Станіслав Овчаренко
Карл Маркс казав, – якби видимість співпадала з сутністю – була б непотрібна наука. Щось у цьому сенсі Гегель казав, що „закони Всесвіту на небі не написані”.
Те, що відроджується – часто здається занепаданням. І навпаки – фактичне занепадання видається зорею нового щастя.Отже, для нетренованого ока видима картина може і не свідчити про істину.
1. Сергій Рахманін, наприклад, вже вдруге пише про граничне занепадання України, що нема надії ні на незалежну державу Україну, ні на чесну професійну пресу.
Проте я не став би поділяти песимістичний погляд на нашу Україну та її демократичні перспективи.
Дійсно – зі зовнішнього погляду здається часто, що „Україна вимирає” чи „занепадає освіта”, чи „гине економіка”…
Давайте, люди добрі, подивимося на вулиці наших міст: це що – навала автомобілів на наших вулицях – теж належать олігархам чи державі?
Чи, може, також, нам з вами?
Ось Азаров з Тигіпком хочуть прийняти такий Податковий Кодекс, який би фактично скасував нашу Конституцію (адже Конституційний Суд України – колективна політична повія диктатури…).
Питання технічне: чому саме?
А тому, що не тільки економіка, але саме наше життя знаходиться у сірій тіні. Від держави. Проте як не ховай гроші (сама рухома річ) – проте матеріальні сліди фактичного добробуту осідають в нерухомих та малорухомих речах – будинкові та майні.
Отже – доки проросійська держава Януковича не добереться до нашого рухомого та нерухомого майна – вона не зможе встановити диктаторські порядки такі, як у Росії.
Україна в цілому живе суттєво краще, ніж це відбивається в статистиці. Ось і хоче диктатура Януковича діяти за сталінським прикладом – провести тотальне „розкуркулення” українського суспільства.
Давайте подумаємо: з суто економічних причин – у чому був сенс колективізації села?
В тому, щоб комора з приватної стала загальною, державною – з неї легше брати потрібне на потреби чиновницької номенклатури.
Не потрібно продзагонів – як за ленінських часів. Трусити приватні комори дуже незручно. Цей досвід дуже сподобався нащадкам великих Леніна та Сталіна.
Отже – диктатура Януковича хоче позбутися громіздкої суддівської системи – де результат розглядання питання може бути не передбачуваним. Навіть у таких ручних судах, які утворюються за Януковича.
Досить „трійки”:
голова податкової
голова держадміністрації
голова (керівник) СБУ.
Ну, може начальник міліції… Все!
В нашій державі непомітно складається система позасудового розгляду майнових питань, скасування змагального характеру судового процесу, посилюється наглядова функція генеральної прокуратури.
Простіше кажучи – виконавча гілка влади перебирає на себе функції двох останніх – законодавчої та судової. Лишається лише крок до скасування свободи слова та совісті. А разом з усім – підрив самих засад громадянського суспільства.
2. У ЦИХ умовах Анатолій Степанович Гриценко пропонує „створювати громадянське суспільство”… лишивши поза увагою юридичні гарантії його існування. Цей козел-провокатор (є така посада в тваринному світі) радить нам тимчасово усунутися від політичної діяльності, взагалі не цікавитися нею.
Доки, поки взагалі стане неможливим участь у громадському житті взагалі.
Отже – незворотно будуть підірвані самі засади приватної власності взагалі для малого та середнього бізнесу. А як відомо – без інституту приватної власності політики взагалі не буває.
Навіть комуністичної.
Але за логікою історичних подій – приватну власність тоталітарні узурпатори залишають „на закуску”. Отже – щоб безкарно та безболісно скасувати недоторканність приватної власності – треба шар за шаром знищувати запобіжники, що зберігають засади громадянського суспільства, включаючи саму національну незалежність України.
Адже – розпочати Голодомор можна було лише ПІСЛЯ знищення підприємців та інтелігенції України ДО 1933 року.
3. Факт другий: більшовики перемогли у 1917 році саме тому, що заможні верстви населення НІЧОГО не зробили для захисту ні держави, ні свого майна. Білий рух – це злидарі у той час, коли ще існувала російська та українська буржуазія. Як писав білогвардійський офіцер Олексій Будберг – так і не вдалося створити буржуазну Національну Гвардію.
На цьому дореволюційна Росія скінчилася. Оскільки українська буржуазія та селянство поводилися так само, не краще – загинула також і пореволюційна Україна.
Тут у пресі багато, хто згадував „тушок”.
Таким історичними „тушками” стали царські офіцери. Які складали більш, ніж 75% командного складу Червоної Армії. Ненабагато менше, ніж у Білій.
Треба сучасним „тушкам” Фельдманам та Радовцям нагадати – що далі сталося з червоними командирами після перемоги?
Звісно що – їх пересаджали та перебили.
Кому вони потрібні, що зрадили присязі?
4. Зараз треба зупинити цей ланцюжок зрад українській державі. Інакше НІЧОГО не буде. Але нам не потрібні і козли-провокатори – у тому числі ксенофоби. Якщо почати шукати етнічно чистих українців – автоматично виникне питання про ступінь такої „чистоти” та доведення такої. Захист української держави – розпочинається зі скасування чвар у власному середовищі.
Юлія Тимошенко НЕ критикує ні Тягнибока, ні навіть Гриценка з Кириленком.
Проте тягнибоківці, навпаки, розпочинають свою активність саме з ЮВТ, а не проросійської диктатури. Лишаючи поза увагою те, що у нас є спільна платформа.
Українська незалежна демократична держава з гарантією права на приватну власність.
Як бачимо – тут досить просто – і не потрібно якоїсь особливої „ідеології”.