Данський Гельсінгський Комітет з прав людини. Реакція України на Резолюцію 1862 Парламентської Асамблеї Ради Європи (Продовження)

1. Що стосується рівності сторін обвинувачення та захисту у судових процесах, Асамблея:

1.1.    з тривогою звертає увагу на упередженість на користь обвинувачення, яка є властивою для всієї судової системи України;

1.2.    закликає владу подбати про те, щоб в Кримінально-процесуальному кодексі в законі та на практиці гарантувалась рівність сторін обвинувачення та захисту; 

1.3.    закликає владу, зокрема, забезпечити, щоб Кримінально-процесуальний кодекс чітко передбачав надання стороні захисту копії матеріалів справи обвинувачення, а також надавався достатній час, під контролем судді, для ознайомлення з ними.

1.4.    вітає той факт, що Президент України подав на розгляд Верховної Ради України новий проект Кримінально-Процесуального кодексу і закликає Верховну Раду прийняти у найшвидший спосіб цей Закон, який повністю бере до уваги рекомендації експертів Ради Європи під час розгляду ними проекту закону.

2. Стосовно системних недоліків судової системи, Асамблея шкодує через те, що Україна не реформувала прокуратуру у відповідності до норм Ради Європи, в той час як ця реформа є одним із зобов’язань прийнятих під час її вступу. Внаслідок цього прокуратура залишається інституцією надзвичайно сильно централізованою та такою, що має надмірні повноваження.
3. Асамблея з тривогою звертає увагу на повідомлення про швидке погіршення стану здоров’я колишнього Міністра внутрішніх справ Юрія Луценка та колишнього в.о. Міністра оборони Валерія Іващенка, які перебувають під арештом, а також про те, що обидва потребують медичного лікування за межами в’язниці. Асамблея просить негайно звільнити обох осіб до завершення судових процесів проти них з причин гуманітарного характеру, а також у світлі її занепокоєння щодо застосування попереднього ув’язнення в Україні. Асамблея також заявляє про своє занепокоєння погіршенням стану здоров’я пані Юлії Тимошенко і закликає владу дозволити без попередніх умов, медичні обстеження і, в разі потреби, лікування незалежними лікарями, за межами пенітенціарної служби.
4. Асамблея вітає той факт, що було запроваджено низку важливих реформ, серед іншого, у сфері інтеграції української економіки в європейський економічний простір. Це акцентує значення, яке надає влада тіснішій європейській інтеграції країни.
5. Асамблея визнає основні підсумки 15-го Саміту Україна-ЄС, що відбувся 19 грудня 2011 року в Києві, у зв’язку з Угодою про асоціацію між Україною  та ЄС. Особливо важливо, що обидві сторони визнали, що Угода про асоціацію стане новим етапом у розвитку договірних відносин між Україною та ЄС, направлених на політичну асоціацію та економічну інтеграцію.
6. Асамблея ще раз підтверджує свою позицію, яка полягає в тому, що буде неможливо запровадити необхідні для України реформи, щоб виконати зобов’язання перед Радою Європи, без реформування конституції. Тому вона закликає президента та Верховну Раду невідкладно ініціювати всебічний процес конституційної реформи, та не відкладати це питання до завершення наступних парламентських виборів. Асамблея вітає позитивні висновки Європейської комісії за демократію через право (Венеціанської Комісії) щодо пропозиції створення конституційної асамблеї, яка, як очікує Асамблея, буде покладена в основу процесу конституційної реформи. Крім того, Асамблея закликає владу повністю скористатись рекомендаціями, даними у висновках Венеціанської Комісії, щодо попередніх проектів конституційної реформи.
7. Асамблея вітає систематичні звернення влади за висновками Венеціанської Комісії щодо проектів законів, які готуються нею. Однак, вона звертає увагу, що у деяких випадках проекти законів, щодо яких просили надати висновки, були пізніше відкликані, а рекомендації Венеціанської Комісії не було взято до уваги в законах, які було пізніше ухвалено Верховною Радою. Тому Асамблея закликає владу повністю враховувати висновки Венеціанської Комісії при підготовці нових законів, включаючи попередні проекти з того самого питання. У цьому контексті, Асамблея очікує, що позитивні висновки щодо проектів законів, підготовлених Президентською комісією зі зміцнення демократії, про адвокатуру, свободу зібрань та конституційну асамблею брались до уваги у проектах законів, які передаються для ухвалення Верховною Радою.
8. Асамблея звертає увагу на ухвалення 17 листопада 2011 року Закону України «про вибори народних депутатів». Вітаючи той факт, що було вирішено низку визначених нею раніше проблем, Асамблея висловлює жаль, що не було запроваджено її основні рекомендації, а саме щодо ухвалення Єдиного виборчого кодексу та регіональної пропорційної виборчої системи. Що стосується нового виборчого законодавства, Асамблея:

