Установчий з’їзд Народної Ради – початок кінця режиму Януковича?
06 ноября 2011

Установчий з’їзд Народної Ради – початок кінця режиму Януковича?



Станіслав Овчаренко.
1. Усі почали інформувати про створення Народної Ради так би мовити – «з кінця».
Навіть повідомлення керівників «Спільної справи» обмежилися сухою констатацією фактів.
Проте читачам, глядачам та іншим громадянам України неясно – чи дійсно цей захід чимось важливий – чи черговий «клуб по інтересам»?

2. Суть питання – в історії питання: до цього заходу 14 жовтня вже був Форум громадських організацій в Будинку письменників, де головну роль відігравали афганці та чорнобильці за участю «Спільної справи».
Саме тоді визначилися з тим, що цей склад Верховної Ради нікуди не годиться, а лише штампує рішення президента Януковича, який в умовах тоталітарного ладу наблизився впритул до влади абсолютного монарха.
Хіба що старшому синові подарував банк, а не саму Українську державу.
Тоді ще звернулися до президента із закликом відсторонити від влади цю Верховну Раду до 3 листопада 2011 року. Якщо цього не буде – з 5 листопада розпочинаємо загальний рух непокори. Зокрема, при цьому 3 листопада із закликом відставки Верховної Ради повинні пройти акції по областям України. Щоб місцеві ради приєдналися до цього рішення Форуму громадських організацій.
Дійсно – 3 листопада по обласним містам України пройшли досить багаточисельні мітинги опозиції з цією вимогою.

3. Але цього разу на місцях лунали вже заклики до відсторонення самого Віктора Януковича, який встановив тоталітарну влади (де скасовано поділ влади на три незалежні гілки – згідно підручнику по політології). Ну, звичайно, президент не звернув ніякої уваги ні на мітинги, ні на Форум громадських організацій, ні на тричі зламані паркани біля Верховної Ради.
Цього треба було чекати.

4. Отже – 5 листопада в м. Києві відбувся другий Форум громадських організацій з 11.30 до 17.00, де підбивали підсумки мітингів 1 та 3 листопада та визначалися – що далі робити?
Цікаво, що цього разу наші товариші не вказують – де саме він в Києві відбувся, не будемо цього писати і ми, нехай буде так – навіщо підставляти хороших людей, які дали притулок?
Якщо все вдасться – там буде музей початку української революції. Якщо ні – то ці люди все одно матимуть неприємності у майбутньому.
Більше того, ми навіть не наводимо відео- та фотоматеріалів – з тієї ж причини.

5. Досить знати те, що якщо сказали «А» - тобто дали строк до 3 листопада для саморозпуску Верховної Ради, чи з допомогою президента – треба казати і «Б» - проголосити санкції проти непослуху народові, який, згідно статті 5 Конституції є джерелом влади в Україні.
Зрозумілі стали і інші речі: влада Верховної Ради зараз ніяка – все зосереджено в руках президента, який залюбки сфальсифікує усе, що завгодно - згідно з принципом «своя рука – владика». І у напрямку народу – «а що ви нам зробите?».

6. Тобто – «а що зробити» для президента Януковича – щоб той пішов з влади – був головним питанням другого Форуму громадських організацій.
Але, якщо проголошувати відсторонення президента та Верховної Ради від влади – то природно запитати: «А хто ми такі, згідно юридичного статусу – щоб диктувати волю усій вертикалі влади? Від імені кого саме ми виступаємо?
Тобто – що таке «ми»?
Якщо народився корабель – його ж треба якось назвати?

7. Тобто, відчуваючи здатність до дій, гарячу підтримку народу поза цим зібранням – вирішили оголосити себе Установчим з’їздом Народної Ради вже не просто громадських організацій – а начебто тимчасовим парламентом на момент усунення від влади нині діючої Верховної Ради. Який покликаний відсторонити від влади не тільки Верховну Раду, але й президента та уряд Януковича – Азарова.
Тому, що зібрання Народної Ради є надто громіздкою організацією з надто великою кількістю людей – вирішили зі свого середовища обрати Координаційну Раду, тобто постійно діючий виконавчий орган по одному представникові від 25 областей та міст Києва та Севастополя.
Тобто – ми маємо прообраз Тимчасового уряду.

8. Під час зібрання афганці, «Спільна справа» інші представники підприємницьких організацій вирішили принципове питання: домагатися відставки не лише парламенту, але й самого президента Януковича. Це питання було навіть проголосоване окремо.
Ще дещо важливе: присутні афганці та чорнобильці, діти війни та інші – вирішили боротися не лише і не стільки за якійсь пільги та матеріальні поступки – а боротися за Україну та її визволення від злочинної влади взагалі.

9. Форум, конституйований як Установчий з’їзд Народної Ради, виділивши зі свого складу Координаційну Раду надав доручення останній розробити практичні заходи по досягненню конкретних політичних цілей. Звичайно, з цього моменту будуть заходи, які не завжди можуть бути озвучені чи навіть проголошені.
Виникає цікава ситуація, звичайна для усіх революцій: з одного боку – для боротьби проти авторитарного чи тоталітарного устрою потрібно тримати у секреті деякі дії та факти, з іншого – якщо працюєш з досить великою, багатомільйонною масою людей – нічого приховати не можна і навіть шкідливо.
Отже – потрібна якась міра таємничості та відкритості. Ось так…

10. Так що ми дійсно переходимо до серйозної стадії боротьби – тим більше, що на неї великий суспільний попит.
Адже дитині зрозуміло, що
- ця влада при будь-якій виборчій системі не дасть ні провести чесні прозорі вибори, ні дати чесно підрахувати голоси.
- Ясно і дитині (вихованій, звичайно), що зі злочинцями за покликанням не можна ні про що домовитися.
Нам нав’язують правила боротьби без правил.
Доводиться вчитися тому, чого б не хотілося знати і в страшному сні.

11. Але ті, кому рабство, зубожіння гірше за смерть – повинні подумати про майбутнє наших дітей та нащадків. Про це теж йшлося на цих Установчій Народній Раді.
А головне: зараз учасники зібрання не повинні ділитися на афганців, чорнобильців, підприємців, робітників…
Ми усі – громадяни усіє єдиної України, якій загрожують втратою достойного майбутнього. Окремі інтереси та вимоги – вже другорядні.

12. Лунав також і заклик до загального страйку, хоча б 48-годинного. Не хотілося б розчаровуватися – адже ми знаємо, що радянська влада надовго вбила навіть згадку про справжній робітничий та профспілковий рух. З 1918 року. У 1962 році в Новоросійську розстрілом робітничої демонстрації нагадали – де справжнє місце свідомому робітникові. З того часу робітничий клас вже не виявляв себе як щось політично самостійне.

13. Тобто – зараз, за виразом Олександра Пасхавера, ми на стадії буржуазно-демократичної революції – тобто на рівні Франції перед 1789 роком. Саме там і тоді наші авторитети та наші приклади.
А зараз у Людовика ХУ1 та Януковича є щось спільне – немає грошей для підгодовування продажного натовпу. А у Людовика ХУ1 та його дружини було своє «Межигір’я».
Так що Янукович може закінчити як Людовик ХУ1.
І сучасний президент Саркозі не допоможе…
Про наступні заходи Координаційна Рада повідомить додатково…

Комментарии

Оставить комментарий