<span class=' bold ' >С.О. Протистояння Порошенка та Зеленського - час початку смути </span>
26 апреля 2019

С.О. Протистояння Порошенка та Зеленського - час початку смути


Станислав Овчаренко

Див. відео: Вибори: Український феномен Януковича-Порошенка-Зеленського-Ляшка

http://svetiteni.com.ua/vibori-ukrainskiy-fenomen-yanukovicha-poroshenka-zelenskogo-lyashka

Голосування за Порошенка та Зеленського з боку зубожілого населення для мене було шоком - такий собі "стокгольмський синдром". 
Але ми звикли до самовбивчого вибору не лише на виборах - але і в приватному житті теж. Давно переконався, що людина яка довго знаходиться у злиденному жалюгідному стані - переважно НЕ ХОЧЕ змін на краще. Але це виявляється саме у відмові змінити щось у методах своєї поведінки. З цього випливає саме те, що кожна стала ситуація має тенденцію себе вперто відтворювати і щосили опиратися передусім можливому покращенню в житті. 
В Росії, наприклад, навіть "середній клас" та інтелігенція підтримують пієтет до Сталіна - хоча той би залюбки їх фізично б знищив... 
Психологія окремої людини та суспільства в чистому вигляді ми бачимо саме у відхиленні від здорового глузду - особливо у самовбивчих (суїцидальних) вчинках окремих людей та суспільства. 
Ну добре - не вибрали Юлію Тимошенко - найбільш НОРМАЛЬНУ людину в демократичному політикуму - це таке, стокгольмський синдром навиворіт. 
Але чому так проти обрання Зеленського - навіть з перспективою цементування влади Порошенка? Навіть вбивчі тарифи та наднизькі пенсії не відлякують.
Питання: А ЧОГО САМЕ ми хочемо? 
Я - повалення олігархічного ладу, який пішов у наступ на останні цитаделі існування окремої людини - житло та землю. Зеленський, звісно, негативний персонаж на сцені історії - без питань. Але САМА ПО СОБІ зміна влади та привілеїв є вже позитивом, бо в час перезавантаження олігархічної влади - цей лад тимчасово слабне, і ми вже будемо протистояти Зеленському - але БЕЗ ПОРОШЕНКА. Тоді одні егоїстичні олігархи витискатимуть інших - і менше уваги буде спрямовано на НАС. І без нашої підтримки (та поступок) вони мало, що зроблять. Щоб повалити олігархічний лад - його треба періодично розхитувати - щоб зненацька, як у Вірменії - повалити. і щою силовики (приватні та державні) не встигли зреагувати. Революції завжди користалися моментом переділом влади та власності. Так було завжди. Але наше "1 Грудня" - покидьки - уж точно не ідеологи завтрашнього нашого кращого життя. Вони хочуть і далі не відчувати те, від чого наше суспільство вже не може нормально вижити, не емігруючи за кордон...


Твитнуть

Комментарии

Оставить комментарий