<span class=' bold ' >С.О. Революційні інструкції Олега Мужчіля (Лісника)</span>
24 июня 2018

С.О. Революційні інструкції Олега Мужчіля (Лісника)


Станислав Овчаренко

Див. відео: Що таке «державництво» та «популізм» в Україні?

http://svetiteni.com.ua/scho-take-«derzhavnitstvo»-ta-«populizm»-v-ukraini- 

Шкода, що політична та військово-революційна складові рзірвані у часі, просторі та складом учасників. Саме тому олігархія може спокійно володіти країною...

Він - один з перших, хто загинув не від репресій, а в бою з ворогами...

Інструкції "Лісника" - правильні та доречні, ми, цивільні, маємо дослухатися. 
Але чого Олег Мужчіль не договорив? 
Те, що силовим акціям ЗАВЖДИ передує досить довгий період світоглядної, психологічної підготовки народу та особливо активу. 
Отже - ми мусимо знати, що кримінальні олігархи - не опоненти часів буржуазної демократії (ми до цього не доросли) - а відверті вороги - передусім ті, хто зсмічує нам мізки. Особливо небезпечні для нас так звані "порядні та помірковані" типу Забужко, Портніков, Пасхавер, Кірш та їм подібні. З ними - Не суперечка, з ними - боротьба - вони з нами воюють давно СВІДОМО - бо засмічувати мізки народу - їх професія. Тут як в проституції - чим поряднііше та "невинніше" виглядає - тим дорожче платять. 
Далі - відкриті покидьки - Кушнірук, Леусенко та інші. Усі вони несамовито прикриваються "патріотизмом". Є ознавка, що їх усіх об'єднує: вони не-популісти та "абинеюлька". У ЮВТ є проблеми - але як лакмусовий2 папірець - дуже прозора постать для виявлення ідеологічної обслуги олігархії. 
Ознакою незрілості руху опору - є розпатякування про "пануючу корупцію". Немає корупції - є влада олігархії по праву завойовника. 
Нижче - текст "Лісника"

"Деякі поради щодо організації акцій протестів

Спостерігаючи за "танцями на граблях", котрі наші законослухняні опозиціонери раз за разом виконують на різних "майданах" вирішив написати коротку інструкцію для тих українських патріотів, які збираються РЕАЛЬНО боротися з кримінально-олігархічною диктатурою в Україні, а не лише імітувати ту боротьбу за завданням правлячого режиму. Тим більш, що мене, як людину, яка професійно вивчала методи спецслужб на придушення таких акцій, просто дратує непрофесіоналізм організаторів тих "майданів" і постійне "підставляння" беззахисних людей, що їм довірились.

ЗАВЖДИ ВИХОДЬТЕ З МОЖЛИВОСТІ СИЛОВОГО ПРОТИСТОЯННЯ! 
Ще за правління Януковича режимом була відпрацьована тактика нападу на такі акції т.з. "тітушок", тобто кримінальних спотсменів-рукопашників, охоронців приватних охоронних фірм та перевдягнутих мусорів. При цьому офіційні структури режиму вдавали, що вони до цих нападів не мають жодного відношення, хоча, насправді, завжди їх підстраховували навіть автоматниками. Як такому протидіяти? Тут є декілька складових, котрі невід'ємні одна від одної:

А) Попередження влади про жорстку протидію у разі нападу
Тут все ясно без коментарів.

Б) Організація штабу
Армія відрізняється від озброєного натовпу саме дисципліною та чітким керівництвом. Тому повинні бути назначений командир з досвідом, що й буде координувати всі силові дії. Ця людина - не оратор чи агітатор, його єдина функція - командування бійцями та забезпечення безпеки акції. Він повинен бути представлений всім бійцям, щоб всі бійці знали в обличчя (або, якщо бійці та командир використовують балаклави - на одязі чи нарукавних пов'язках усіх повинні бути номера). Накази командира на час акції повинні виконуватися чітко і беззаперечно. Ті, хто відмовляється від їх виконання - вилучаються з акції. Це також повинно бути доведено до всіх бійців.

