Станислав Овчаренко

Див.відео: Україна і світ. Про наявну маячню та приховану реальність історії

http://svetiteni.com.ua/ukraina-i-svit-pro-nayavnu-mayachnyu-ta-prikhovanu-realnist-istorii

Повторюю вкотре: 
Солдати - не політична спільнота, а соціальний стан, тому несамостійні гравці на політичній арені. Армія в час революції ОБОВ"ЯЗКОВО розколюється - після цього частина її вже приймає участь на кожній із сторін. 
Військові ДУЖЕ потребують державної та політичної легітимності - так в історії майже завжди. Саме тому мужність солдатів революції криється в рішучості саме цивільного, громадянського суспільства. Не навпаки. Ще: Сто років тому білі програли, бо не мали чіткої політичної визначеності. Ще: навіть революційний терор чи партизанська боротьба історично можливі ЛИШЕ за підтримокою того ж самого громадянсього суспільства. Саме тому режим олігархії щосили намагається ВИШТОВХАТИ на кордон найактивнішу частину населення. Саме еміграція може стати стабілізатором олігархічного режиму - бо вдома залишається найпасивніша частина суспільства. Закон великих чисел. Але непотрібно моралізувати - а лише раціонально розуміти: напруга суспільства може наростати ШВИДШЕ ніж еміграція розумової еліти. Зараз йде "змагання" тенденцій. Тому спростили отримання закордонних паспортів. Але ЗГОДОМ почнуть обмежувати виїзд вже пасивним громадянам - бо потрібні кріпаки - якщо немає підприємництва, тоді існує система підневільної праці. Третього історично не дано.

Саме тому найстрашніше для олігархічного режиму - з"єднання політичного та військового в українській революції, звідціля і страх перед загальним озброєнням народу проти зовнішнього ворога, бо головний ворог для влади - не зовнішній, а саме населення країни. Влада розуміє, що мужність на зоввнішній війні - це одне, але у внутрішній війні мужність особистості - зовсім інше.