8.1.    вітає прийняття широким консенсусом за участі парламентської опозиції закону про парламентські вибори як перший крок до уніфікації виборчого законодавства;

8.2.    наголошує, що ухвалення цього закону про парламентські вибори не повинно використовуватись як привід не ухвалювати Єдиний виборчий кодекс, який все ще необхідний для забезпечення узгоджених правових рамок для всіх виборів в Україні, які б повністю відповідали європейським стандартам;

8.3.    занепокоєна тим, що підняття прохідного бар’єру для пропорційних виборів до 5%, у поєднанні із забороною партіям формувати виборчі блоки для участі у виборах можуть негативно позначитись на можливості більш малих та нових партій увійти до парламенту. Асамблея занепокоєна тим, що ці положення можуть обмежити плюралізм і надалі посилити поляризацію в новому парламенті. Вона рекомендує до наступних парламентських виборів знизити прохідний бар’єр та скасувати заборону щодо виборчих блоків у виборчому законодавстві. Для того щоб збільшити плюралізм та заохотити національні меншини брати участь у публічному житті, Асамблея рекомендує Центральній виборчій комісії, тоді коли вона визначатиме межі виборчих округів для парламентських виборів 2012 року, включити в один і той же виборчий округ групи національних меншин, які формують концентроване проживання в певних зонах;

8.4.    висловлює жаль з приводу включення до цього закону положень, що обмежують право балотуватися на виборах для раніше засуджених осіб, незалежно від тяжкості скоєного злочину. Визнаючи, що ці положення основані на нормах статті 76 Конституції України, Асамблея пропонує невідкладно скасувати їх у рамках процесу Конституційної реформи відповідно до рекомендацій Асамблеї;

8.5.    закликає владу повністю виконати рекомендації Групи держав Ради Європи по боротьбі з корупцією (GRECO) щодо фінансування політичних партій.

9. Асамблея вважає, що наступні парламентські вибори стануть лакмусовим папірцем відданості України демократичним принципам. На думку Асамблеї, міжнародне спостереження за цими виборами суттєво сприятиме їхньому демократичному проведенню. Вона вважає, що Асамблея повинна зробити свій внесок у міжнародне спостереження за виборами за допомогою великої делегації.
10. Асамблея звертає увагу на декілька важливих зобов’язань, даних Україною при вступі до Ради Європи у 1995 році, тобто приблизно 17 років тому, які досі не було виконано. Уряди, що змінювали один інший, а також Верховна Рада та її політичні фракції поділяють відповідальність за цей провал. У Резолюції 1755 (2010) Асамблея вітала запропоновану владою амбіційну програму реформ щодо виконання зобов’язань, даних при вступі. Не зважаючи на початкові позитивні результати у декількох сферах, Асамблея занепокоєна сигналами, що рішучість та політична воля щодо здійснення цих реформ зменшуються. Тому Асамблея закликає владу, а також всі політичні сили в країні, невідкладно запровадити реформи, необхідні для виконання Україною зобов’язань, даних при вступі, та побудови міцної демократії в країні.
11. Асамблея вважає, що виконання її рекомендацій, особливо пов’язаних з кримінальним переслідуванням колишніх членів уряду, стане сигналом про відданість влади нормам та цінностям Ради Європи. І навпаки, якщо їх не буде виконано протягом розумного часу, це викличе серйозні питання щодо відданості влади принципам демократії та верховенства права, що має потягнути за собою належну реакцію з боку Асамблеї. Тому Асамблея закликає Моніторинговий комітет уважно слідкувати за ситуацією та запропонувати будь-які наступні дії з боку Асамблеї відповідно до ситуації, включаючи розгляд можливості застосування санкцій, якщо вимоги Асамблеї не буде виконано.

Додаток 2

Заява засідання Постійного комітету ПАРЄ в Парижі від 09.03.2012

Парламентська Асамблея Ради Європи з тривогою звертає увагу на відсутність через 6 тижнів після ухвалення Резолюції 1862 (2012) про функціонування демократичних інституцій в Україні будь-яких відчутних ознак того, що виконуються її вимоги щодо кримінального переслідування, розпочатого за Статтями 364 та 365 Кримінального кодексу України проти низки колишніх членів уряду, включаючи колишнього Міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, колишнього в.о. Міністра оборони Валерія Іващенка, колишнього Заступника міністра юстиції Євгена Корнійчука, а також колишнього Прем’єр-міністра Юлію Тимошенко.

