Станислав Овчаренко

Див. відео: "Як західна бюрократія переможе пострадянську олігархію?" 

http://svetiteni.com.ua/yak-zakhidna-byurokratiya-peremozhe-postradyansku-oligarkhiyu 

Як і рік тому: у нас не пасивність, а попереду - крижана вода ІНШОЇ реальності. Страшно, незвично - але наші кати не залмшають виходу - не всі ж зможуть полишити Україну. От і виникло гамлетівське питання - "Бути чи не бути"? Адже навіть дещо штучний проект Саакашвіл вочевидь виходить з-під контролю - і вже не собака махає хвостом, а навпаки хвіст все більше здатен махати собакою...І влада і її помічники все більше втрачають не лише контроль над подіями, але і розуміння - що насправді відбувається. Складність перевищує їх інтелектуальні можливості. Влада прямо допомагає своїм смертельним ворогам.

У нас в Україні немає енергії протесту? 
Ні, неправда. Але надто висока ставка такого протесту. 
Для аналогії: 
1. Згадайте 2014 рік. Важко, дуже важко було переступати бар'єр першого пострілу в людину в Криму, а потім - в Донбасі. Україна не воювала десятки років. Психологічний бар'єр був надважкий - усі забули. В Криму були росіяни, які весь час десь воювали (Чечня, Грузія, взагалі Кавказ та Середня Азія). Українці - ні. 
Саме тому при усьому ставленню до Турчинова, Яценюка чи ще когось - важко було віддати наказ на вогонь і ВИКОНАТИ його. Був навіть лист якогось чеченця - який з співчуття до нас писав, що у нас - війна, і доведеться таки воювати, зазнаючи та створюючи жахіття війни, щоб не загинути самому. Навіть під час війни новачкам було важко стріляти в живих людей - навіть при сталінському режимі! 
Цей бар'єр взагалі непростий. 
2. Тепер - приблизно та сама ситуація:
Сергій Дацюк пише, що тут або дочасні парламентські та президентські вибори - або громадянська війна. Ясно, що володарі мегамішків грошей на перевибори НЕ підуть - нікуди відступати. 
Отже - за словами філософа - громадянська війна. Взагалі демократія працює лише під загрозою громадянської війни і нічим іншим. В Європі право на повтсання проголошували ще з У століття в межах католицької церкви. Те саме право підтримували також засновники США. 
Так що це не екзотика. 
У нас народ підійшов до періоду історії - коли ми стали на порозі громадянської війни. 
І знову - психологічний бар'єр: вже ворогом є не зовнішній окупант-росіянин (хоча він підтримає диктатора України Порошенка) - а СВІЙ громадянин - і це дійсно страшно. Адже з боку держави МОЖНА вбивати свого громадянина згідно наказу командира,призначеного державою Порошенка чи ще когось. (Лісник, Білий)...
А відстрілюватися від СВОГО - набагато важче - простіше сісти до в'язнниці та терпіти тортури. При цьому не переходиться бар'єр вбивства СВОГО співвітчизника. Адже в такій війні неодмінно будуть вбивати формально невинних - вартових, наприклад чи того, хто стоїть на дорозі. Страшно - тут потрібна дуже сильна переконаність у своїй правоті та мати якусь легітимність. Тобто - тут для наших співвітчизників величезне психологічне ПРОВАЛЛЯ - адже вбивати будуть не безпосередніх винуватців, а тих - хто просто стоїть, ще раз скажу, на дорозі. 
А тепер оцініть - чи відсутність енергії забезпечує тишу в країні? 
Ні - ПОВНА ЗНЕВІРА - що можна владу у чомусь переконати. Загальна думка - що все, розмови закінчилися - попереду - потрібно зайти в крижану воду ІНШОЇ історичної реальності - вбивства учорашніх "своїх". 
Питання - як у шекспірівсього Гамлета - бути чи не бути? Гамлет весь час вагався - і ЗДАВАВСЯ пасивним... 
Так що ця тиша - загрозлива!