У програмі почалося просування ще одного напряму пропагандистської кампанії АП: засудження Тимошенко дозволить знизити ціни на газ. Про нові повороти у застосуванні маніпулятивних технологій у політичних ток-шоу 8–15 вересня 2011 р.

Банкова нарешті продемонструвала свої справжні наміри, які стояли за рішенням дозволити Савіку Шустеру модерувати «найвільнішу програму в Україні» на Першому національному. На черзі остаточне «приборкання непокірних» на ICTV та 5-му каналі?

У попередньому огляді ми запропонували глядачам версію про початок реалізації на центральних телеканалах певної стратегії позиціювання влади і Президента у боротьбі з внутрішньою опозицією та зовнішнім тиском Росії. На жаль, відпрацюванням уже знайомих і майже рутинних маніпулятивних технологій у «Великій політиці» справа не обмежилася.

Вже в першому випуску «оновленого» «Шустер live» 9 вересня можна було чітко простежити просування тих самих меседжів Банкової.

А саме, нагадаємо:

1) акцентування уваги на низькій легітимності, деструктивності та безпорадності опозиційних сил і політиків. Створюючи такий програшний для опозиції контраст порівняно з владою, яка «хоч щось робить», можна відволікати увагу від помилок і провалів;

2) заперечення версії про різке охолодження «Заходу» до України через процес над Тимошенко і, відповідно, втрату Києвом «європейського шансу»;

3) формування образу «нового старого» ворога – Росії. Ідентифікація зовнішньої загрози завжди добре слугувала будь-якій владі для виправдання свого існування. Тим більше, якщо на його тлі будується образ «захисника національних інтересів» Януковича. Маніпуляція полягає в тому, що в цей же час замовчується історія надто тривалих стосунків Януковича і керівництва Кремля і постійної внутрішньополітичної гри Партії регіонів протягом 2005–2010 рр. на боці російських інтересів.

На жаль, на погляд авторів цього огляду, безпосередню участь у дезінформуванні громадян і поширенні пропаганди президентської адміністрації взяв сам ведучий-модератор Савік Шустер. Таким чином претензія його ток-шоу на те, щоб подати «живу» (live) дискусію з важливих суспільно-політичних питань обернулася спробою ввести в оману (lie) глядачів.

Перше, що впало в око, – непропорційне представлення політичних таборів у студії. Так, позицію влади представляли 5 осіб: перший заступник глави АП Ірина Акімова, віце-прем’єр-міністр Сергій Тігіпко, очільник загону парламентських «тушок», колишній самооборонець Давид Жванія, голова фракції ПР Олександр Єфремов та просто депутат і штатний спікер ПР Володимир Олійник. Тоді як з боку опозиції були присутні лише Олександр Турчинов (БЮТ), В’ячеслав Кириленко («За Україну») та Олег Тягнибок («Свобода»). Серед експертів та журналістів так само перевага була на боці людей більш лояльних до влади: Вадим Карасьов та Володимир Фесенко, які хоч і надавали критичні коментарі, проте не вступали у пряму конфронтацію з представниками влади, як це робив Віталій Портников.

Отже, у підсумку цілком природно табір влади мав більше часу для розгортання своєї позиції, своїх точок зору, аргументів та контраргументів, ніж представники опозиції. Шустер ніби не помітив цієї обставини.

Ба більше, експерти ТК припускають, що навіть новий принцип розсадки учасників дискусії покликаний візуально замаскувати перевагу представництва влади над опозицією. Це припущення буде спростовано лише в тому разі, якщо Шустер надалі відмовиться від нерівного представництва протилежних таборів або буде правдоподібно пояснювати, посилаючись на неспростовні факти, чому опозиціонери не ходять чи «їх не ходять» на його ток-шоу.

По-друге, Шустер чи не вперше на пам’яті експертів ТК особисто опустився до відвертого і нахабного перекручування інформації за допомогою прийому підтасовки карт. Сталося це в другій частині передачі, присвяченій арешту Тимошенко, коли Шустер запропонував глядачам і учасникам ознайомитися з реакцією західних та російських ЗМІ на цю подію.

У цій частині він порушив усі відомі принципи пропорційності та хронологічності. Цитати та сюжету по змісту й часу було підтасовано так, щоб підтвердити установку Шустера. Вона полягала в тому, що західні та російські ЗМІ висвітлюють та інтерпретують цю подію по-різному, але сходяться на думці, що засудження Тимошенко – це один із способів переглянути газові контракти.