В) Силова охорона акції 
Така охорона складається з людей, що вміють та ГОТОВІ жорстко протистояти такому нападу. Що мається на увазі "жорстко"? Аж ніяк не звичайний мордобій, який саме й потрібен нападникам. Під жорстким протистоянням я маю на увазі такий спротив провокаторам, який несе пряму загрозу їх здоров'ю та життю. Як то організувати в умовах "мирної акції"? Дуже просто: вила, заточені штикові лопати та сокири. Також дуже добре мати легальні димові шашки. Все це - не є офіційно холодною зброєю і може бути легко завезено на акцію. При цьому, цей реманент є надефективною зброю проти неозброєного ворога, незалежно тітушня то чи різні "беркути". Все що треба - це навчитися битися нею в групі та поодинці за тактикою війн часів холодної зброї. Крім того, треба бути готовим до того, що за тітушнею в бій підуть вже й оснащені мусора. Для цього треба мати на готові "коктейлі" і негайно їх використовувати с переходом в атаку, не лякаючись відправляти мусорву у "країни вічної охоти". Само-собою, що така організація захисту акцій буде відома "органам" (сексотів ще ніхто не відміняв). Але саме ця готовність протестантів до переведення протистояння у "гарячу фазу" й зупиняє, як правило, режим від використання силового сценарію, особливо - після "вогняного Майдану" (що ми й бачимо, коли акції проводяться за участю бійців Добровольчого Українського Корпусу, котрі готові й вміють і воювати і вбивати, а головне - не "лягли" під режим). У разі спроб блокування руху протестантів ворогом - попереду зразу ж шикується лава з озброєних "реманентом" бійців, котрі, у разі нерозблокування шляху, йдуть на прорив. Ніякої штурхонини на зразок сутичок "ультрас"! - тільки організовані і жорсткі дії: режим повинен розуміти, що або акція буде мирною, або - ДУЖЕ немирною, з переростанням в повстання. Це дуже охолоджує гар'чі голови з того боку і бажання "пограти м'язами".

Г) Організцація розвідки 
Керівники акції повинні постійно знати, що діється навкруги акції: тобто, знати про наявність та активність мусорви і ворожих елементів. Для цього бажано використовувати незасвічені номери та телефони, бо інакше ворог легко може блокувати зв'язок та випереджати дії протестантів. Само-собою, що ті розвідники повинні бути як можливо менш помітні.

Д) Організація внутрішнього контролю
Для запобігання проникнення до лав учасників акції провокаторів, п'яних, психічно хворих та інших деструктивних осіб. Для цього серед учасників акції рівномірно розподіляються бійці, які скритно стежать за порядком і, у разі потреби, або звертаються до охорони акції, або, якщо треба діяти негайно, попереджають будь-яку небезпеку власними силами.

Е) Резервні бойові групи
Групи бійців, котрі повинні бути розсерджені по місту і, у разі розвитку силового сценарію, або наносити відволікаючи удари ("коктейлі" по закладам МВС, патрулям та т.п., аж до збройних ударів, залежно від градусу протистояння), або - удари в тил нападникам у разі розгортання серйозного протистояння.

Треба мати на увазі, що до силового протистояння повинні бути готові не тільки бійці, а й політичне керівництво тієї організації, що ту акцію проводить. В противному випадку, коли політичні керівники починають волати "міліція з народом!" - бійці повинні просто організовано покинути цю акцію, бо їм нема що там робити, а от те, що керівники тієї акції їх "підставлять" - є дуже велика, таких випадків - море.

Зараз ми знаходимось не в той час і не в тому місці, щоб гратися в "толерантність і законослухняність": правлячий кримінально-олігархічний режим, котрий повністю контролює всі силові та судові органи, СМІ та політичні партії, готов до будь-яких репресій та провокацій. Не розуміти того - то значить зрадити довіру людей і марно ризикувати їх волею, здоров'ям та життям. В революції - не грають!"


Комментарии

Оставить комментарий