Станіслав Овчаренко

Див. відео "Не можна грати по правилам диктатури! Чому?"

http://svetiteni.com.ua:81/ne-mozhna-grati-po-pravilam-diktaturi-chomu 

1.  Інерція масового мислення – страшна сила. Колись історично випадково вдалося мирним шляхом зібрати Майдан, і тепер кожен мріє його зібрати, забуваючи, що Майдан ніхто не збирав, він зібрався сам.

І то лише за умови його мирного характеру. Сам був його учасником – знаю. Маяковський закликав «побудувати у боях соціалізм». Звучить абсурдно. Але і боротися з кримінальним режимом святкуючи – теж неможливо.

 

2. Це насамкінець зрозуміли і самі протестуючі, на нинішніх акціях вже «карнавалу» майже немає. Бо є ознакою несерйозності, випускання пари.

Тому заклик до Майдану в теперішніх умовах слід вважати відволіканням уваги. З Кучмою ще можна було боротися мирним шляхом, з Януковичем – це неможливо. Тим більше, що усі забувають, що Кучмі нецікаво було проливати кров не за себе, а якогось Януковича.

 

3. До речі – усі забули, що Янукович спонукав Кучму до застосування сили. Саме тому Кучма може не боятися за своє життя. Янукович, порушивши мовчазну угоду еліт про ненапад – відрізав собі шляхи до відступу.

Саме тому Майдан вже як метод - неприйнятний в принципі.

 

4. Опозиція випадково натрапила на іншу рятівну фішку: блокування Верховної Ради та участі у виборах. Але в цих маневрах забувають про те, що диктатор «відрізав собі шляхи до відступу». У нас ще не вміють тримати в умі якійсь важливі речі – і програють.

 

5. Зараз регіонали навмисно розігрують карту Власенка, щоб загальмувати питання про київські вибори та налякати народних депутатів знищенням самого парламентаризму як явища. Час прийшов підтримати регіоналами-депутатами опозиції щодо переобрання голови Верховної Ради разом з Калєтніком, першим віце-спікером.

Своїми нахабними заходами влада може керувати діями опозиції! Про це треба задуматися.

 

6. Регіонали не сумнівалися в застосуванні фізичної сили проти своїх супротивників як колишні вуличні хулігани. Вони вовтузили Тарасюка на підлозі Кабміну. Забули? Забули вже про Саламатіна, якого Янукович нагородив посадою за стілець на голові народного депутата від БЮТ. Нещодавно побили трьох жінок – народних депутатів.

І нічого…

Побили в останній раз народних депутатів від «Свободи» - і теж нічого?

 

7. Але пан Рибак не боїться ні лідерів опозиції, ні її рядових членів – які возяться з якимись підписами… Чому б не перейняти досвід Саламатіна якщо їм ніщо інше не зрозуміле?

Адже регіонали – не люди, а фізичні тіла, позбавлені людських якостей.

Тому, крім мітингу та Майдану, крім блокування Верховної Ради є ще інші, вже силові методи протидії. Адже, повторимо, вони людських слів не розуміють. Рибак повинен БОЯТИСЯ опозиціонерів – і не нахабніти надто. Він навіть змінив директора ТВ «Рада»!

Тобто, вже час самій опозиції спалювати мости, відкривати ящики Пандори та переходити Рубікон. Хочеться бачити в лідерах опозиції не жертв, а переможців, нехай і завтрашніх.  

Тоді переможемо.

 

8. Останнє: вибори в Києві – малоймовірні. Але, якщо вони відбудуться – ні Порошенко, ні Катеринчук не повинні висуватися від опозиції на мера. Зараз в мерії потрібен бути центр спротиву диктатурі, а не «міцний господарник». Донецькі «міцні господарники» - точніше міцні хулігани зробили з Донбасу місячний пейзаж. Там тільки знімати фільми жахів. Обличчя замордованих мешканців гармоніюють з пустелею від господарювання регіоналів Януковича.

 

9. Підприємці, які мають статки – уразливі для ударів диктатури по власності. Ні, боротися з диктатурою мають ті, хто до цього здібний. А підприємці можуть та мусять допомогти саме статками. Боротьба з режимом потребує грошей, як і будь-яка культурна діяльність.

Але спочатку опозиція може перейти Рубікон мирного протесту. Інакше нічого не вийде.

Зона свободи у Верховній Раді або буде придушена, або поширена до Межигір’я з Банковою.