ст.74 ЗУ «Про Регламент Верховної ради України наділений повноваженнями голови Верховної ради України.
Я, звертаюсь до Генеральної прокуратури України , ___________________________________________________________________________,паспорт серії______________________________,№_______________виданий___________________________________________________________________________________ , як громадянин України – власне представник Українського народу від імені якого Верховна Рада України, виражаючи суверенну волю народу, спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення, дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя, піклуючись про зміцнення громадянської злагоди на землі України, прагнучи розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу, усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями, керуючись Актом проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, схваленим 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням, прийняла Конституцію - Основний Закон України.
По відношенню до якого нормами Конституції України встановлено таке.
Статтею 8. Конституції України « В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Та розділом II ПРАВА, СВОБОДИ ТА ОБОВ’ЯЗКИ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА статтею 21.Конституції встановлено , що права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Стаття 5. Конституції України говорить ,що носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
Ніхто не може узурпувати державну владу.
Згідно ст.19 Конституції України,
«Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.»
Та статтею 6. Конституції України « Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Органи законодавчої… влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України».
Відповідно до статті 75 Конституції України Розділу IV ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ « Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України».
18.11.2010р. під час пленарного засідання у залі Верховної ради України не було достатньої кількість народних депутатів , а саме 348 , що би надало можливості єдиному законотворчому органу України , Верховні раді України , прийняти у цілому «Проекту Податкового кодексу України» реєстраціфйний номер №7101-1.
З метою приховування такої недостатньої кількості присутніх народних депутатів 18.11.2010р. під час пленарного засідання у залі Верховної ради України народний депутат Верховної ради України Литвин В. М діючи в суперечь своїх повноваженнь наданих йому до п.2 ст.54 ЗУ «Про Регламент Верховної ради України» , як голові Верховної ради України відповідно до ч.1 ст.74 п.2 ст.54 ЗУ «Про Регламент Верховної ради України» , як голові Верховної ради України вчинив , такі дії що носять ознаки складу злочину , а саме: здійснив службове підроблення шляхом внесення до протоколу пленарного засідання Верховної ради від 18.11.2010р. замість 258 присутніх народних депутатів недостовірних відомостей про кількість присутніх 348 народних депутатів на пленарному засіданні 18.11.2010р. таким чином фактично склав підроблений офіційний документ, протокол пленарного засідання Верховної ради від 18.11.2010р., а потім цей документ і використав під час здійнення свої повноваженнь надних йому пп.13 п.1 ст.27 ЗУ «Про Регламент Верховної ради України» по оголошенню результатів голосування по прийняттю у цілому 18.11.2010р. «Проекту Податкового кодексу України» реєстраціфйний номер №7101-1.
Такі злочинні дії вчинені під час пленарного засідання у залі Верховної ради України народний депутат Верховної ради України Литвин В. М , як головою Верховної ради України 18.11.2010р. здійсненні з метою усунення наявних 18.11.2010р. у пленарному засідінні Верховної ради України підстав встановлених п.3 ст.123 та ст.107 ЗУ «Про Регламент Верховної ради України» для відхилення «Проекту Податкового кодексу України» реєстраціфйний номер №7101-1.
Таким чином по відношенню до мене , громадянина України до якого починає діяти з «_____»___________ 2011р. цей Податковий кодекс України прийнятий в результаті злочинних дій, скоєно злочин депутатом Верховної ради України , Литвином Володимиром Михайловичем, який відповідно до ст.74 ЗУ «Про Регламент Верховної ради України наділений повноваженнями голови Верховної ради України, що носить ознаки складу злочину за ст. 366 КК України ( Службове підроблення ) та ст.358 КК України ( Підроблення документів та їх використання) .
Враховуючи викладене вище, з метою запобігання злочинним проявам в органах державної законодавчої влади ( Верховні раді України) та забезпечення завдань кримінального судочинства, визначених статтею 2 КПК України, щоб кожний , хто вчинив злочин був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний, на підставі ч.3 статті 27, та ч.5 статті 55 Конституції України, ст. ст. 94,95 КПК України звертаюсь цією заявою про злочин , та відповідно в якій
П Р О Ш У :
1.Виконати свій обов’язок, покладений на суд ч.1 статті 97 КПК України і прийняти заяву від мене про злочин.
2.Прийнявши від мене цю заяву про злочин, виконати наступний обов’язок ст.4 та ч.2 ст.97 КПК України і порушити кримінальну справу проти народного депутата Верховної ради України Литвина В.М. , при виконанні ним своїх повноважень голови Верховної ради України . за ст. 366 КК України ( Службове підроблення ) та ст.358 КК України ( Підроблення протоколу пленарного засідання Верховної ради від 18.11.2010р. та його використання).
3.Визнати мене , ____________________________________________________________________ , потерпілим від злочину скоєного народним депутатом Верховної ради України Литвином В.М. , при виконанні ним своїх повноважень голови Верховної ради України . за ст. 366 КК України ( Службове підроблення ) та ст.358 КК України ( Підроблення протоколу пленарного засідання Верховної ради від 18.11.2010р. та його використання).