Тим часом, достатньо передивитися хоча б перекладені російською чи українською закордонні публікації з 5 серпня по 6 вересня (хронологічні рамки статей, цитованих Шустером), щоб переконатися: меседж «Засудження Тимошенко допоможе Україні переглянути газові справи» не є провідним і не може характеризувати «спільність» точок зору Європи та Росії. Цей аспект завжди йде другим у парі з наголосом на політичній складовій процесу проти головного опозиціонера України:

9 серпня

Polska: Украинский удар по польскому председательству
FT: Арест Тимошенко – плохо для Украины
CSM: Суд над Юлией Тимошенко приводит к негативным последствиям

9 вересня

Die Welt: Новое самосознание Украины

Чому Шустер не подав інформації саме так, як вона прозвучала в провідних російських та західних ЗМІ? На нашу думку, вирвавши цитати з контексту, упорядкувавши їх по-своєму, з порушенням хронології, щоб підтвердити наперед задану гіпотезу, Шустер намагався подати один із головних меседжів української влади як начебто «об’єктивну», «сторонню» точку зору на події в Україні.

Підтверджується це ще й тим, що Шустер одразу після сюжету надав слово Олександру Єфремову, який почав із поширення «ексклюзивної» інформації і посилання на «авторитет» прем’єр-міністра Азарова (мовляв, хіба можна прем’єр-міністру Азарову в цих питаннях не вірити?), який казав, що Тимошенко першою пропонувала росіянам здати Севастополь в оренду на 50 років.

Брехню Єфремова в цьому випадку викрити просто: 2 липня в ЗМІ було поширено інформацію «з джерел у Генпрокуратурі», що допитаний у справі Тимошенко прем’єр-міністр Азаров процитував слова Путіна про те, що Тимошенко обіцяла залишити флот у Севастополі на 50 років. Водночас під час допиту в суді Азаров згадав усе, крім цього епізоду, прокурори також не запитали в прем’єра про «50 років». Ба більше, сам Азаров і досі жодного разу публічно не згадав цього епізоду зі свого спілкування з російським прем’єр-міністром. Отже, очевидним є використання безпідставного твердження з неперевіреного джерела.

Натомість є зовсім інша версія, озвучена російським президентом Медведєвим і не спростована українською стороною про те, що харківські угоди з принципом «флот в обмін на газ» були «придумані» на дачі в Ново-Огарьово самими Медведєвим і Януковичем. Так що тут ще маємо справу із замовчуванням незручної інформації.

Завершив Єфремов свою «філіппіку» підміною понять – порівнянням судових процесів у Європі проти посадовців, які отримали матеріальну вигоду від своїх дій, зі звинуваченнями проти Тимошенко та фальшивою аналогією між абсолютно різними справами й ситуаціями навколо екс-гендиректора МВФ Стросс-Кана і Тимошенко як доказом безпідставності звинувачення української влади в наступі на демократію.

Тобто, на нашу думку, на «Шустер live» 9 вересня почалося просування ще одного напряму пропагандистської кампанії Адміністрації президента: засудження Тимошенко дозволить знизити ціни на газ, урятувати економіку та покращити добробут громадян.

В цю лінію дуже добре лягають голослівні і безпідставні твердження Олійника, що внаслідок контрактів Тимошенко вдвічі зросла ціна на газ – вдвічі зросла ціна на міндобрива і так само зросли ціни на «пшеницю і всі інші продукти», та безпідставні твердження Єфремова про те, що знижка у 100 доларів на газ за харківськими домовленостями дала можливість громадянам щомісяця платити чомусь саме на 100 гривень менше за спожиті газ і тепло.

9 вересня 2011 р., Перший національний, «Шустер live»

«Савік Шустер, ведучий: "Ну, давайте покажем людям реакцию на арест Юлии Тимошенко. Это произошло 5 августа, многие это помнят. Как отреагировала Европа и мир, и как отреагировала Россия. Начнем с реакции Европы".

Der Spiegel, 7 сентября 2011: "Если Брюссель усилит давление на Януковича и подписание соглашения об ассоциированном членстве не состоится, это может подтолкнуть Украину в объятия России. Поэтому Европа предупреждает Януковича о недопустимости мести в отношении Тимошенко, но одновременно Евросоюз должен лавировать для того, чтобы после фазы мягкого сближения не произошло резкое охлаждение".

