Рік тому: вважаю, Олег Мужчіль, або "Лісник" - центральна фігура української революційної думки у поєднанні з спроможністю втілювати думку в життя. Через що люди Порошенка-Авакова-Грицака і вбили його. 
АЛЕ: як свідчить історія - "сіяти на асфальті" передчасно - марна справа, його ідеї, думки впали на сухий, заасфальтований грунт. Його навіть не поховали як героя - а могли б. До нього українське суспільство виявляє байдужість, як, взагалі - і до самого себе. 
Але ідеї, думки, раз сказані, оприлюднені - починають жити самостійним життям. І виявляється, що цяточки живої землі починають плодоносити, і є рослини, які пробивають скрізь асфальт - зсередини. Ідею насиллям не знищити - стара істина. 
До речі - через високий рейтинг Юлії тимошенко ТЕЖ загрожує фізичне усунення з життя. Не задумувалися?:

7 мая 2016г. 
Лісник: Революціонери чи імітатори?
(Якщо його вбили - вгадайте - КОМУ це вигідно? - С.О.)
Сьогодні слово "революція" та "революційна боротьба" активно використовується політичними шахраями, спекулянтами та базіками для отримання дешевої популярності та маніпулювання масами. Проте, можна сміло стверджувати, що практично ВСІ легально діючі в Україні організації, що виголошують революційні гасла – є організаціями або шахрайськими, або – контролюються правлячим режимом для придушення революційних настроїв народу.
Довести то дуже легко. Для того, щоб революційна боротьба мала успіх, потрібні три складові: революційна Ідея, революційна Організація, і революційна Дія (або, як це іменували Провідники українського націоналізму, - "революційний Чин").
Зауважу, не будь-які Ідея, Організація і Чин, а саме РЕВОЛЮЦІЙНІ, тобто створені під одну мету: знищення старої політично-економічної державної формації разом з її носіями і побудова нової. Ще раз: не парламентське переобрання, не співпраця з правлячим режимом у рамках та межах створених ним правил політичної та законодавчої гри, не теорія "малих добрих справ", а саме – ЗНИЩЕННЯ вщент старої антинародної системи влади разом з її можновладцями.
Розберемо докладніше ті три складові Революції і їх відмінності від діяльності звичайних партій, вписаних в рамки правлячого зараз в Україні кримінально-олігархічного владного режиму.
Революційна Ідея – повинна нести в собі програму докорінної зміни існуючої системи економічних, політичних, соціальних, ідеологічних складових, на котрі спирається правлячий режим, що революціонери його бажають звалити. Не РЕФОРМУВАТИ, а саме – докорінно ПЕРЕФОРМАТУВАТИ. Тобто, якщо використовувати комп'ютерні аналогії, повністю змінити операційну систему, а не лише встановити патчі на стару. В умовах України головним пунктом цього переформатування є деолігархізація економіки – конфіскація у державну власність всіх стратегічних підприємств та монополій, від котрих залежить безпека держави та її сталий розвиток. Будь-яка програма будь-якої організації, де відсутній цей пункт – є не революційною, не націоналістичною, і не патріотичною, оскільки саме олігархат є тією раковою пухлиною, що її треба видалити з тіла України за будь-яку ціну. Також ця Ідея повинна бути безкомпромісною до правлячого режиму, як до ворога народу та держави і унеможливлювати будь-яку співпрацю з цим режимом.
Революційна Організація – повинна з самого початку виходити з тієї аксіоми, що вона є організацією БОЙОВОЮ, що діє у ворожому оточенні вірних правлячому режиму МВС, Армії, СБУ, судів, СМІ, чиновників. А тому – може бути лише нелегальною і побудованою за військовим принципом (жорстка дисципліна, поняття наказу, чітка ієрархія і особиста відповідальність за доручену справу, кара на смерть за зраду). Вся підготовка і всі акції членів такої організації повинні бути направлені лише на одне – захват влади за будь-яку ціну і силовим шляхом. А отже, всі члени революційної організації – є вояки і повинні постійно вдосконалювати свої бойові якості для повноцінної силової боротьби з режимом. Розділення революційної організації на "боївкарів" та "партійців" – є неприпустимим, бо це розколює організацію і веде до її знищення. Це не значить, що в революційній організації немає спеціалізації, але це повинна бути саме спеціалізація в забезпеченні досягнення однієї мети – революції, а не дві окремих шляхи: шлях силового протистояння з режимом та шлях компромісів з ним.
Революційна Дія – повинна бути саме революційною, тобто вести до підсилення революційного спротиву народу, а не заколисування його різними "танцювальними майданами" та імітаторськими "акціями протесту". Будь-яку організацію, що заявляє про себе як про революційну, легко прорахувати саме по її діям: чи є її пропаганда такою, що закликає народ до силового спротиву антинародному режиму? Чи проводить ця організація акції прямої силової боротьби з ворогами українського народу і антинародними структурами? Чи накопичує ця організація зброю, військове спорядження? Чи веде вона бойову підготовку свої членів?
Зараз в Україні вже проростають перші паростки реальної революційної боротьби, котра прискорюється військовим вторгненням Росії та відкритою державною зрадою Порошенко та його олігархічно-кримінального оточення. Правлячий олігархат то добре розуміє і тому буде всіма засобами пробувати перевести реальні революційні процеси в їх імітацію через керовані ним псевдо-революційні організації і псевдо-революційних політиків. Тому справжній патріот-революціонер повинен завжди тримати в голові цю тріаду: Ідея-Організація-Дія.