Станіслав Овчаренко

1. Нашим шанованим демократичним журналістам, зокрема Шрайку чи Портнікову не потрібно впадати в істерику: НІЧОГО нового не трапилося!

Для цього достатньо заглянути в підручники та філософські чи політологічні словники.

 

Я ще з лютого 2010 року писав, що з "перемогою" Януковича на президентських виборах епоха виборів взагалі закінчується. Тоталітарні партії можуть демократичним шляхом приходити до влади - але вони НІКОЛИ самі від влади не йдуть.

Ази політичної філософії та політології: тоталітаризм - це явище, до якого можна мирно прийти - але НЕ можна мирно та демократично позбутися.

Коли зливаються три гілки влади - законодавча, судова та виконавча у одну - виконавчу, то перевертається догори дригом ієрархія прийняття рішень:

За часів демократії, нагадаємо, першорядність рішень така:

- Конституція

- закони, які приймаються парламентом

- підзаконні Укази президента

- підзаконні рішення виконавчої гілки влади

- усні розпорядження урядових осіб

- розпорядження уставнов виконавчої гілки влади на місцях,

- рішення органів місцевого самоврядування

 

2. З настанням тоталітарного режиму ця "драбина" перевертається:

- усні рішення диктатора

- формальні рішення оточення диктатора

- формальні закони "законодавчої" влади

- нікому не потрібні положення Конституції

 

Ось так.

Нехай Шрайк пригадає - коли трапився конституційний переворот?

Правильно - у 2010 році.

Ось тоді фактично і закінчилася влада народу через представницькі органи.

 

3. Тепер лише формально дооформлюється фактичний стан речей, який існує більше двох років.

Так чого хвилюватися.

Те, що вирішить Верховна Рада - не має ЖОДНОГО значення. Якщо хотіли посадити Юлію Тимошенко, Юрія Луценка та вбити журналіста Климєнт'єва - вбили і не почухалися.

 

Це тільки Римма Білоцерківська щось може торочити про "владу первинних громад", яку дуже легко знищити бітою приватного бандита чи палицею "космонавта" з "Беркуту". Це тільки Наталія Королевська щось може торочити про економічне процвітання при диктаторі Януковичі.

 

Так що влада Януковича була окупаційною ще з 7 лютого 2010 року. Не знали цього?

 

Це - так просто зрозуміти: влада, яка спалила за собою мости і щодня палить їх ще один за другим - НЕ МОЖЕ мирно піти від влади.    

 

4. Так що - все? Зливаємо воду?

Почекайте: ця влада могла "міжсобойчиком" приймати БУДЬ-ЯКІ рішення ще з 07.2010. І діяти зі "зліплених" законів.

Але у всій цій страхітливій системі є, як я писав, свої ахіллесові п'яти - і влада про них добре знає:

- у нас був Майдан 2004 року, нехай і інфантильно-карнавальний

- диктатура Януковича - вкрай непопулярна в народі - чого не було ні у Сталіна, ні у Гітлера, ні у Лукашенка, ні у Муссоліні, ні у Путіна.

 

- Диктатура НЕ МАЄ масової підтримки в народі, а без цього перейти до масованих репресій неможливо 

- диктатура не має дешевих енергоресурсів Росії

- диктатура не має заслуг перед "пролетаріатом", найманими працівниками, як у Путіна та Лукашенка

- диктатура почала чавити громадянське суспільство ще до знищення політичної опозиції.

Вона НЕ може масово вбивати, не може відкрито скасовувати вибори, нехай і сфальсифіковані.

Слабкість диктатури примушує до маневрування.

 

5. Уся надія влади - на силові структури, тупе знищення опозиції. Кінцева мета - відправити усю опозицію до Юлії Тимошенко та Юрія Луценка. Чи може - до Геогрія Гонгадзе...

Проте диктатура не має сили на миттєве знищення опозиції по усій країні. Тому, як краплену карту в рукаві, тримають ідею ПІСУАРу.

Для цього - вовтузіння з "мовним законом".

Звісно - Донбас та Крим - Вандея української революції. Там - деморалізоване населення, де фізичні злидні гармоніюють зі злиднями морально-психоллогічними.

 

6. Наступні вибори народ зустріне з чужими йому

- вибочими комісіями

- судовою системою

- силовими органами.

 

7. Але не менш шкідливі для нас - мнимі союзники, які ховаються за іменами "незалежних", "самовисуванців" та ін.

Приклад: тут роздмухали піар про Купрія із Дніпродзержинська: начебто його хочуть арештувати. Але навіщо це владі Януковича? Адже він перепиняє шлях висуванцю від Об'єднаної опозиції? 

Те саме стосується і Римми Білоцерківської.

 

8. Тому за усіма канонами соціально-філософської науки потрібно використовувати вибори як ПРИВІД для боротьби з диктатурою, ні на секунду не дурячи себе, що все добре обійдеться...

Не обійдеться. Це треба розуміти з самого початку.

Якщо не допущені до виборів Юлія Тимошенко та Юрій Луценко - виборів немає. Все.

Є боротьба з диктатурою. Вибори - лише привід для такої боротьби.

Все одно потім треба буде негайно переобирати і Раду, і "президента".  

 

9. Так що ж діється?

Цікаве: влада ще не наважується остаточно розтрощити протест - опозиція чи рух опору ще не наважується на більш рішучі форми спротиву.

У сухому залишку залишається чорно-біле розмежування настроїв у суспільстві: за чи проти диктатури.

 

Наклеп? Скоро наклепом буде нагадування про шахти, терикони та асфальт. Мова Езопа теж буде відслідковуватися. Ось в Росії почали воювати з Буратіно та котом Базиліо! Хоча стійте - у нас вже є постраждалі за Кота! Та ще за Бабусю! Треба в "законі" ще згадати і Езопа...  

 

10. Якщо серйозно - то спротив дієвий, якщо торкається співробітників режиму, які живуть не в маєтках - а серед нас. Як себе почуває міліціонер, що вбив студента Індило?

А ті мажори, що регулярно чавлять людей? Як там Кіреєв себе почуває?

Чому торговці, які відвалюють великі гроші для визискувачів - не оплатять тренування групи самооборони?

Чому налякані підприємці Одеси і далі голосуватимуть за регіоналів?

Чому? Да тому, що в Москві сусідні з підірваними Путіним будинками мешканці голосували саме за Путіна! Як мухи біля липучки.

 

11. Макіавеллі та Сталін з Леніним зрозуміли вчасно: щоб тебе любили - треба нищити непокірних до сьомого коліна. Залишені в живих будуть тебе любити!

Приклад - Донбас: там знищили багато підприємців. Ті, що перемогли - стали улюбленцями тих, хто хапав парасольки...

 

12. Тому немає іншого виходу, як самопожертва небагатьох українців без надії на подяку. Юлія Тимошенко та Юрій Луценко - яскравий приклад цього.

Зараз час не Майдану - а революційної меншості. Як це було до 1917 року в Росії чи у Франції під час Другої Свтової війни.

Якщо ми вважаємо, що у нас "окупаційна влада" - що робити?

Відкриваємо підручники з історії...