Чотири роки тому: диктатура Порошенка - продовження диктатури Януковича. Отже усі історичні закономірності боротьби з диктатурою - теж тотожні. Усі надмірні жертви - через бажання миру будь-яким чином. Природу речей не обдуриш....

25 апреля 2013г. 
Чому регіонали були політично сильніші за опозицію, зокрема за Юлію Тимошенко? Бо вона не робила того, що роблять регіонали - не нищила статки та не заводила політв'язнів. Не мала абсолютної влади. Вважала, що з представниками "Русского мира" (Януковичем і т.п. ) можна якось порозумітися на основі загальнонаціональних інтересів. Але регіонали, як і комуністи не мають національних інтересів - і спокійно нищать громадянське суспільство. 
Ми усі повинні завчити, як у школі якійсь прості рпечі: бізнесмени НЕ повинні йти у політику, у всякому разі відкрито - бо уразливі для політичних піратів. Саме активісти, як правило, не повинні мати уразливе для диктатури майно. Політика та економіка серед опозиції мусить бути проведена. На мера Києвв НЕ МОЖНА висувати Порошенка як мера. Бо удари по його статкам неодмінно примусять його "тушкуватися". 2005 рік довів, що його статки йому важливіші, ніж інтереси Помаранчевої революції 2004 року. Істина питання - в історії питання. 
Ще одна шкільна істина - мирного виходу зі становища диктатури немає. Тому, перше, ніж об'єднуватися - потрібно як слід розмежуватися. Тому потрпібно оцінити тестове голосування за відставку Азарова, та виключити із фракції "Батьківщини" 6 осіб. Я писав, що з загостренням боротьби коло політиків на нашому боці буде звужуватися неодмінно. Але це - природно. Під час драматичних подій йде відбір надійних від ненадійних. Спокій в Україні - примарний. Буде або повна розправа над опозицією та громадянським суспільством, або відсторонення диктатури. Тому важливіше не так проект "як буде після", як досягти саме цього "після". Але бажано засвоїти, що Майдан як форма боротьби себе вичерпав. Якщо засвоїмо - буде краще.