The Times, 6 сентября 2011: "Месяц заключения, очевидно, сказался на белокурой зачинщице украинской "оранжевой революции", суд над которой поставил демократию под сомнение. В свете международных жалоб на показательный процесс, ставший отголоском сталинской эпохи".

Business New Europe, 23 августа 2011: "У правительства было две цели в этом деле: избавиться от политического вызова со стороны самого популярного лидера оппозиции страны и надавать и на Россию с целью пересмотреть условия газовых контрактов. Однако первое начинает выглядеть чрезмерным и не особо нужным, а второе – все менее вероятным. И Президент должен определенно пересмотреть свою стратегию".

Financial Times, 6 сентября 2011: "Госпожу Тимошенко сейчас судят в Киеве по обвинению в превышении полномочий при подписании газовых контрактов на поставку газа по такой цене, которая наносит экономический ущерб Украине. Аналитики отмечают, что есть вероятность, что если бывшего Премьера признают виновной, Киев может воспользоваться незаконностью существующих газовых контрактов и попытаться разорвать их".

Савік Шустер, ведучий: Вот так на это смотрит Европа, то есть ведущие европейские печатные издания. Россия смотрит на это совсем иначе.

НТВ, 31 августа 2011: "Сегодня адвокаты вновь, уже в четырнадцатый раз подряд, обратятся с просьбой отпустить их подзащитную из СИЗО под залог. Снова приведут объективные доводы: подсудимая сотрудничает со следствием и, будучи на свободе, никак не сможет помешать процессу. Впрочем, в том, что судья Родион Киреев в четырнадцатый раз отклонит ходатайство, у защиты также сомнений нет".

"Коммерсант. Деньги", 15 августа 2011: "Несмотря на сильное давление со всех сторон в защиту Юлии Тимошенко, вряд ли дело будет закрыто на полдороге. С учетом этого давления, если обвинительный приговор все-таки будет вынесен, можно предполагать лишь то, что, скорее всего, она отделается условным наказанием. Таким образом действующая власть решит две главные задачи – обеспечит Юлии Владимировне непогашенную судимость к следующим выборам (а стало быть невозможность в них участвовать) и откроет перспективы для гораздо более аргументированных бесед с Россией о газе".

Euronews, 8 августа 2011: "Изменить меру пресечения призывают Россия, США и Евросоюз, где весьма негативно отреагировали как на сам суд, так и на арест главной обвиняемой".

"Независимая газета", 5 августа 2011: "Янукович занимается политическим мазохизмом. Устраняя Тимошенко здесь и сейчас, он добавляет ей вес в перспективе. Он нарушает правила свободной политический конкуренции, давшей ему власть. Это значит, что теперь каждый, кто получит власть, будет плевать на правила. Это значит, что Янукович и Партия регионов сжигают за собой мосты. Они больше не смогут отсидеться в сильной оппозиции. Высок риск, что конкуренты просто выдавят их из политики".

"Россия 24", 18 августа 2011: "Ющенко как свидетель накануне давал показания в Печерском суде Киева. Он в частности заявил, что при подготовке соглашения Тимошенко скрывала от него и от украинского парламента цену на российский газ на 2009 год. Высказывание Виктора Ющенко на процессе прокомментировали в Москве. "ИТАР-ТАСС" приводит слова не названного высокопоставленного представителя Администрации Президента. "Ющенко обманывает свой суд. Находясь на посту Президента, он хотел получить политические дивиденды и предлагал Дмитрию Медведеву самим подписать соглашение об урегулировании газовых проблем". Кроме того, по данным источника в Кремле, в телефонных разговорах с Президентом России Ющенко заявлял, что полностью доверяет Юлии Тимошенко и что сам он поддержит достигнутое соглашение с Россией".

НТН, 31 серпня 2011: "Это непросто понять, но Юлия Тимошенко по сути попала за решетку за то, что вернула в дома европейцев тепло".

"Московский комсомолец", 2 сентября 2011: "Предварительно посадив госпожу Тимошенко в СИЗО и вешая на нее тяжелейшие обвинения в предательстве национальных интересов (как будто в тот момент, когда Украина замерзала от холода без газа, Тимошенко могла диктовать Москве цену), Президент Виктор Янукович дает своему правительству четкое и однозначное указание найти какой-то повод и разорвать кабальный контракт".

