Станислав Овчаренко

Див. відео: "Україна. Чи є Трамп нашим союзником? А США в цілому?" 

http://svetiteni.com.ua/ukraina-chi-e-tramp-nashim-soyuznikom-a-ssha-v-tsilomu 

Вже саме по собі існування олігархічного устрою України є процесом її самознищення. Примирення з таким станом, навіть пасивне - є сприянням такому самознищенню держави. Тільки свідоме припинення такого спонтанного стану сповзання у прірву може відродити якійсь перспективи просто нормального національного розвитку. Але є дуже сильна навіююча лінія на затемнення національної свідомості через поступову деградацію економіки та освіти. 
Яскравим виявом такого свідомого знищення самобутності національного розвитку є 
а) знищення зародків приватної власності, доки вона не виросла у середню та крупну
б) знищення системи освіти. Нам зараз втілюють ідею уберігати дітей від серйозного вивчення природничих наук, математики, основ розуміння природи суспільства та людської психології. 
В пункті 
а) яскраво ми бачимо знищення МАФів - як "срані господньої" (Віталій Кличко - боксер з відбитими мізками).
Адже з історії економіки відомо, що виробнича приватна власність має народитися з торгової форми свого існування - бо для виробництва потрібен первинний капітал, який і не дають накопичити через знищення внутрішнього ринку та обмеження експорту та імпорту. 
б) в царині освіти взагалі взятий курс на знищення національного інтелекту під галас "захисту української мови". Але мова утверджується саме через її використання - особливо у високих інтелектуальних сферах.
в) заборона мати зброю - без якої будь-яка приватна власність неможлива. Адже якщо ті, хто рушить МАФИ чекатиме збройну відсіч - можливості утримання приватної власності різко збільшаться, роль дитктатури рейдерів - зменшиться. 
Але інша відбита голова - Гриневич та інших в уряді хочуть злити в щось аморфне фізику, хімію та математику - тобто знищити засовби виховання логічного раціонального мислення. 
Цей процес - поступовий, крок за кроком, щоб біль втрат одразу не відчувалася. 
Хто відчув - втікає за кордон усіма засобами. Олігархії це теж вигідно: адже нехай потенціональний революціонер буде краще вигнанцем - прийом Фіделя Кастро. Через що режим на Кубі тримається з 1959 року. 
Так що "просто жити" не вдасться - для цього немає ніяких умов. На Заході їх предки над цим добре попрацювали - у нас - ні. У нас немає такого минулого, на що ми могли б спертися. Тільки на світовий досвід. 
Але зараз розмова про це - зайва: поки існує правляча олігархія - НІЧОГО зробити не можна.