<span class=' bold ' >С.О. Зеленського як класичного постсовка - не жаль...</span>
09 октября 2019

С.О. Зеленського як класичного постсовка - не жаль...


Станислав Овчаренко

Див. відео: Електоральна «аварія» і політична невизначеність України Зеленського

http://svetiteni.com.ua/elektoralna-«avariya»-i-politichna-neviznachenist-ukraini-zelenskogo

1. Взагалі - після саморуйнування комуністичного закритого суспільства "на виході" ми мали саме не структуроване суспільство, а купу соціальний атомів, одиниці стихійного натовпу, які не мали серйозних зобов'язань ні перед своїми дітьми, ні перед наступними поколіннями. Увесь пострадянський період був поступовим НАМАГАННЯМ демонтувати закрите суспільство та набути ознаки суб'єктності, отримати можливості для вільного розвитку. Але вирішальний момент: комуністів з влади не скидали - просто самі комуністи переформатувалися на новий лад. Деякі ознаки одужання скаліченого суспільства в Україні були і є, але швидко ця самосформована національна спільнота розсіялася по світах.
2. Коли так сталося - ми знову повернулися на початок 90-х років - у стан атомізованого натовпу, який не розрізняє і НЕ ХОЧЕ розрізняти приємне та корисне, об'єктивне та суб'єктивне, реальне та віртуальне - без мнулого та без навіть думок про майбутнє - свої дітей та власне.
3. І знову Юлія Тимошенко намагається повернутися до позитивної програми майбутнього - але без зачистки токсичних продуктів минулого та сьогодення. І вчергове вона хоче щось робити типу референдума в країні, де населення не має навичок раціонального мислення, яке потребує вольової самодисципліни вільної особистості.
4. Яке не має категоріального апарату, системи понять вільного суспільства - і навіть не розуміє ті слова, той словник, який притаманний вільному західному суспільству. Через це - невміння та небажання ВЧИТИСЯ правильно формулювати цілі життя для себе та своїх дітей. Через це ми не вилазимо з "гібридності" нашої свідомості не лише у війні, але у всіх інших сфяерах діяльності.
5. Саме тому основне питання у нас - НЕ "українська культура" - а ЗАГАЛЬНА культура, не мова - а апарат мислення, для якої потрібна розвинута національна мова. На сьогодні найбільш небезпечні -
а) олігархічна спільнота, яка, як могильні черви, хочуть зберегти згубне статус кво, та
б) фейкові ряжені націоналісти, які відволікають увагу від нагальних питань національного розвитку та щосили мріють зайняти місце олігархії космополітичної.
6. Проросійска співльнота на Сході? Не така вже велика проблема дял розвинутого суспільства - дивимося на приклад післявоєнної Німеччини та Ізраїлю. Примирення з такою спільнотою принципово НЕМОЖЛИВЕ - бо протилежні вектори цивілізаційного розвитку. Поки що деморалізація українскього суспільства призводить до проросійського реваншу.
7. Режим Зеленского позитивний у тому відношенні, що його силовики ще не набули сил та можливостей режимів Януковича та Порошенка. Зараз - саме системний хаос допоможе впоратися з олігархічним режимом - якщо суспільство якось скористається з тимчасової слабкості перехідного олігархічного режиму.
8. Зеленського - не жаль, бо він є підсадною качкою сукупної олігархії.


Комментарии

Оставить комментарий