<span class=' bold ' >Катерина Амосова. ЧИ Є «ЛІВИЗНА» В СИСТЕМІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ‘Я «ДИТЯЧОЮ ХВОРОБОЮ»? </span>
29 июня 2019

Катерина Амосова. ЧИ Є «ЛІВИЗНА» В СИСТЕМІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ‘Я «ДИТЯЧОЮ ХВОРОБОЮ»?


Станислав Овчаренко

Див. відео: Електоральна «аварія» і політична невизначеність України Зеленського

http://svetiteni.com.ua/elektoralna-«avariya»-i-politichna-neviznachenist-ukraini-zelenskogo

Складається враження, що деякі медики і політики на хвилі декомунізації побоюються, що слова «соціальна налаштованість» можуть зашкодити їхній репутації.

Автономізація і перетворення поліклінік в дивні «неприбуткові державні/комунальні підприємства», підписання декларацій пацієнтів з лікарями і перехід з оплати «ставки» на оплату «послуги» ознаменували «зсув праворуч» нашої успадкованої від СРСР «лівої» системи охорони здоров‘я (ОЗ).

Публічний простір наповнився очікуваннями «створення страхової медицини». Пацієнти – в надії на підвищення якості медичної допомоги, яка вже змінила назву на «медичну послугу», а політична влада – зі сподіванням нарешті зняти з себе тягар займатися ОЗ значної частини населення. В якості додаткового бонусу на повному серйозі обговорюється отримання при цьому несвідомими громадянами економічного стимулу дбати про своє здоров‘я, що має заощадити наявні вельми обмежені медичні ресурси.

При цьому більшість адептів страхової медицини навіть не намагались з‘ясувати, що це таке.

Якщо коротко, то:

Страхування – це форма залучення в систему коштів, які технічно мають захистити її від дефіциту і банкрутства. Тому існуюча в Україні модель фінансування ОЗ з держбюджету є цілком страховою, оскільки забезпечує попереднє накопичення із отриманих податків грошей на медичні послуги/допомогу, включно з авансовими платежами.

З яких саме податків ці гроші акумулювалися, і де вони лежать: в спеціальному фонді чи в Держказначействі – суті не міняє.

Тобто, загальнодержавне соціальне/солідарне медичне страхування у нас, де-факто, є. (Детальніше про це можна прочитати, в т.ч. на ресурсі trigger.in.ua)

Основна проблема – брак коштів на ОЗ, при тому, що саме на це держава вже зібрала з нас дуже високі в відносному вимірі податки. Звідти – неспроможність налагодити так звану ринкову адаптацію шляхом сплати державою справедливої ринкової ціни за медичні послуги, що, в т.ч., відкрило б доступ для приватного сектора.

Саме тому частина експертного середовища з песимізмом дивиться на розпочатий прийняттям ЗУ «Про державні фінансові гарантії» експеримент з подушної оплати в 370 грн медичних послуг на первинному рівні. Перші імовірні симптоми дефіциту грошей в Національній службі здоров‘я України (НСЗУ) – це:
- масові перевірки поліклінік з розірванням підписаних 10 тис. декларацій в Ірпені на Київщині;
- зрив старту другого етапу #медреформи – програми «Бескоштовна діагностика» в поліклініках;
- перекидання Кабміном половини грошей з цієї програми на оплату послуг первинної медичної допомоги НСЗУ.

І це – попри маніпулятивно занижену оцінку собівартості «подушного страхового внеску» в 370 грн, в т.ч. за рахунок штучного перекладання оплати утримання «стін» на ОТГ з використанням поважними людьми методики «гоп-стоп».

Саме виходячи з реальної оцінки економічної ситуації в Україні, нереалістичності збільшення податкового тягаря і обмеженої, м’яко кажучи, соціальної відповідальності бізнесу, наша група Безмен-Якименко-Амосова в проекті програми трансформації ОЗ запропонувала поки що залишити на 2-му та 3-му рівнях «лівацький» солідарний принцип оплати. Із стимулюючими надбавками.

Примарними виглядають і найближчі перспективи розвитку в Україні приватного медичного страхування фізичних осіб, особливо – накопичувального. Чи багато знайдеться «притомних», хто понесуть «приватникам» свої кровні після «Еліта-Центру»? Після «банкопаду» імені Гонтаревої?

Щоб остаточно заспокоїти тих, хто боїться «лівизни» трансформації ОЗ з утриманням її соціальної налаштованості, нагадаю про британську і канадську моделі.

Національна служба здоров‘я Великої Британії на 82% фінансується із загальних податків і на всіх трьох рівнях надає безоплатні медичні послуги, якими користуються більше 90% громадян. При цьому територіальна мережа закладів ОЗ не підпорядкована місцевій владі, яка звільнена від участі в оплаті медичних послуг мешканцям. Саме так варто зробити і нам.

Для налаштованих проти «лівацтва» в ОЗ є прекрасна точка прикладання своїх зусиль – зупинення МОЗівського плану зосередження регулярного «переліцензування» всіх українських лікарів у своїх руках. ??За задумом, буде створена така собі «ВЧК» з 30-ти довірених осіб, на чолі з умовним Лінчевським, і залученням «активістів» вирішувати подальшу професійну долю лікарів.

Ліцензії будуть вилучати без суду. Якщо лідери професійних медичних асоціацій будуть продовжувати мовчати.


Комментарии

Оставить комментарий