Станислав Овчаренко

Див. відео: Вибори: Український феномен Януковича-Порошенка-Зеленського-Ляшка

http://svetiteni.com.ua/vibori-ukrainskiy-fenomen-yanukovicha-poroshenka-zelenskogo-lyashka

1. В олігархічній державі ніяке "енергозбереження" не допоможе. На кожне енергозбереження влада відповість "тарифозбереженням". Домовитися з владою олігархії не вийде - ми в їх розрахунках не є суб'єктами громадського договору - ми не гості за столом влади - ми Їжа на столі вузького кола олігархів. 
2. Але важливим є і другий момент: ЗАРАЗ олігархія - переважно проросійська. У них є конкуренти - завтрашні олігархи - "проукраїнські" - які "вважають, що усім повинні володіти справжні українці". Хто справжній, а хто ні - визначить саме купка самопризначених українських олігархів. Хто не-українець - той мусить працювати на "справжніх". "Своє панство заведем" - як писав Іван Котляревський в "Енеїді". Там усілякі забужки, огризки, ющенки. До них можна додати стецівих, чороноволів, та інших порошенківців типу "інтелектуала" Ярослава Грицака з Католицького університету. 
3. Для цього проросійські олігархи ладні відмовитися від Галичини, а проукраїнські майбутні (як вони вважають) олігархи - ладні відмовитися від Криму та Донбасу. 
4. В усякому разі одна та друга сторони ладні НА ЦЬОМУ порозумітися - на розколі України та збереження своїх статків. 
5. Хто тримається ідеї єдності України, демократичного неолігархічного устрою держави - той викликає глибоку ненависть обох частин сукупної сьогоднішньої та "майбутньої" олігархії. Західноукраїнський рагулізм - саме від бажання не знищити олігархічний устрій, а ЗАМІСТИТИ його СОБОЮ.