<span class=' bold ' >С.О. Про достовірність історичного знання...</span>
28 февраля 2020

С.О. Про достовірність історичного знання...


Станислав Овчаренко

Див. відео: Електоральна «аварія» і політична невизначеність України Зеленського

http://svetiteni.com.ua/elektoralna-«avariya»-i-politichna-neviznachenist-ukraini-zelenskogo

Якщо серйозно - то самих істориків та філософів турбувала та турбує достовірність історичного знання. Про це писали Гердер, Гегель, потім - Люс'єн Февр і Марк Блок (французька школа істориків). В Великій Британії про це писав Коллінгвуд. Разом з історією поруч була історіографія, яка намагалася викривати не тільки помилки, але і фальсифікації, апологетику... Також активно обговорювалися методи історичного дослідження, змінювався навіть предмет історичного дослідження - від історії царів та героїв до історії народів, населення. Тому магістральний шлях розвитку науки історії - це не так розширення - як ПОГЛИБЛЕННЯ вивчення історії народів та типової пересічної особистості. Тим часом виявляються сталі закономірності - які не можна ніяк заперечити. Почалася вимальовуватися історія СИСТЕМНОГО розвитку суспільства - тоді ясно, що могло бути, а що - нізащо! Навіть вади українського національного характеру більш "винні" ніж зовнішні вороги! Тому на часі - проблема національної історичної та культурної самокритики. Але у нас навіть не починали цим ціаквитися, обмежуючись змістовно БІДНОЮ ідеєю "мови" та "нації", не вдаючись ні в природу самої мови як акумулятора культурної інформації, ні нації - яка після отримання незалежності - ладна знову її втрачати, не знищуючи фізично своїх ворогів всередині та ззовні держави. Коли навчимося карати "своїх" ворогів - щось тоді відбудеться пристойне... Але до цього наші українські пересічні люди ще будуть довго йти - навіть життя може не вистачити...


Комментарии

Оставить комментарий