Філософське та психологічне про кульуру та долю людини
Людина народжується - і близькі перше, що навіюють дітям - це різницю: "важливе - неважливе". вивчити вірш - неважливо, але вчасно принести татові з холодильника пиво - надважливо, бо по морді отримаєш... Якщо серйозно - "важливе - неважливе" - це проблема культури та загального розвитку, міри залежності від оточення. Вік тут ні до чого: освіта скорочує час отримання досвіду, є і інфантіли до самої смерті. Белінський мав думку, що освічена людина набуває досвід - до 30 років, неосвічена - до старості, і то часто не встигає. Щодо Сходу: там головне - не індивідуальна мудрість особистості, а збереження деспотичної держави. Саме тому "повага до стариків" - міф. Це - зворотній бік неповаги до дорослої за європейськми мірками людини. Тобто, соціалізація людини на Сході запізнюється СВІДОМО. Тобто - людину наділяють правами з моменту, коли вона НЕ може ними скористатися. - а лише застерегти молодих від покарання за непослух деспоту. За європейськими мірками - не можна маніпулювати людиною, якщо вона освічена та вихована - вона сама кого хоче "проманіпулює". Це проблема не ката, а потенційної жертви.