4.Про рішення та вжиті на відновлення законності заходи інформувати нас письмово у встановлений законом строк.
Розгляд цієї заяви про злочин в інший спосіб, ніж передбачений ст.97 КПК України, а так само і тяганину з її розглядом, буду вважати свідомим і умисним приховуванням злочину.
Як що після подання мною цієї заяви про злочин я буду знайдена мертвою чи буду скаліченою , або постраждають члени моєї родин, то в цьому прошу звинуватити народного депутата Верховної ради України ,Литвина Володимира Михайловича .
Додаток:
1. Відео про проведення пленарного засідання 181.1.2010р. – 21 диск.( чи якісь інші документи або посилання)
«_____»__________________ 2010 р. _________________________________
П.І.П.
КК України
Стаття 366. Службове підроблення
1. Складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів –
карається штрафом до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, –
карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п’ятдесяти до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 358. Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, а також збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів
1. Складання чи видача працівником юридичної особи будь-якої форми власності, який не є службовою особою, приватним підприємцем, аудитором, експертом, оцінювачем, адвокатом або іншою особою, яка здійснює професійну діяльність, пов’язану з наданням публічних послуг, завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення або надають певні права чи звільняють від обов’язків, підроблення з метою використання або збуту посвідчень, інших офіційних документів, які складені у визначеній законом формі та містять передбачені законом реквізити, а також виготовлення підроблених офіційних печаток, штампів чи бланків з метою їх збуту або їх збут чи збут завідомо підроблених офіційних документів, у тому числі особистих документів особи, -
караються штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, -
караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.
3. Використання завідомо підробленого документа -
карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
Примітка. Під офіційним документом у цій статті та статтях 357 і 366 цього Кодексу слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які породили чи здатні породити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи – докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв’язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.
Стаття 107. Визнання законопроектів відхиленими
1. Законопроект вважається відхиленим, якщо запропоновані рішення на його підтримку не отримали необхідної кількості голосів народних депутатів. Таке відхилення законопроекту заноситься до протоколу пленарного засідання Верховної Ради.
2. Відхилений Верховною Радою законопроект або законопроект, що повторює його за суттю, не може бути внесений на поточній та наступній за нею позачерговій сесіях Верховної Ради відповідного скликання. Відхилений законопроект знімається з розгляду із відповідним зазначенням про це в базі даних законопроектів електронної комп’ютерної мережі веб-сайту Верховної Ради.
Стаття 123. Рішення за результатами розгляду законопроекту в другому читанні
3. Законопроект вважається відхиленим, якщо жодне із запропонованих у пунктах 1, 3 – 5 частини першої цієї статті рішень не отримає на підтримку необхідної кількості голосів народних депутатів.
З метою, Стаття 27. Обов’язки головуючого на пленарному засіданні Верховної Ради
1. Головуючий на пленарному засіданні Верховної Ради:
1) дотримується норм Конституції України та цього Регламенту і вживає заходів щодо їх дотримання всіма присутніми на пленарному засіданні;
2) повідомляє про результати реєстрації народних депутатів та про кількість народних депутатів, відсутніх на пленарному засіданні з поважних причин;
12) організовує розгляд питань відповідно до норм цього Регламенту;
13) оголошує результати голосування та про прийняте рішення;
Стаття 107. Визнання законопроектів відхиленими
1. Законопроект вважається відхиленим, якщо запропоновані рішення на його підтримку не отримали необхідної кількості голосів народних депутатів. Таке відхилення законопроекту заноситься до протоколу пленарного засідання Верховної Ради.
2. Відхилений Верховною Радою законопроект або законопроект, що повторює його за суттю, не може бути внесений на поточній та наступній за нею позачерговій сесіях Верховної Ради відповідного скликання. Відхилений законопроект знімається з розгляду із відповідним зазначенням про це в базі даних законопроектів електронної комп’ютерної мережі веб-сайту Верховної Ради.
Стаття 114. Рішення за наслідками розгляду законопроекту в першому читанні
3. Законопроект вважається відхиленим, якщо жодне з рішень, зазначених у пунктах 1, 3, 4 частини першої цієї статті, не підтримано необхідною кількістю голосів народних депутатів. Здійснення таким чином відхилення законопроекту заноситься до протоколу пленарного засідання як рішення Верховної Ради і має наслідки, передбачені цим Регламентом (частина друга статті 107)
Стаття 123. Рішення за результатами розгляду законопроекту в другому читанні
3. Законопроект вважається відхиленим, якщо жодне із запропонованих у пунктах 1, 3 – 5 частини першої цієї статті рішень не отримає на підтримку необхідної кількості голосів народних депутатів.
4. Якщо запропонований головним комітетом текст законопроекту прийнято без внесення змін до нього, якщо до нього немає зауважень відповідних структурних підрозділів Апарату Верховної Ради, Верховна Рада може прийняти рішення про прийняття законопроекту в другому читанні та в цілому.