<span class=' bold ' >С.О. Деградація держуправління на тлі вимивання розумової еліти...  </span>
05 марта 2020

С.О. Деградація держуправління на тлі вимивання розумової еліти...


Станислав Овчаренко

Див. відео: Електоральна «аварія» і політична невизначеність України Зеленського

http://svetiteni.com.ua/elektoralna-«avariya»-i-politichna-neviznachenist-ukraini-zelenskogo

1. Те, що уряд пішов у відставку - НАС мало стосується. Але слід розуміти: олігархічна диктатура переходить від чисто "клоунського" періоду - до більш репресивного. ЇМ потрібні керівники - яких би слухались фінснсисти та силовики. Фінансисти мусять виконувати накази - до повного розорення населення (нації?). Силовики - такі, яких будуть слухати при наказі ЗНИЩУВАТИ ворогів диктатури - не обов'язково "на вулиці"... Тобто відбувається "русифікація" репресивної влади під прапором боротьби з західним впливом та міфічним Соросом. Скоро скажуть, що і голодомор і відсутність пенсій - теж через Сороса...
"Сорос"=чергова "Юлька".
У кожній тоталітарній релігії вигадують свого "Сатану"...

2. У нас через вимушену емыграцію посиленно "вимивається" інтелектуальна еліта - і це має не менше значення, ніж безпосередня війна з Росією. Отже:

1. Ще про інтелігенцію: інтелігенція - це інтелектуали, які живуть, діють та мислять у ворожій відчуженій атмосфері загалом відсталого суспільства.

2. Коли завдання, що стоять перед нацією та державою - випереджають наявний рівень розвитку нації. Тоді інтелектуали беруть на себе чужу для для них просвітницьку функцію - і стають інтелігентами, знижуючи тим самим власний професійний та інтелектуальний рівень.

3. Бути інтелігентом - це трагедія для справжнього інтелектуала. Бо мусить дискутувати з невігласом, що підозрює співрозмовника у моральному бруді. Все, що незрозуміло - піддається підозрі.

4. Сто років тому інтелігентів успішно знищили - бо "напросилися" з просвітництвом... Націю, виходить, можна просвіщати, ризикуючи часто власним фізичним життям. Раніше було таке - що вбивали знахарок та лікарів, які боролися з епідеміями. В революціях - убивали від безумства "простих людей", що були ошелешені від заплутаної надмірної інформації.

5. Так що перший крок - лікарю - вилікуйся сам: вивчи предмет як слід той, що у тебе. І тут тобі НІХТО не потрібен. Спілкування - ПОТІМ, коли оволодієш предметом, коли поступово з мавпи у людській подобі перетворишся у справжню людину. Коли це відбудеться - сам відчуєш. І для цього зовнішнє визнання не потрібне!

6. На додаток: Інтелігенція у нас є! Але до неї немає ніякого діла у решти нації. Ви знаєте наших кращих вчених, філософів та підприємців? Оніпко, що зробив вітряк - знаєте? Адже між кращими людьми нації та рештою нації - залізобетонна стіна відчуженості та нерозуміння. Нація сама відповідальна за своїх кращих людей.

7. Ні? Тоді краща частина суспільства знайде собі раду в усьому світі - а ви як хочете, якщо не прислухаєтеся! Адже психологічна установка, категоріальний апарат мислення не мають точок перетину! І немає поваги до носія інтелекту в Україні. Традиційно. Про це писали і Іван Франко, і Леся Українка. Це - майже генетична хвороба нації, а не кращої її частини.

8. Судити про інтелігенцію НЕ інтелігентові - немає сенсу. Нема критеріїв для вірної точки зору. Це все одно, що сліпому з народження розповідати про кольори райдуги, це все одно, що розглядати людину очима мавпи.

9. Ну, ЯК людина виглядає в очах мавпи? Як деградована, облізла мавпа, що розучилася лазити по деревах. Ну як собака себе відчуватиме в бібліотеці? Що собака може побачити в книжках? Що я розумію в китайській граматиці, тим більше, що існує десь 12 (дванадцять) китайських мов? Пояснення суті предмету найчастіше знаходиться всередині самого предмету.

10. Ну як може інтелігент розповісти та переконати пересічного українця, якщо той не купує книжок інтелігента та не слухає серйозну музику? Адже наявність та значимість інтелігенції визанчається запитом решти нації.

11. А так наша інтелігенція - НЕ наша, бо запит на творчість вона шукає і знаходить у зовнішньому світі. У нас навчилися лише розбиратися у політичних та бюрократичних розборках між церквами - не далі. Я НЕ потребую визнання тут, бо давно знаю ціну визнання пересічного українця - якщо ти ВЖЕ багатий та набундючений владою - тоді прислухаються...

12. Проблема інтелігенції - це проблема НЕ інтелігенції, а нації загалом, яка не хоче знати ні минулого, ні заглянути у майбутнє, наче збирається вже зразу вмерти!


Комментарии

Оставить комментарий