Станислав Овчаренко

Див. відео: "Україна на межі некерованого хаосу з намаганням ним керувати «зверху»" 

http://svetiteni.com.ua/ukraina-na-mezhi-nekerovanogo-khaosu-z-namagannyam-nim-keruvati-«zverkhu»

 

Рік тому: дійсно - поведінка Віталія Портнікова, а також Найєма з Лєщенком - індикатор настроїв у суспільстві та міцності влади Порошенка. Зараз Найєм та Лєщенко старанно відмежовуються від Порошенка (навіть часто голосуваннями в Верховній Рад) - у той час, як Портніков від відвертої підтримки Порошенка з усіх сил натискає на безпрограшну тему несамовитого "патріотизму". Так що чекаємо чергових відхилень інших дійових осіб пропагандистського фронту олігархічної влади. Зараз дістають з нафталіну Піховшека, Бродського, косметично обробляють Славка Вакарчука - як політичного нареченого на президентську поваду - але поки що як запасний варіант. 
Багато хто з них - з "гнізда" "Лівого берега" Соні Кошкіної. І не тільки і не стільки. Там "паслися" Піховшек, Кость Бондаренко, Глузман та... Тетяна Чорновіл. Ось де спрацював спочатку "антиюліанізм" Тетяни Чорновол. я потім ще дивувався - коли вона змогла змінити орієнтацію під час Єромайдану? Але в природі дива не буває - бажано знати історію питання. 
Але Охендовський +Аваков - наше усе. Саме тому, незважаючи на "цементування" влади - ця влада панічно боїться непередбачуваного прориву у греблі від суспільного невдоволення.

31 мая 2016г. 
Слідкуємо за Віталієм Портніковим: поки що Порошенко міцно тримається - час ще його підтримувати - і офшори, і високі монопольні (чи ринкові?) ціни на ЖКГ, і ув'язнення добровольців - все-все. Найєм та Лєщенко - вже хитаються, то за Порошенка, то не зовсім - але швидко фіксують антиюліанство як ознаку благонадійності. 
Але поки що Портніков тримається - запах грошей мільярдера дуже смачний, навіть якщо не дуже і діляться... 
Вимальовується "світло нації" Ярослав Грицак з титлом "історика та філософа". Але цей філософ чи історик - робить раптовий викид: "А якщо сусідка голосує за БЮТ?". Несподіваний викид ненависті як для "солідного" вченого. Яке політичне суспільство, такі і "корифеї". Є лише поділ на зовнішньо "пристойних" та не дуже - брутальних. Є - категорія "чесних блискучих очей" (Юрій Луценко) - або щільно стулена шелепа "грубої але чесної ПРОСТОЇ людини" Капліна чи Борислава Берези. 
Буяє така собі "іміджефренія" - кожний грає свою "ролю", палко бажаючи услід Карлу Марксу мати своєю аудиторією "лековірних". Для яких грим на обличчях та тілі більш промовистий ніж сутність самого людського організму. (Про душу мовчу - помітили?). Але цього недостатньо - і на арену вилазить з політичного асенізаційного обозу Тарасик Чорновіл, на якому природа добряче відпочила після досить видатного батька... 
Не зайвою буде і Богословська - але її притримують (чи вона сама притримується?) перед майбутніми баталіями. 
Потрібно вести облік виродків українського політичного лісу - бо люди весь час схильні забувати - з ким мають справу. І по їх тваринних реакціях можна безпомилково визначати - як і куди дме вітер? Ось Тука вкинув інфу, що потрібно торгувати з терористами чи їх прибічниками. Викид не його - але цікаво: як суспільство відреагує? 
І "поважний" Портніков сигналить: "Все спок, все тихо - крадемо далі". Найєм з Лєщенком: "Так-так - але хто зна..." І думають про соломку, що підкладають за прислів'ям. 
Театральний грим Порошенка поки що працює - так що і іншим можна не турбуватися. Театр поки що перемагає навіть театр війни. 
Справжньої.