<span class=' bold ' >С.О. Україна:психологічна травма революційної меншості </span>
15 ноября 2018

С.О. Україна:психологічна травма революційної меншості


Станислав Овчаренко

Див. відео: "Томос, мова, «чесні вибори» та інші фейки передвиборчої боротьби"

http://svetiteni.com.ua/tomos-mova-«chesni-vibori»-ta-inshi-feyki-peredviborchoi-borotbi

Головна проблема у нас - це спойлери (забруднювачі) революційного процесу. 
У нас ніхто не цікавиться ні історією, ні соціологією ні історією права ні, смішно сказати - філософією. А останнє - це, між іншим дисципліна думки, вміння знаходити причинно-наслідкові зв'язки в природі та суспільстві, в людській свідомості та підсвідомості. Часто через це пробуксовує і побутова логіка мислення. 
Отже - об'єктивна реальність не винувата та не відповідальна за наші будь-які уявлення про неї - це ми повинні чітко усвідомлювати природу речей, та йти за нею. І тоді моралізування буде зводитися до мінімуму. І непотрібно так гарячково "шукати правду" - тобто шукати ІНШИХ, хто її скаже. Це - непотрібно! 
Адже відсутність загальної культури мислення робить неможливим планувати власне життя та передбачати наслідки власних вчинків. 
Мені важко, дуже важко днести до слухачів елементарні речі. адже яскраве сонце посеред ночі ніхто не чекає - через те, що природний цикл обертання Землі навколо себе уривками не працює! 
Чому ж невігласи хочуть революції "по щучому велінню"? Ну "не прокрутилися" ще події так, щоб чекати новий підйом народу на революцію! Немає ще революційних настроїв СЬОГОДНІ - але що буде завтра - побачимо. Це держапарат діє гнучко та безперервно, а мільйонні маси НЕ можуть свавільно то підійматися, то спускатися! Це стихійний процес, незалежний ні від влади, ні від революціонерів, роль яких - не здійняти революцію, а організувати маси, які ВЖЕ піднялися. А вони не піднялися. 
Це - факт. 
В Україні - психологічна травма революційної та творчої меншості. Виходить, що навіть вождь революції може бути зрадником - і йому нічого не буде! Адже між помаранчевим Майданом та меморандумом "Ющенко - Янукович" - скільки часу пройшло? Менше року! І Ющенко може спокійно ходити повз нас? Поміж нас? На нього, на відміну від Окуєвої чи Лісника і замаху не було? 
Далі: Саакашвілі з самого початку відрікся від Тимошенко та "Батьківщини" - на користь Лєщенка та Найєма, Валентини Сюмар та інших - і Саакашвілі хоче довіри до себе? 
Семен Семенченко сам став об'єктом паплюження серед "своїх" - і одночасно не простягнув руку Тимошенко, яка є лідером крупної опозиційної партії? 
І ви хочете, щоб члени "Батьківщини" слухняно повірили Найєму та Лєщенку? 
Отже - несамовита боротьба за лідерство в неіснуючому "Майдані" привела до успіху? Адже революція - це або наступ на владу - або випускання пари - третього не дано! 
Зараз час "революції капітанів" як в Португалії 1974 року - не мирного Майдану. Але для цього потрібен історичний час та підготовка. "Аби не Маннергейм!" "Аби не Мандела!" - ось ваші гасла - ноу-хау новітніх провокаторів-контрреволюціонерів - майстрів по випусканню пари! Тепер маси учасників мусять навчитися розпізнавати таких "ющенків". Впораємося - і олігархія буде нездатна висувати спойлерів революційного процесу.


Комментарии

Оставить комментарий