Савік Шустер, ведучий: И слова Президента Российской Федерации Дмитрия Медведева. "Мы понимаем, каким образом судят Тимошенко и за что. Ее судят за договоренности с Россией, а не за прежние грехи". Вот, Александр Ефремов, пожалуйста, можете к микрофону, вам его сейчас принесут. Но у вас есть свой микрофон, поэтому вас будет все равно слышно. И западные средства информации, и российские связывают арест Тимошенко с газовым контрактом, который власть хочет пересмотреть. И это один способов пересмотра – это осуждение Тимошенко.

Олександр Єфремов: "Савик, вы знаете, когда была предвыборная кампания, и я это очень хорошо помню, к нам со всех сторон шла информация о том, что Тимошенко договорилась с Путиным, за результаты ее поддержки на выборах она подписала такой контракт, я тогда не верил в этом. Но, тем не менее, такая информация шла со всех сторон. Когда сегодня идет вот такая массированная атака со средств массовой информации с российской стороны, откровенно говоря, мне это не нравится. Не нравится по одной простой причине – я считаю, что, вообще-то, между двумя государствами, которые связаны давними традициями, семейными, порой, узами между людьми, риторика, которая сегодня допускается, – она не должна быть. И если вы видите, то в большинстве своем с нашей стороны звучит немного другое. Я не считаю редкие выпады, которые есть. Мы все-таки говорим о том, что контракт подписан, какой бы он ни был для нашей стороны, мы говорим, что это кабальный контракт, и он есть такой, я расскажу суть этого контракта немножко позже. Но мы этот контракт будем выполнять, мы не позволим, чтобы Украина вошла в то пике с другими странами, в том числе европейскими, когда бы мы начали терять свой авторитет. Поэтому все должны быть уверены в Европе, и я обязательно об этом скажу на следующей неделе, что Украина свои обязательства перед Европой будет выполнять. Что касается наших договоренностей с Российской Федерацией, то я считаю, что это должен быть процесс переговоров. Он трудный – процесс переговоров. Когда перед харьковскими соглашениями встретились Премьер-министр нашего государства, и потом приехал Николай Янович Азаров, он был просто в шоке. Он говорит: на все наши предложения у них были совершенно готовые ответы. И когда мы говорим, что давайте, в конце концов, рассмотрим какие-то варианты сотрудничества, они говорят: а что вы нам предлагаете? 17 или 19 лет по Черноморскому флоту, в то время когда нам Тимошенко свободно предлагала 40 лет и никаких проблем в этом отношении не было. То есть у нас совершенно не было аргументов. Теперь – что касается самого контракта. Давайте мы внимательно вдумаемся здесь, независимо от того, кто когда родился, а молодежь, я думаю, еще более в этой теме разбирается: какой подписан контракт? Контракт подписан, привязанный к цене 450 долларов, и исходным материалом является мазут и газойль, что не является для Украины определяющим, потому что у нас определяющим является все-таки уголь в большинстве своем, но отнюдь не газойль и не мазут. Поэтому с самого начала формула, которая закладывалась, она была невыгодна для Украины, она, может быть, была выгодна для Италии, Испании, но отнюдь не для Украины. Теперь – цена контракта, которая подписывалась. Я могу сказать так, что на четвертый квартал текущего года цена контракта у нас будет где-то приблизительно 565 долларов, могу ошибаться в связи с колебаниями, которые будут происходить там по ценам на эти энергоносители. Но приблизительно такая. Когда Медведев последний раз заявил в своем выступлении, я очень внимательно отслеживаю заявления, которые идут с российской стороны, он сказал о том, что Украина неправильно себя ведет, потому что цены, по которым поставляется газ для Украины, они приблизительно сопоставимы с ценами, которые мы поставляем в Европу. Я специально взял последние материалы по ценам в Европу, хотя, откровенно говоря, они имеют служебное пользование и взять точные сведения представляется проблематичным условием. Но я могу сказать так, что по марту месяцу, когда идет последняя отчетность, цена газа для Германии составляет 363 доллара с копейками, цена для Украины составляет 365 или 367 долларов с копейками. Но если мы возьмем плечо доставки газа до Украины и до Германии, то я думаю, что любому человеку понятно, что это плечо значительно короче, хотя бы на это плечо Украина должна иметь на 70 долларов дешевле этот газ. Это один момент. Теперь второй момент. В контракте первоначально заложены