Навпаки, незважаючи на заклики Асамблеї внести зміни до Статей 364 та 365 Кримінального кодексу, які дозволяють пост фактум криміналізацію звичайних політичних рішень, український парламент не зробив цього 8 лютого 2012 року, тим самим виключивши можливість зняття з колишніх урядовців звинувачень, основаних на цих статтях. Крім того, 27 лютого 2012 року колишнього Міністра внутрішніх справ Юрія Луценка було засуджено до чотирьох років ув’язнення в результаті судового процесу, який, як вважається, був несправедливим, та за злочини, для яких такий термін ув’язнення не є виправданим.

Те, що колишній прем’єр-міністра Тимошенко залишається за ґратами, а також нещодавнє засудження Луценка, попри серйозне погіршення стану їхнього здоров’я, ще більше зміцнюють враження про вибіркове правосуддя.

У цьому відношенні, Асамблея ще раз наголошує, що «оцінка політичних рішень та їхніх наслідків є прерогативою парламентів та, зрештою, виборців, а не судів», та знову закликає владу України, в тому числі президента, невідкладно розглянути всі можливі правові засоби для звільнення колишніх членів уряду та надання їм можливості взяти участь у наступних парламентських виборах.

 

Через свій Моніторинговий комітет Асамблея продовжуватиме уважно стежити за ситуацією. Вона звертає увагу на те, що співдоповідачі Комітету відвідають Україну наприкінці березня 2012 року, та очікує на повну співпрацю влади із співдоповідачами, в тому числі на доступ останніх до колишніх урядовців, які перебувають за ґратами. Вона також нагадує, що вона звернулась до Комітету із проханням запропонувати будь-які подальші дії відповідно до ситуації, в тому числі щодо можливого розгляду питання застосування санкцій у разі невиконання вимог Асамблеї.

Додаток 3

Резолюція 1755 (2010) ПАРЄ

 

1. Парламентська Асамблея вітає збільшення законодавчої активності в Україні після президентських виборів 2010 року та створення нової правлячої коаліції, що може привести до політичної стабільності. На її думку, політична стабільність є важливою умовою консолідації демократії в Україні. Однак, вона занепокоєна тим, що ця відносна стабільність є крихкою, оскільки системні проблеми, що лежали в основі нестабільності, яка панувала в країні в останні роки, так і не були вирішені.

2. Асамблея ще раз наголошує, що єдиний шлях, яким можна забезпечити довготривалу політичну стабільність, є конституційні зміни, які встановлять чіткий розподіл влад, а також запровадять належну систему стримувань і противаг між та всередині виконавчої, законодавчої та судової гілок влади.

3. Беручи до уваги занепокоєння, висловлене щодо концентрації влади новою владою в Україні, Асамблея вважає, що консолідація влади новоствореною адміністрацією, якщо вона досягається за допомогою демократичних процедур, є зрозумілою, та у багатьох випадках навіть бажаною, проте застерігає, що така консолідація не повинна призвести до монополізації влади однією політичною силою, оскільки це підірвало б демократичний розвиток країни.

4. Асамблея тепло вітає наданий пріоритет та продемонстровану політичну волю влади щодо виконання Україною решти зобов’язань перед Радою Європи, взятих при вступі. Асамблея пропонує українській владі свою повну підтримку в її зусиллях щодо запровадження амбіційного та далекосяжного пакету реформ, необхідних для виконання Україною взятих при вступі до Ради Європи зобов’язань та обов’язків, що випливають з членства.

5.  Асамблея занепокоєна тим, що поспішність, з якою влада запроваджує ці реформи, може негативно вплинути на дотримання належних демократичних принципів та, зрештою, на якість самих реформ. Виконання решти зобов’язань, взятих при вступі, тягне за собою запровадження низки далекосяжних та комплексних реформ, які матимуть значні наслідки для українського суспільства. Тому успішне запровадження цих реформ можливе тільки якщо вони ґрунтуються на широкому політичному консенсусі та суспільній підтримці. Це, у свою чергу, є можливим лише за умови нехильного додержання парламентських процедур і демократичних принципів.

6. Тісна співпраця з Європейською комісією за демократію через право (Венеціанською Комісією) має вирішальне значення для гарантування того, що пакети реформ, який наразі розробляються, повністю відповідають європейським стандартам та цінностям. Тому Асамблея закликає органи влади та керівництво Верховної Ради України забезпечити те, щоб остаточні варіанти проектів законів подавалися для отримання висновків Венеціанської Комісії перед їх ухваленням в останньому читанні.

