Станіслав Овчаренко

      Напередодні прес-служба „Спільної справи” повідомила, що відбудеться флеш-моб, який буде присвячений одному рокові правління Віктора Януковича. Він повинен був відбутися об 11.00 ранку біля Головпочтамту. Ми також поспішили як освітлювачі подій та як їх учасники. 

Цей захід не задумувався як масовий. Тим більше, що у цій акції ніякі інші організації участі не приймали, навіть „Батьківщина” чи „Свобода”.

      Вважалося, що ті, хто охоплений протестними настроями, ця річниця не зацікавить – „пахан щось святкує, хай собі…”. Саме тому провідні організації опозиції і не зацікавилися нагодою прийняти участь в заходах такого „свята”.

Але ми вважали, що треба нагадати людям, що йде повернення до радянщини, з якої, як з „чорної діри” нема безболісного вороття.

Адже ми неодноразово говорили, що можна знищити демократію демократичним шляхом. Але легальним, демократичним засобом покінчити з тиранією неможливо. Зворотного ходу немає.

Що впадало у вічі: незважаючи на повноту влади – регіонали та сам Янукович вимушені і далі оплачувати мітингувальників. Друге: з чисто особистого спостереження видно, що міліціонери неохоче приймали участь у охороні мітингу від нас. Або їм було байдуже.    

      Але саме на цьому прикладі ми повинні навчитися тій простій думці, що загальний рух протесту очолить той, хто краще за інших відчуватиме настрої мас.

Адже, коли ми клянемо більшовиків 1917 року, що вони провели „жовтневий переворот” – якось забуваємо, що цей переворот був саме революцією народу, який підштовхував вождів до виступів, а не навпаки! Взагалі настрої та поведінка народних мас напередодні революції – сама загадкова річ. Адже перед лютим 1917 року Ленін за два тижня до неї вже прощався з революційною перспективою царської Росії.

(До речі – на деяких інших мовах „революція” та „переворот” – це одне слово…)   

Але – дочекався…

      Отже – взагалі, флеш-моб „Спільній справі” вдався безсумнівно. Крім вузького кола активістів, підходили також інші люди – і утворилася чималий гурт людей, яких не те що не оплачували, а навіть спеціально не кликали. Так що наочно, неозброєним оком було видно, що протестні настрої в суспільстві є – і досить масові, були б привід та поважна причина.

Цей захід, що проводився через дорогу від проплаченого мітингу партії регіонів, не потрапив у випуски теленовин, або майже не потрапив. Адже навіть Петро Порошенко проголосив, що рік тому Віктор Янукович пройшов на пост президента на чесних виборах(!).

Можливо – флеш-моб покаже ТВі?

      Незважаючи на інформаційну ізоляцію – захід пройшов успішно. Тому, що виявив: настрої народного протесту проти диктатури ростуть – і не тільки серед підприємців чи інтелігенції.

Адже під лежачий камінь вода не тече. Якщо нема зворотного зв’язку, важелів впливу  – є велика спокуса взагалі не приймати до уваги інтереси народу. Те, що відсутність зворотного зв’язку обертається насиллям – у час торжества якось не думається.

Особливо, коли нема органу думання…