условия, что мы должны у Российской Федерации закупать 54 миллиарда кубических метров газа в год. 54 миллиарда. Украина даже в лучшие времена последних лет потребляла40 миллиардов. В прошлом году мы потребили 37,5 миллиарда кубических газа, а на следующий год мы задекларировали о том, что надо нам всего 27 миллиардов кубических газа. Но там записана очень интересная формула, которая для любого представителя бизнеса – она вообще неприемлема, и человек только не в здравом уме мог подписать такой договор с такой формулой. Если мы не закупаем эти 54, а там якобы сейчас договорились, чтоб снизить до 33, которые нам тоже не нужны, миллиардов кубических газа, то, значит, мы должны платить неустойку. Неустойка составляет: в летний период – 150%, а в зимний период – 300%. Но это сумасшествие, по которому я вообще не знаю, кем надо быть, чтобы эти условия подписать. И теперь, я думаю, каждый может сделать вывод по условиям контракта и что же подписали. Теперь – в каких условиях подписывался контракт. По закону 1993 года, парламентом принят закон "О международных договорах". В рамках этого закона специально прописана норма, что те представители, которые отъезжают от Украины подписывать международные договора, они должны иметь соответствующее поручение от Кабинета министров по формуле подписания этих договоров. Так оно называется, по-разному можно называть. Да, "Директивы Кабинета министров" называется в данном случае, вокруг чего идет речь. Что же мы имеем на самом деле? Мы имеем о том, что Тимошенко, вынося эти вопросы, прошу не перебивать, потому что под каждый вопрос я сейчас готовлюсь в Евросоюз, и у меня есть соответствующие документы. Так вот, директивы, которые были вынесены на заседание Кабинета министров, они просто не были приняты. Потом Тимошенко самостоятельно, в нарушение рассмотрения на Кабинете министров, подписывает эти директивы и отдает руководителям, которые должны были принимать участие в переговорах, это как готовый документ, по сути дела, как это называется, должны определить правоохранительные органы, в моем понимании – это обыкновенное мошенничество. И последний момент, который меня, откровенно говоря, смущает вокруг всей дискуссии, которая идет по этому вопросу. Если вы думаете, что кого-то от власти, от самого верхнего уровня, я не знаю, до самого нижнего, вот то, что происходит, радует, то это не совсем так. Если вы думаете, что мы не понимаем, что закладывается механизм соответствующей работы в государстве, то мы это тоже понимаем. Но мне совершенно непонятна реакция, которая идет из других стран. Я себе задаю вопрос: на сегодняшний день возбуждено уголовное дело против бывшего премьер-министра Исландии, вдумайтесь, возбуждено уголовное дело по факту непрофессионального подхода к управлению государством в условиях кризиса. И это уголовное дело грозит реальным сроком для этого человека. На сегодня возбуждено уголовное дело и задержан в Австрии бывший Премьер-министр Хорватии. Задержан за то, что 5 лет назад якобы какой-то фирме он отдал что-то в государстве, за это получил взятку 450 тысяч долларов. По этому факту ведется судебное разбирательство, возбуждено уголовное дело. Я уже не говорю о том, что во Франции ведется соответствующий процесс по Жаку Шираку. Когда 20 лет назад он оформил несколько работников в мэрию, и по этому факту возбуждено уголовное дело. И вдумайтесь, этому пожилому человеку инкриминируется, в худшем случае, до 10 лет тюремного заключения. Я не говорю уже по ситуации, которая складывается, когда говорят, что если вдруг с Тимошенко что-то случится, то выборы в Украине будет недемократичные. А как же тогда понимать позицию, которая получилась с Домиником Стросс-Каном? Когда человек, который фактически рассматривался одним из первых на должность Президента Франции, задержан каким-то образом в Америке, его два месяца поливали со всех сторон, уничтожили практически этого человека. И потом извинились, и сейчас он приехал во Францию. Так что, сегодня надо сказать, что в связи с этой ситуацией выборы во Франции будут недемократичные? Я на этом бы хотел остановиться"».

Коли Турчинов, Портников і Кириленко кожен по-своєму почали за допомогою фактів руйнувати побудову регіоналів, Шустер спочатку перервав Турчинова рекламною паузою (занадто довго йшлося про «РосУкрЕнерго», близьке до глави АП?), а потім Портникова, змінюючи тему розмови навколо Тимошенко на обговорення ситуації з можливим злиттям «Сильної України» Тігіпка та Партії регіонів.

