<span class=' bold ' >С.О. Історичний досвід про політичну слабкість військових у революції </span>
01 августа 2018

С.О. Історичний досвід про політичну слабкість військових у революції


Станислав Овчаренко

Див. відео: Про цивілізаційний вибір взагалі і до чого вибори в Україні?

http://svetiteni.com.ua/pro-tsivilizatsiyniy-vibir-vzagali-i-do-chogo-vibori-v-ukraini

"Хочу нагадати, щоб не забувалося. Вбивці Лісника: 

1. підполковник Віктор Скрабенчук 
2. полковник Максим Якименко, 
3. ст.лейтенант Вадим Алєксєєв, 
4. ст.прапорщик Руслан Поліновський, 
5. підполковник Валентин Кузьменко (покійний) 
6. полковник Сергій Ткачук"
Як їхні справи? Все добре? Крім Кузьменко, звісно.
Забув: нагороджені президентом Порошенком.

 

Тут мужні та загартовані солдати та офіцери постійно виявляють себе не політичною силою, а соціальним станом - і це - НОРМАЛЬНО! Не "добре" чи погано" - а ПРИРОДНЬО.

Адже НІКОЛИ військові як такі не можуть бути самостійною прогресивною силою без політичної складової. Для військових потрібна ЛЕГИТИМНІСТЬ - державна чи політична. Сто років тому більшовики захопили владу в Петрограді та Москві і СТАЛИ УРЯДОМ, ДЕРЖАВОЮ.

Саме тому червоні перемоггли білих - які через недержавність стали маргіналами в очах народу. І саме тому царські офіцери були переважно не в білій, а саме в червоній армії - як ДЕРЖАВНІЙ армії. Саме ДЕРЖАВА могла послати комісарів - наглядати за командирами - у інших сил в громадянській війні комісарів не було. Саме тому червоні могли безкарно нищити мільйони людей - бо споконвіку ДЕРЖАВА мала на це право, а маргінали - ні! Білі були обмежені у своїх діях та розправах - до того ж розпорошені.

У НАС зараз добровольці та солдати - гранично БЕЗСИЛІ перед легітимною владою Порошенка. Якщо буде мир (через Росію) - військові будуть ЩЕ слабкіші - і будуть покарані, знищені під різними приводами. Як царські і червоні командири ПІСЛЯ громадянської війни.

Саме тому для олігархічного режиму важливо розколювати політичну та військову складові української революції - що успішно робиться через несамовиту компрометацію саме політичних лідерів революції - що серйозно послаблює сили військових в революції. 
Я завжди підтримував ідеї Лісника - але загибель його (без розплати ворогам) доводить, що він пропустив чи не міг врахувати політичну складову революції.

Саме тому, як не парадоксально - мир, навіть "перемога" над Росією (через її самоусунення) призведе до глибокого розгрому сил демократичної революції. Саме тому олігархія діє як набагато доросліша політична сила, ніж їх опоненти. Зараз олігархія вірно робить - паплюжить основного опонента - Юлію Тимошенко. Лакмусовий папірець - паплюження лідерів блокади, особливо Семенченка. Потрібно зараз підтримувати політичних лідерів - бо вони - продукт довгого розвитку політичного життя в Україні. Без них та політичних партій НІЧОГО не буде. НІЧОГО!


Комментарии

Оставить комментарий