7. Різні сфери, яких стосуються останні ініціативи щодо реформ, вже детально розглядалися Асамблеєю у її попередніх резолюціях щодо України. Підтверджуючи свою позицію стосовно цих реформах, Асамблея, зокрема:

7.1 Виборча реформа:

7.1.1 підтверджує свою рекомендацію щодо необхідності ухвалення в Україні єдиного Виборчого кодексу, а також вітає той факт, що проект такого єдиного кодексу було подано на розгляд Верховної Ради;

7.1.2 вважає, що виборча реформа повинна передбачати не тільки ухвалення нового виборчого кодексу, але й запровадження нової виборчої системи; підтверджує свою рекомендацію щодо прийняття виборчої системи, яка передбачає пропорційну систему та ґрунтується на відкритих виборчих списких і регіональних виборчах округах;

7.1.3 підтверджує своє переконання, що імперативний мандат, запроваджений конституційними змінами 2004 року, суперечить європейським демократичним стандартам;

7.1.4 закликає всі політичні сили дотриматися своїх обіцянок щодо реформування законодавства про вибори та продемонструвати відповідну політичну волю щодо ухвалення єдиного виборчого кодексу та нової виборчої системи у відповідності з рекомендаціями Венеціанської Комісії та Асамблеї заздалегідь до наступних парламентських виборів;

7.1.5 закликає органи влади внести положення про фінансування партій до закону про політичні партії, які були б у повній відповідності з європейськими стандартами, зокрема щодо прозорості фінансування партій, а також розглянути додаткові заходи, які б зменшили залежність політичних партій від економічних та комерційних інтересів.

7.2 Реформа прокуратури:

7.2.1 нагадує, що Україна при вступі до Ради Європи взяла на себе таке зобов’язання: «роль та функції прокуратури будуть змінені (зокрема, щодо здійснення загального нагляду за законністю), що трансформує цю інституцію на орган, який відповідає стандартам Ради Європи»; та висловлює свій жаль з приводу того, що це зобов’язання так і не було виконано;

7.2.2 підтверджує, що функція прокуратури України щодо загального нагляду суперечить європейським стандартам, і що, зокрема через наявність цієї функції, вона має повноваження, які значно перевищують ті, що необхідні в демократичній державі;

7.2.3 закликає органи влади та Верховну Раду якнайшвидше ухвалити в тісних консультаціях з Венеціанською Комісією закон про прокуратуру, який повністю відповідатиме європейським стандартам і цінностям; 

7.2.4 вважає, що зміни до конституції є необхідними для позбавлення прокуратури функції загального нагляду та реформування цього органу у відповідності із зобов’язаннями, які в’язала на себе Україна при вступі;

7.2.5 рекомендує, щоб у якості альтернативи функції нагляду було зміцнено роль омбудсмена та запроваджено систему безоплатної правової допомоги.

7.3 Реформування системи правосуддя:

7.3.1 вважає, що реформа судової влади та системи правосуддя є украй важливими для консолідації верховенства права в Україні, та підтверджує свою позицію, що ця реформа повинна бути спрямована, серед іншого, на усунення всіх форм корупції в судовій владі при забезпеченні незалежності судів; 

7.3.2 вважає, що Закон про судоустрій та статус суддів України є наріжним каменем реформи системи правосуддя та ключем до забезпечення незалежності судової гілки влади. Тому Асамблея висловлює глибокий жаль щодо того, що цей закон було ухвалено в липні 2010 року з великим поспіхом, не очікуючи висновку Венеціанської Комісії, за яким до неї звернулося Міністерство юстиції України;

7.3.3 просить органи влади привести систему підготовки суддів та навчальних установ у відповідність з європейськими стандартами. Для цього, підготовка суддів повинна бути частиною судової гілки влади під контролем і наглядом незалежного органу суддівського самоуправління, як це було рекомендовано Венеціанською Комісією;

7.3.4 просить органи влади забезпечити те, щоб у Законі про судоустрій та статус суддів, а також у Законі про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо попередження зловживання правом на оскарження було враховано рекомендації або зауваження, викладені у висновках Венеціанської Комісії, шляхом внесення відповідних змін до цих законів;

7.3.5 вважає, що без внесення змін до Конституції України буде неможливо реформувати судову владу відповідно до європейських стандартів і цінностей;

7.3.6 закликає органи влади реформувати адвокатуру та створити професійну асоціацію адвокатури відповідно до зобов’язання України, взятого при вступі до Ради Європи;

7.3.7 просить органи влади якнайшвидше ухвалити новий Кримінально-процесуальний кодекс та звернутися за експертизою проекту цього кодексу до Венеціанської Комісії, а також врахувати будь-які можливі зауваження до його остаточного ухвалення;

7.3.8 закликає органи влади забезпечити те, щоб судова система фінансувалася належним чином з державного бюджету, оскільки поточна ситуація хронічного недофінансування збільшує можливості для корупції та підриває верховенство права.

