Станіслав Овчаренко

Див. відео:"Влада в Україні- не бариги, а пострадянська диктатура" 

http://svetiteni.com.ua/vlada-v-ukraini--ne-barigi-a-postradyanska-diktatura

 

1. Вже не має ніякого значення - що саме вирішує президент та уряд з Верховною Радою. Вони загралися. Не тільки юридичного, але і мирного шляху подолання кризи не залишилося.

 

Президент Литви Грібаускайте правильно говорить, що внутрішній ворог в Україні небезпечніший за зовнішнього. Отже, просто розмовляти з внутрішнім ворогом, як і з зовнішнім - це зраджувати самих себе, обманювати самих себе. 

 

2. Тут Розенко пропонує селян позбавити газу, а городян - завтра позбавлять квартир? Чи ці дії відрізняються від дій зовнішніх загарбників? 

 

Тепер комедія:

3. Ярош обіцяє "повстати" - але не зараз, трохи пізніше, через місяць, він подивиться - що там, нагорі. І подумає - а може не треба. Бо годівниця перекинеться - з чого і що їсти буде? Не забудемо - він ж народний депутат, отримує платню та привілеї - може ще покористуватися ними? Адже це так приємно!

 

4. Якщо всередині "чорного ящика" влади нічого не змінюється - втрачається інтерес до того навіть, що там щось відбувається і непоганого. Я вже писав, що ЖКГ - локомотив революції. Відмова селянам в газі (Розенко) - теж. Як не хотілося б зосередитися на зовнішньому фронті з ясною розкладкою "ми - вони" "чорне - біле" - доведеться займатися внутрішнім фронтом, де чорне прикидається білим, а біле щосили мажуть чорною фарбою. Де потрібно включати мізки та думати.

 

5. Ярош як комедійний політичний актор просто пропонує владі підготуватися до спротиву громадянського суспільства. А він почекає. Якщо ситуацуія у владі стає не тільки страшною, але і комедійною, смішною - точно не втримається довго...