Дивуватися поведінці Єфремова чи Олійника годі: вони чесно відпрацьовували партійні меседжі. Однак спроби Шустера перехилити шальки терезів на їхню (його?) користь у дискусії з Турчиновим, Портниковим та Кириленком не може не викликати нових запитань. На нашу думку, Шустер зловживав своїм правом переривати дискусію чи монологи «рекламною паузою», як тільки вони наближалися до кульмінації чи оприлюднення фактів, вкрай невигідних владі. Це призводило до того, що учасники втрачали темп і запал, а представники влади отримували додатковий час і можливість переривати дискусію чи підміняти поняття для просування подальшої дискусії в менш небезпечному напрямі.

Просування меседжа про солідарність Європи з Україною, читай – із Януковичем, у боротьбі з російським газовим тиском стало головним смисловим стрижнем «Великої політики» 9 вересня. Євгеній Кисельов не приховував своїх симпатій до чинної влади. Йому в цьому своїми репліками допомагав «незалежний» журналіст Леонід Швець.

Зокрема, Кисельов, по-перше, свідомо перекрутив інформацію, коли сказав, що Україна в протистоянні з «Газпромом» опинилася «по один бік барикад з Італією та Німеччиною». Річ у тім, що уряди цих європейських країн не ведуть переговорів із Росією щодо надання знижки на газ і не погрожують розірванням контрактів. Проте приватні енергетичні компанії (італійська Еdison, німецька E.On) подали в Стокгольмський суд на «Газпром» і або вже досягли позитивного результату, або сподіваються його досягти. В чому тут спільність із позицією України – загадка. Однак Кисельов, як і його колега Шустер, знехтував об’єктивними фактами заради брехливої і красивої метафори.

По-друге, Кисельов перекрутив слова глави польського МЗС Сікорського про те, що ЄС не зриватиме переговорів про асоціацію з Україною через справу Тимошенко. В цьому випадку Кисельов застосував прийом напівправди. Повну версію слів Сікорського можна побачити тут.

Кисельов, зокрема, не сказав, що позицію ЄС про те, що переговори з Україною не мають стати заручником внутрішньої ситуації в країні, підтримує сама Тимошенко. Проте Сікорський зауважує, що це можливо, доки не буде інших «дражливих» фактів щодо розвитку ситуації в країні. І найголовніше, Сікорський наголошує на тому, що українська влада чудово розуміє різницю між укладенням і підписанням угод, тобто введенням їх у дію, яке залежатиме від урахування критики стосовно справ проти опозиціонерів.

Фактично зміст заяви Сікорського зводився до обережного попередження Києва про можливі негативні наслідки. У вустах Кисельова цей коментар прозвучав із протилежним змістом.

«Інтер», «Велика політика», 09.09.2011 р.

«Микола Катеринчук, народний депутат України, НУНС. Доповнення до харківських угод вносяться зміни до цих угод, які підписала Тимошенко. Чому ж ви не змінили ті пункти, за які ви звинувачуєте у перевищенні повноважень? Ви говорите, що це було вимушено. Ви маєте сьогодні підтримати сьогодні позов Катеринчука. Зараз цей позов розглядається у Європейському суді з прав людини про неправомірність Харківських угод. Потрібно ці угоди скасовувати і заключати нові. Це не потрібно тільки ти, які в оточенні Януковича не хочуть, щоб Україна стала членом ЄС. І це зрозуміло, хто штовхає нас у ці обійми. Бо цю війну програє президент України.

Євгеній Кисельов, ведучий. Украина сейчас по одну стороны баррикад с Италией, Германией, которые собираются судится с Газпромом.

Микола Катеринчук, народний депутат України, НУНС. Одне питання: чи загрожує справа Тимошенко не підписанням нам асоціації про зону вільної Торгівлі. І Тимошенко просила європейську спільноту не зважати, що буде з нею, а цю асоціації підписувати. І це її заслуга. Всі представники опозиції сказали про одне: асоціацію потрібно залишати. Даючи асоціацію, нам дається шанс із часом потрапити до ЄС із часом.

Євгеній Кисельов, ведучий. Сикорский заявил, что ЕС не будет срывать переговоры с украинскими властями из-за дела Тимошенко.

Микола Катеринчук, народний депутат України, НУНС. Нам потрібно продовжити асоціацію. Бо посадять Тимошенко чи ні, питання відносно майбутнього вирішується не сьогодні. І якщо сьогодні буде підписана асоціація, то ви виконаєте вимоги про дотримання прав людини.