7.4 Боротьба проти корупції:

7.4.1 висловлює жаль щодо рішення Верховної Ради відкласти до 2011 року введення в дію пакету антикорупційних законів, розроблених за допомогою Ради Європи, а також ветування попереднім президентом закону проти відмивання грошей. Асамблея вітає ухвалення Верховною Радою закону про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, який вступив у дію 20 серпня 2010 року;

7.4.2 вітає пріоритет, який надає новий президент боротьбі проти корупції, та закликає його забезпечити те, щоб вищезгаданий пакет антикорупційних законів було введено в дію без подальших затримок, а всі рекомендації Групи держав проти корупції (ГРЕКО), викладені в її спільній доповіді першого та другого раундів оцінювання, були швидко виконані;

7.4.3 закликає Верховну Раду, після отримання висновків Венеціанської Комісії, ухвалити закони, які знаходяться на розгляді в парламенті, про конфлікт інтересів та етику на публічній службі, про декларування майна державними посадовими особами та про доступ до публічної інформації.

7.5 Громадянське суспільство:

7.5.1 наголошує на важливості громадянського суспільства для демократичного розвитку України, і тому просить органи влади прискорити ухвалення нового закону про громадські організації для усунення недоліків існуючого законодавства про недержавні організації;

7.5.2 просить Верховну Раду ухвалити закон про мирні збори на основі коментарів та рекомендацій Венеціанської Комісії.

8. Асамблея висловлює занепокоєння щодо все більшої кількості достовірних повідомлень про неналежну участь Служби безпеки України (СБУ) у внутрішніх політичних справах, у тому числі тиск на журналістів, партійних та громадських активістів ї їхніх родичів. Асамблея вважає такі дії неприйнятними для демократичного суспільства і тому закликає органи влади реформувати службу безпеки та її функції відповідно до європейських стандартів.

9. Асамблея звертає увагу на те, що реформи у багатьох сферах стримуються існуючими конституційними положеннями. Тому буде неможливо запровадити реформи, необхідні для виконання Україною своїх зобов’язань перед Радою Європи, без реформування Конституції. Отже, Асамблея закликає органи влади та опозицію у відповідності з її попередніми рекомендаціями спільно запровадити пакет конституційних реформ, який усуне існуючі недоліки, а також вирішить проблеми, що лежать в основі системної політичної нестабільності. У цьому зв’язку Асамблея повторює свої попередні рекомендації щодо необхідності внесення змін до чинної Конституції замість ухвалення повністю нового тексту Конституції.

10. Асамблея бере до уваги рішення Конституційного Суду України від 1 жовтня 2010 року, яким було проголошено неконституційним закон №2222 про зміни до Конституції від 2004 року. Асамблея вважає, що це рішення повинно тепер спонукати Верховну Раду ініціювати всеохоплюючий процес конституційної реформи з метою приведення Конституції України у повну відповідність з європейськими стандартами.

11. Збільшення поваги до демократичних свобод і прав було одним з головних досягнень демократичного розвитку України впродовж останніх років. Будь-який регрес у додержанні або захисті цих прав буде неприйнятним для Асамблеї.

12. Асамблея висловлює занепокоєння щодо все більшої кількості заяв та достовірних повідомлень про утиски в останні місяці демократичних прав та свобод, таких як свобода зборів, свобода вираження поглядів та свобода засобів масової інформації. Асамблея вважає, що втручання державних органів, зокрема правоохоронних органів та служби безпеки, в роботу журналістів та медіа-організацій є несумісним з демократичним суспільством. Асамблея закликає органи влади провести вичерпне розслідування всіх повідомлень про порушення прав і свобод та виправити виявленні порушення. Крім того, вона закликає органи влади забезпечити, щоб юридичні процедури не призводили до вибіркового скасування частот на мовлення, а також переглянути будь-які рішення або призначення, які можуть викликати конфлікт інтересів, особливо в правоохоронній та судовій сферах.

13. Свобода і плюралізм засобів масової інформації є наріжними каменями демократії. Тому Асамблея глибоко стурбована останніми поді