<span class=' bold ' >С.О. Протест в Україні ще набув дорослого характеру</span>
28 ноября 2017

С.О. Протест в Україні ще набув дорослого характеру


Станислав Овчаренко

Див. відео: "Як західна бюрократія переможе пострадянську олігархію?" 

http://svetiteni.com.ua/yak-zakhidna-byurokratiya-peremozhe-postradyansku-oligarkhiyu 

За довгий час логічно нічого не змінилося: якщо Саакашвілі говорить про 
а) виключно про "нових політиків" та про 
б) "виключно мирний протест" - його протест теж "виключно" фейковий для випуску великого об'єму пари.

Надто голосно кричать - щоб приглушити здоровий глузд. Адже пострадянський та поскткомуністичний світ викохав тактику фейкового протесту. Першим здібним посткомуністичним спойлером був саме Володимир Жириновський. Саме після брудної компрометації антикомуністичного руху став можливий Путін та олігархічний лад. Слухайте уважно - у потоці фейкової інформації є щось важливе - що хочуть замОвчати у галасі, крику та істерії - якщо зрозуміємо про ЩО мовчать - те фів є головним.

А це - не корупція, а влада олігархії як власників держави та народу як кріпаків. Люди не знають історії: в Росії, наприклад, фактичному рабству ХУ111ст. передували бунти ХУ11 сторіччя. Зараз йде інтенсивне випускання пари. Але олігархія пильно стежить, щоб бунти були контрольовані - отже - "мирні". Саакашвілі обмовився: він хоче бути прем'єром. ПРИ ЯКОМУ ПРЕЗИДЕНТІ? "З чим це їдять?".

В ХіХ столітті вже знали феномен фейкового глашатая. Репетілов замість Чацького, Грушницький замість Печоріна... В літературі та в історії все вже є.

       Випадки з Парасюком - знакові. Тут від силової штовханини - лише два кроки:

 

1. Уперед - стріляти 2. крок назад - вибачитися перед генералом СБУ Пісним та Добкіним. Логічно - саме так: якщо побиті - "свої" - вибачаємося. Якщо абсолютно чужі - кажемо: "звиняйте, що мало". Адже ми маємо знати якійсь елементарні речі: . Під час революції припиняє діяти стара юридична система і закладається фундамент для нової. 
2. Під час війни - юридичні процедури щодо ворога не діють - солдат, коли стріляє в супротивника - не звертається до прокурора та суду. Тут інший режим взаємодії: знищити ворога, або тебе знищать. і все - режим власного фізичного виживання. 
3. Влада СВІДОМО відмовляється від режиму військового надзвичайного стану - щоб мати зручну нагоду засудити солдата, воїна за те що вбив ворога як "свого українського громадянина". В той же час вона проводить військову мобілізацію, не виконуючи обов'язків держави по відношенню до своїх захисників. Адже легше та ДЕШЕВШЕ проголосити наших бійців кримінальними злочинцями, як тільки їх відведуть у тил. Попереду у наших бійців - зовнішній ворог, позаду - ворог внутрішній, який кидає їх да в'язниць. 
4. Штовханина Парасюка - дитячий (політично дитячий) відчай. Адже якщо вони будуть вибачатися - вони мимоволі ЗРАДЯТЬ тих бійцв, яких вже кинули за грати - і катують. Отже - тихцем, на державному рівні - катувати можна, а бити катів на людях приватним чином - ні! Як у феодалів: феодали мусили мати зброю - простолюдини - ні! Я тебе - б'ю, а ти мене - не смій!
5. Це означає, що ніякого народного капіталізму в Україні немає: адже приватний власник не може бути в безпеці без права на застосування зброї проти злодіїв. 
6. Так що ця колізія вирішується просто: або ми розглядаємо "побитих" - як своїх, або як людей З ТІЄЇ СТОРОНИ ФРОНТУ. Якщо вони вороги - про що мова? "Хороший індіанець - мертвий індіанець". Тут ніякої моральної колізії немає - є проста логіка протистояння - або ми їх, або вони нас. Поки що - вони нас навіть по цей бік кордону та фронту. Будь яка складна проблема, як казав Рене Декарт, має прості складові - по них і потрібно рухатися.


Комментарии

Оставить комментарий