Владимир Олійник, народний депутат, ПРУ. Я не думаю, що ви знаєте рішення Європейського суду і я не знаю. Ви говорите, що заслуга Тимошенко в тому, що в нас буде угода про асоціацію вільної торгівлі. Неправда, тому що місяців 4–6 назад Тимошенко робила інші заяви. А коли зрозуміла, що не може Європа так відкинути – взяти і покласти на рівнозначну вагу долю нації і особистості – неправильно. Не перевищуйте ролі Тимошенко. Вона зрозуміла, зо свого часу вона зробила і сказала дурню. Європа сьогодні нас хоче мати. Але рухаючись туди, ми будемо змінювати ситуацію. Чому ми не реформували економіку, суди?

Микола Катеринчук, народний депутат України, НУНС. Сама асоціація дуже важлива. Усі парламенти мають ратифікувати. Важливо, як вона буде виконуватися. Якщо тут не буде верховенства права, угода ця не буде працювати.

Євген Рибка, “Лігабізнесінформ”. Я бы тоже не преувеличивал роли Тимошенко относительно позиции Европы по заключении Европы о зоне вольной торговли. Европа и Америка громко заговорили о том, что этот процесс политический, когда начался судебный процесс, а не открыто уголовное дело.

Леонід Швець, журналіст. Попытка поставить Тимошенко поставить ее в один ряд с Жаком Шираком – очень льстит Юлии Тимошенко. Но дело не в том, кого сажают, а в том, кто сажает. Тимошенко ничуть не лучше тех, кто ее сажает.

Андрій Блінов, журналіст. Вся правовая дискуссия вокруг Тимошенко – это публичная дискуссия в рамках большой политики. Тут зависит от того, продаем мы или покупаем. дело Тимошенко – это большая политика. И Ширак, и Берлускони – все погорели в основном на коррупционных делах. ПРУ сделала абсолютно неправильно – только через уплату налогов можно было отомстить Ю. Тимошенко.

Ігор Луценко, журналіст. Мы имеем ситуацию президентского государства. Если сейчас судят Тимошенко, то это судит Янукович. И это не европейская ситуация. Идти в Европу – это разделять эти власти, реально. Что при таком слабом президент вряд ли произойдет.

Євгеній Кисельов, ведучий. А почему прокуратура забросила историю с долгами ЕСУ перед российскими организациями Минобороны?

Євген Рибка, “Лігабізнесінформ”. Может быть, пока еще не время заняться этим делом, но долги ЕСУ перед российской стороной – это головная боль российской стороны. Почему прокуратура не занимается этим делом, нужно спросить у нынешнего президента товарища Пшонки. А вообще когда речь идет о схемах, я не знаю ни одного крупного чиновника, который сел за то, что он какие-то схемы проворачивал. Берут по мелочи: взятка, что-то не так. Схемы не трогают. Схемы переходят как по наследству.

Андрій Блінов, журналіст. Я думаю, что вопрос связан с тем, что цепляя такие дела, позиция таких деятелей очень искусственная. Почему Тимошенко трогают сейчас, думаю, она сама дала повод, когда была у власти. На одном из телеэфиров она заявила, а что у них есть на меня, кроме ЕСУ. И на этот вопрос прокуратура пытается ответить.

Ігор Луценко, журналіст. Прокуроры не хотят входить в одну и ту же реку. Есть у нас какие-то преступления, за которые не карают определенных круг лиц. Если наказать одного, нужно наказывать сто украинцев».

Отже, застосування «важкої артилерії» у вигляді маніпуляцій у виконанні ведучих-модераторів ток-шоу засвідчує, що влада надалі збирається жорстко контролювати рамки і контент політичних дискусій на ТБ. Наступним, на думку експертів ТК, очікуваним кроком буде спроба встановити такий же контроль над «Свободою слова з Андрієм Куликовим» та «РесПублікою з Анною Безулик». З тими, хто не захоче піддатися тиску, можуть спробувати розправитися методами, якими придушували вільні ЗМІ в 2003–2004 рр.

Проект «Моніторинг політичної пропаганди та маніпулятивних технологій у випусках щотижневих підсумкових інформаційно-політичних програм та політичних ток-шоу» здійснюється громадською організацією «Телекритика» за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
."Телекритика"